Розповідаючи в інтерв’ю 11-му каналу про обстріли Нікопольщини, які останнім часом активізувалися, начальник РВА прокоментував можливу мету атак окупантів. А також він розповів про моральний стан мешканців прибережних територій району, передає Nikopolnews.
За словами Євтушенка, люди втомилися. Це стосується, в першу чергу, тих, хто проживає на прибережній території. Вони щодня відчувають на собі обстріли. Росіяни гатять кожного дня – і це не вибірковий вогонь. Вони вражають як об’єкти соціальної інфраструктури, так і житлові будинки і взагалі відкриті території – парки тощо.
Людям важко. Ми всі розраховували, по аналогії з 14-м роком, що це буде якась коротка кампанія, а далі буде якийсь результат, і ми почнемо жити мирним життям. Було таке відчуття, що ось ще трошки і ми повернемося до своїх планів, до своїх якихось справ звичайних, і будемо жити. А зараз приходить розуміння, що це надовго, що це не 14-й рік, що це велика війна, повномасштабна, справжня війна. Тому треба перебудовувати свої звички, де треба пристосовуватися до тих обставин, які складаються. Як кажуть деякі мої знайомі «Ми давно не були на морьку». Так, на жаль, не буде морька в якийсь період. І, знаєте, підсвідомо це люди всі розуміють. Тільки от частина людей, яка воює, вони набагато менше втомились, вони не скаржаться на повільний темп контрнаступу, бо вони беруть в цьому участь. А люди, які знаходяться в тилу, подалі від бойових дій – там більше втоми. Вони хочуть повернутися до мирного життя, – сказав Євтушенко
Він наголосив, що події, які відбуваються у нас зараз, – це справжня війна. І важливо не створювати у людей хибних ілюзій. Не давати хибної надії на швидкий наступ, на швидке відновлення мирного життя.
Це важко, це довго. В нас дуже небезпечний і потужний ворог. Це треба розуміти. І ще одне – той момент міфологізації, оті всі «мобіки з унітазами» – він теж зіграв певну роль. Ми недооцінювали ворога. Взагалі коментувати ситуацію можуть тільки військові, але я наведу приклад з дронами. Росіяни дуже швидко вчаться, і ми бачимо застосування по нашій території дронів різних типів. Вони дуже швидко навчилися. І я вважаю, що не варто було нашим діячам виставляти певні відео, дописи в мережі. Бо їх бачать у тому числі росіяни – і навчаються на цьому. Війна – це не зовсім онлайн-річ, і є речі, які не треба афішувати, – вважає керівник району
Навіщо ворог здійснює обстріли Нікопольщини
Відповідаючи на це питання, Євген Євтушенко сказав, що, на його думку, це психологічний тиск. Це створення зневіри, створення суспільного запиту, можливо, на якісь перемовини.
Можливо, вони хочуть підвести нас до тієї думки, що досить воювати, досить терпіти ці бомби, снаряди, і давайте якось домовлятися, зупинятися на якихось рубежах, – сказав начальник РВА
Він розповів, що приблизно 50% мешканців прибережних територій Нікопольщини виїхало. Це вже стала цифра, хоча є невеликі коливання. Трошки людей виїхало, коли почалися чутки про загрозу теракту на ЗАЕС.
Це дійсно викликало тривогу, і певна частина виїхала. Хтось вже повернувся, хтось ні, – прокоментував Євтушенко
Як швидко усуваються наслідки обстрілів Нікопольщини
За словами Євтушенка, наслідки обстрілів усуваються досить оперативно. Зокрема, наслідки прильотів в газові мережі, мережі водопостачання, трансформатори ліквідуються максимум протягом доби.
Ми постійно знаходимося на зв’язку з бригадами. Всі служби працюють, щоб люди мали мінімум дискомфорту у зв’язку з бойовими діями. При цьому підкреслю, що ворог намагається вражати саме інфраструктуру, яка забезпечує побут людей, – сказав начальник Нікопольської РВА
Він розповів, що і в місцевих бюджетах, і в обласному, є фонди, які передбачаються на випадок надзвичайних ситуацій – зараз все це використовується для ліквідації наслідків обстрілів. Також допомагає держава, а ще – благодійні фонди, які забезпечують елементарними будівельними матеріалами – кровельними, плівкою, цвяхами, цементом тощо. Тобто елементарні речі, які допоможуть хоча б законсервувати житло, аби воно не потерпало від атмосферних проявів.
Ще новини Нікопольщини: Вода йшла на очах, люди плакали і бігли за нею – як живе Нікопольщина без Каховського водосховища