Покров сьогодні, 11 квітня, вшанував пам’ять в’язнів нацистських концтаборів. Для міста це особливо болюча дата. Адже у концтаборі біля Покрова було закатовано понад дві тисячі полонених під час Другої світової війни.
Про це розповіли у пресслужбі міського голови Покрова і показапи фото, передає Nikopolnews.
11 квітня – День пам’яті в’язнів нацистських концтаборів
У пресслужбі нагадали, що 11 квітня – дата, яка є нагадуванням про одну з найжахливіших сторінок історії людства, про мільйони закатованих у таборах смерті Другої світової.
80 років тому, 11 квітня 1945 року, в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання, табір було звільнено американськими військами.
За 8 років тільки через Бухенвальд пройшло близько 250 тисяч людей, майже 50 тисяч з яких загинули. Під час війни на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За різними оцінками через «фабрики смерті» пройшло до 20 мільйонів людей з 30 країн світу, з яких загинуло більше 11 мільйонів.
Тільки в Україні діяло 2 концтабори, 100 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці, 304 гетто, 23 пересильні табори, 66 гестапівських тюрм, 242 табори для військовополонених.
Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів є свідченням злодіянь, символом мужності й нескореності полонених. Сьогодні представники влади, містяни вшанували пам’ять загиблих, всіх, хто пройшов пеклом концтаборів, – йдеться у повідомленні
У концтаборі біля Покрова було закатовано понад 2 тисячі людей
Зазначається, що для Покрова цей день відгукується болем про трагедію, яку пережило місто під час окупації краю. Під час Другої світової на території міста, у селищі Рудник, діяв один з військово-польових концентраційних таборів. Понад дві тисячі закатованих полонених, серед яких і мирні мешканці, поховані у братській могилі селища Олександрівка.
З 1520 наших земляків, примусово вивезених до Німеччини, додому повернулося лише 760, – кажуть у пресслужбі
Зі спогадів полоненого Василя Глущенка, колишній клуб Рудника, переобладнаний у барак, нагадував могильник. В’язні вмирали від тортур, голоду і хвороб. Знесилені люди не могли підвестися з нар, щури відгризали кінцівки пальців. Коли чули гавкіт собак й постріли, знали, що наступного дня з табору будуть вивозити вбитих. Щодня похоронна команда з числа ув’язнених везла тіла загиблих до братської могили.
Ці свідчення зберігаються у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім.М.Занудька, як і болючі спогади Петра Гопенка, Марії Шмигаль, Никифора Жукова, кому дивом вдалося залишитися живими.
У постійнодіючій експозиції фото людей, які пережили жах таборів: Павла Алєйнікова, Володимира Шепотько, Миколи Повстяного – в’язнів Маутхаузена, Дахау. І ще десятка наших земляків, які пройшли концентраційні табори, були вивезені на примусові роботи до трудових таборів.
Музей зберігає кожне свідчення, яке лунає вироком і не має терміну давнини. Як наголошують фахівці, святий обов’язок — зберегти і передати пам’ять молодому поколінню про мільйони безневинно загиблих у нацистських концтаборах, гетто, тюрмах, інших місцях примусового тримання.
Покров сьогодні, 11 квітня, вшанував пам’ять в’язнів нацистських концтаборів
Сьогодні, 11 квітня, у музеї говорили про цю скорботну сторінку Другої світової. Тематичні заходи пройшли у закладах культури й освіти у пам’ять про тих, хто пройшов крізь пекло концтаборів. Кого – не забуто, – йдеться у повідомленні пресслужби міського голови Покрова
Ще новини Нікопольщини: «Це те життя, якого Нікополь боїться»: репортаж The Washington Post про ЗАЕС і два береги в заручниках у окупантів
А також ми писали: Місце на березі Дніпра, яке потопало в паризьких трояндах: колишній парк Пушкіна у Нікополі – історія розквіту і занепаду (фото)
