Військовий на позивний «Парус» Євген Горлов родом з Покрова. З липня 2022 року він захищає рідну землю у складі ЗСУ. Брав участь у важких боях на різних напрямках.
А зараз військовий з позивним «Парус» захищає Україну поряд з українським актором Ігорем Бірчею, відомим за роллю Вітальки в одному з гумористичних серіалів.
Про свій шлях на війні Євген Горлов розповів журналістці Наталі Чепець. Інтерв’ю з військовим опублікували на офіційному сайті «Покровського ГЗК», передає Nikopolnews.
Нещодавно герою Матеріалу виповнилося 45 років. У цивільному житті він працював слюсарем Чкаловської збагачувальної фабрики. Коли йому прийшла повістка у липні 2022 року, він був мобілізований. Мав обмежену придатність, що не дозволяло йому виходити на передові позиції.
«Я – громадянин України, я тут виріс, тут мій дім, моя родина, і я повинен їх захищати, бо це мій обов’язок», каже головний сержант Горлов.
Навички ведення військової служби чоловік здобував у навчальному центрі, що розташовувався у с. Старичі Львівської області. Через півтора місяця проходження «учебки» Євгена розподілили до відомого 210 окремого спеціального батальйону «Берлінго». В його складі немає непідготовлених бійців. Оскільки ціна кожного виходу штурмової піхоти на позиції занадто висока. Тому, перед тим, як прийняти свій перший бій, «Парус» пройшов вогневу підготовку у складі спецпідрозділу.
Свій перший бойовий досвід військовий з Покрова здобув, в якості кулеметника, біля села Верхньоторецьке Покровського району Донецької області.
Чоловік розповідає, що задача їхнього спецпідрозділу – заходити на лінію зіткнення, вибивати противника, штурмом відбивати свої позиції і захоплювати позиції ворога.
«Ми – штурмовий спецбатальйон, який завжди працює у тісному контакті з ворогом. Наші бійці, навіть водії, мають володіти навичками користування всіма видами стрілкової зброї. З цією метою кожен проходить спецнавчання. Я і мої побратими чітко розуміємо, де знаходимось і для чого. Всі бійці вмотивовані, незалежно від віку та статусу у цивільному житті. І 19-річні хлопчики після декількох контузій рвуться в бій, і 60-літні чоловіки з сивиною на скронях не бояться дивитись в очі ворогу, розповідає Євген Горлов.
Військовий каже, що російську армію не варто недооцінювати. А в деякі міфи про те, що це військо складається з «недалеких людей», не треба вірити на 100%.
«З нами воює підготовлена регулярна армія, яка чисельно переважає українську. Тактично ми сильніші за супротивника, тому він досі і не може втілити у життя всі свої плани по захопленню українських територій. Але недооцінювати ворога не варто. Серед них багато спецпризначенців і контрактників, які мають бойовий досвід, здобутий участю у війнах з іншими країнами. Тому ми це враховуємо, аналізуємо ситуацію на кожному напрямку, щоб діяти ефективно. Головне – виконати завдання і зберегти особовий склад. Ми – одна родина, єдина команда, стоїмо горою один за одного. Кожна людина цінна, а обов’язок командира – вивести побратимів на позиції, проконтролювати виконання завдання і замкнути зворотній ланцюг з усіма ланкам», каже військовий.
Іноді цей ланцюг втрачає свої ланки. У таких критичних ситуаціях, побратими спецпідрозділу не кидають своїх на полі бою – забирають всіх – 200-х та 300-х, бо це для них справа честі.
Військовий з Покрова розповів про зустріч першого Нового Року на війні
«Напередодні Нового 2023 року наш батальйон отримав інформацію про те, що в одній з гарячих точок фронту є ймовірність прориву ворожих військ, а наші хлопці там втратили свої позиції. Тоді нас кинули їм на підкріплення. Це була Кліщіївка, Бахмутський напрямок… Там точились дуже жорстокі бої. В новорічну ніч ми мали свій феєрверк. Мій взвод майже весь залишився там… Навіть не всі тіла ми змогли забрати. Мене і ще двох побратимів врятувало те, що ми отримали поранення», згадує «Парус».
У тій бійні їх накрили з гранатомету АГС. Він отримав контузію та осколкові поранення. Частина осколків і досі залишається в його руці.
Під час інтерв’ю, журналістка поцікавилася у військового, чи йому страшно виходити віч-на-віч до ворога.
«Завжди страшно. Не так за себе, як за людей, це дуже велика відповідальність. Коли ти командир групи, то не знаєш, що тебе може очікувати. Кожен вихід – це страх, страх не повернутись і недорахуватись своїх побратимів», відповів Євген Горлов.
Попри страх, він завжди намагається триматися позитивно й не збирається здаватися перед ворогом. Силу волі і жагу до Перемоги він демонструє щодня разом зі своєю командою.
Після лікування і відновлення Євген Горлов знову повернувся у стрій. У лютому 2023 року, на базі батальйону «Берлінго утворилась 4-та штурмова рота, яку назвали «Варяги Булата». Захиснику з Покрова довірили керування новим спецпідрозділом. Протягом декількох місяців він разом зі своїми товаришами комплектував нове військове формування. Навчали новачків. Навіть за кордоном – у Німеччині, туди вирушив весь особовий склад. Євген Горлов зазначив, що вони отримали дуже корисний досвід під час цього закордонного відрядження.
Після цього вишколу слава про відмінну бойову роботу «варягів Булата» прокотилась всією Україною. Особливо її запам’ятали на Харківщині і Донеччині. Євген згадує, якого штурмового вітру вони з побратимами навели на Куп’янському напрямку, в боях за Перший Лиман та Синьківку, у листопаді-грудні 2023 року.
«Ми були на самому передньому краї. Противник знаходився за 20-30 метрів від нас – це дуже близько, щодня вели щільний вогневий контакт. Попри це, наша задача була зайти, зачистити позиції, закріпитись і їх обороняти, що ми успішно і зробили, але дуже високою ціною незворотних втрат…»
Після запеклих боїв на Куп’янському напрямку варягів вивели на ротацію. Але не всіх … 23 з 99.
Після важкого Куп’янська штурмовикам дали відпочити. Євген з доброю посмішкою згадує, що в той час йому вдалось з’їздити додому у 15-денну відпустку. 2024 рік він зустрічав в оточенні рідних людей, та невдовзі Захисник повернувся до своєї бойової команди.
На початку року варягам довірили оборону Києва. Пересуваючись мобільними вогневими групами, вони приземляли шахедів, яких російські війська запускали на столицю. Але у столиці спецпідрозділ затримався не надовго, тому його термінового втручання потребувала лінія фронту на Покровському напрямку, Донеччина. Невдовзі гаряче стало у Вовчанську, що на Харківщині, туди і рушили.
Після виконання спецоперації у черговій спекотній зоні, варягів вивели на переформатування. Тоді їх об’єднали з 20-м окремим батальйоном спецпризначення Полку Президента. Так і утворився новий підрозділ – 210-й окремий штурмовий полк. Зараз відстоює українські рубежі на Покровському напрямку.
Військовий з Покрова Євген Горлов наразі проходить навчання на офіцера піхоти в Одесі. Говорить про те, що разом з ним підвищувати свій військовий хист приїхали Захисники з різних військ – і десантники, і розвідка, і морська піхота, і ТРО. Заняття проходять зранку і аж до самого вечора, але у проміжках наш колега не забуває дізнаватись, як там його хлопці справляються на передовій лінії важкого Покровського напрямку. Євген після навчання планує повернутись до своїх побратимів командиром взводу. А поки мав трохи часу для спілкування, з великою повагою і бажанням розповів, які круті Воїни з ним служать і що таке справжня військова родина.
«Якою б складною не була ситуація на полі бою, ми в першу чергу евакуйовуємо поранених, надаємо їм максимально можливу допомогу, аби зберегти життя. І навіть, коли побратими через отримані серйозні травми змушені демобілізуватись, ми в жодному випадку не втрачаємо з ними контакт: залишаємось на зв’язку і підтримуємо, чим можемо. Наприклад, були у нас важкі випадки на Куп’янському напрямку, після яких двом хлопцям ампутували ногу. Одному – перебило артерію, у іншого міна розірвалась прямісінько біля ноги. Обидва випадки – без шансів врятувати кінцівки. Так ми з побратимам допомагали коштами на протезування і лікування хлопцям. Буває, що після реабілітації такі Герої знову до нас повертаються. Ось така у нас тут міцна родина», каже військовий.
Євген Горлов разом служив в одному батальйоні з полеглим Захисником з Покрова Олександром Давидовим. Виявляється, що Саня (так його називав Євген Горлов) зі своєю групою йшов у самісіньке пекло рятувати побратима, якому перебило хребет. По дорозі військових накрили мінами, без шансів вижити…
Зараз поряд з Євгеном Горловим служить український актор Ігор Бірча, відомий роллю Вітальки в гумористичному серіал… За словами захисника з Покрова, Ігор Ярославович в житті дуже серйозний і доброзичливий. Коли почалась війна, актор пішов в ТРО, а потім перевівся до спецбатальйону. Зараз він – головний сержант МТЗ взводу.
Історія захисника з Покрова Євгена Горлова доводить, що під час війни немає статусів. Тут всі рівні. І тільки тримаючись один за одного, наші українські Захисники – це непереможна сила.
Ще новини Нікопольщини: «Били за те, що я не знав»: військовий з позивним «Нікополь» про оборону Маріуполя, полон і повернення на Велику землю
