У Покрові на фасаді ліцею №5 відкрили меморіальні дошки на честь загиблих військовослужбовців Максима Поночовного та Дмитра Варзара. Саме в цьому навчальному закладі вони здобували освіту.
Про це повідомляє міська рада, передає Nikopolnews.
На церемонію відкриття меморіальних дошок прийшли рідні та близькі полеглих воїнів, друзі, педагогічний колектив ліцею, представники міської влади та жителі громади. Присутні згадали життєвий шлях Захисників, подякували їм за мужність і самопожертву та вшанували пам’ять хвилиною мовчання.
Життєвий шлях Максима Поночовного
Максим Поночовний народився 23 березня 1986 року. З дитинства вирізнявся серйозністю, працелюбністю, внутрішньою гідністю та відповідальністю.
Повну середню освіту він здобув у школі №5. Після чого навчався у ПТУ№50, обравши професію зварювальника, якій присвятив усе трудове життя. Сумлінно працював на підприємствах “Ангоб”, “Резинопласт”, “Нікопрогресбуд”. Мав гарну родину, був турботливим батьком сина та доньки.
З повномасштабним вторгненням рф став до лав ЗСУ. Служив кулеметником у окремій десантно-штурмовій бригаді десантно-штурмової роти.
«Серед побратимів мав авторитет, умів підтримувати бойовий дух», — йдеться у повідомленні.
29 жовтня 2024 року Максим Поночовний загинув під час штурмових дій ворога поблизу населеного пункту Погребки на Курщині. Йому було 36 років…
За відданість присязі Максима Поночовного нагороджено орденом “За мужність” III ступеня.
Життєвий шлях Дмитра Варзара
Дмитру Варзару було 42 роки, коли він віддав найдорожче за незалежність рідної землі.
Він народився 19 січня 1983 року.
З дитинства вирізнявся добротою, почуттям гумору, щирістю. Захоплювався футболом, музикою, малюванням, цікавився технікою.
Навчався у школі №5. Закінчив вищу комп’ютерну школу у Дніпрі. Здобував освіту у Дніпропетровському аграрному університеті.
Працював на заводі «Стеко», пізніше — на керамічному заводі в Одесі.
З повномасштабним вторгненням рф став на захист України. Пройшов навчання у Польщі за програмою НАТО. Служив механіком відділення дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем на Харківському напрямку.
«Був відповідальним, надійним, завжди готовим підтримати побратимів», — йдеться у повідомленні.
Дмитро Варзар загинув 9 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Милове Куп’янського району. У нього залишилися батьки, дружина та син.
Присутні вшанували пам’ять полеглих Захисників України хвилиною мовчання. До портретного зображення лягли живі квіти — символ вічної пам’яті, вдячності та глибокої шани.
У Покрові відкрили меморіальні дошки на честь двох полеглих Захисників України: фото
Ще новини Нікопольщини: Календар війни на Нікопольщині: 19 липня (оновлюється)
