[:ru]В Покрове реконструируют уже второй парк (фото)[:ua]В Покрові реконструюють вже другий парк (фото)[:]

Указанный парк имеет 80-летнюю историю. С ним у жителей города, прежде всего, Рудника, связано многое. Это воспоминания о счастливых моментах отдыха с родными и друзьями. Целые поколения выросли, и только парк оставался неизменным. Сегодня не все помнят начало его истории, хранят эти воспоминания лишь старожилы, – пишут в пресс-службе городского головы Покрова.

В начале 30-х годов здесь были посажены первые деревья. Для рабочих поселений и Рудника это стало настоящим событием, поскольку оно ознаменовало появление инфраструктуры с местом организованного досуга. Территорию постепенно превращали в место отдыха, энтузиасты высаживали саженцы, начинали планирование территории.

Датой открытия парка считают 1938-39 годы, когда местность приобрела вполне определенные очертания. Вторая Мировая война, годы оккупации безжалостно прошлись по поселку, оставили свой разрушительный след и в этом уютном уголке. Сразу после освобождения Рудника жители взялись возрождать парк.

Местный житель Владимир Вакуленко вспоминает, как их, школьников, приводили сажать деревья, выделяли классам отдельные участки, каждый считал своим долгом внести вклад в общее дело. Здесь всегда был Иван Карпец, которого называли главным садовником парка. С начала тридцатых и до последних своих дней Иван Григорьевич занимался растениями, ухаживая по зову своего сердца, именно он сажал первые деревья в центральном парке города.

А уже в начале 50-х парк приглашал на танцевальные вечера. Под аккомпанемент музыкантов Ивана Кораблева, Григория Сафонова люди кружились в вальсе, танцевали фокстрот и танго. Работали тир, кафе в деревянном здании. По рассказам Леонида Бородая, в выходные дни парк был переполнен жителями. Здесь встречали праздники, главные семейные события. Проходили годы, десятилетия, менялось все вокруг, не касались изменения только старого парка.

Но сейчас эта ситуация изменилась. Парк получил вторую жизнь, благодаря началу масштабной реконструкции. Вместо грунтовых дорожек, которые становились непроходимыми в дождливую погоду, появляются новые пешеходные зоны, выложенные тротуарной плиткой. Осуществляется благоустройство мемориала погибшим воинам-освободителям.

Аварийные деревья были ликвидированы, деревья, требующие санитарной обрезки получили вторую жизнь. Сейчас в парке Горняков установлены новые скамейки, и удобную и интересную их вариацию – скамейки-качели, детская и тренажерная площадка, современная система освещения, кованые арки, на которых размещены цветочные композиции, разбиты клумбы, устанавливаются интересные парковые арт-объекты.

Работы по реконструкции и благоустройству парка продолжаются.

[:ua]В Покрові реконструюють вже другий парк, а саме – парк Гірників, який є найстарішим на території Покровської міської територіальної громади, повідомляє Nikopolnews, посилаючись на сайт Покровської міської ради.

Вказаний парк має 80-річну історію. З ним мешканців міста, насамперед, Рудника, пов’язано багато. Це спогади про щасливі години відпочинку з рідними й друзями. Цілі покоління виросли і тільки парк залишався незмінним. Сьогодні не всі пам’ятають початок його історії, зберігають ці спогади лише старожили, – пишуть у прес-службі міського голови Покрова.

На початку 30-х років тут були посаджені перші дерева. Для робітничих поселень і Рудника це стало справжньою подією, бо знаменувало появу інфраструктури з місцем організованого дозвілля. Територію поступово перетворювали на місце відпочинку, ентузіасти висаджували саджанці, розпочинали планування.

Датою відкриття парку вважають 1938-39 роки, коли місцевість набула цілком визначених обрисів. Друга Світова, роки окупації, безжально пройшлися селищем, залишили свій руйнівний слід і в цьому затишному куточку. Одразу після звільнення Рудника, мешканці взялися відроджувати парк.

Місцевий мешканець Володимир Вакуленко згадує, як їх, школярів, приводили садити дерева, виділяли класам окремі ділянки, кожен вважав своїм обов’язком зробити внесок у загальну справу. Тут завжди був Іван Карпець, якого називали головним садівником парку. З початку тридцятих і до останніх своїх днів Іван Григорович опікувався рослинами, доглядаючи за покликом свого серця, саме він висаджував перші дерева і в центральному парку міста.

А вже на початку 50-х парк запрошував на танцювальні вечори. Під акомпанемент музикантів Івана Корабльова, Григорія Сафонова кружляли у вальсі, танцювали фокстрот і танго. Працював тир, кафе у дерев’яній будівлі. За розповідями Леоніда Бородая, вихідні дні парк був переповнений мешканцями. Тут зустрічали свята, головні родинні події. Проходили роки, десятиліття, змінювалося все навкруги, не торкалися зміни лише старого парку.

Але наразі ця ситуація змінилася. Парк отримав друге життя, завдяки початку масштабної реконструкції. Замість грунтових доріжок, які ставали непрохідними у дощову погоду, з’являються нові пішохідні зони, викладені тротуарною плиткою. Здійснюється благоустрій меморіалу загиблим воїнам-визволителям.

Аварійні дерева було ліквідовані, дерева, що потребували санітарної обрізки отримали друге життя. Наразі у парку Гірників встановлено нові лавки, та зручну і цікаву їх варіацію – лавки-гойдалки, дитячий та тренажерний майданчик, сучасну систему освітлення, ковані арки, на яких розміщено квіткові композиції, розбито клумби, встановлюються цікаві паркові арт-об’єкти.

Роботи з реконструкції та благоустрою парку тривають.

[:]