Труднощі з нормальною дефекацією виникають у 10–20% світового населення незалежно від віку, соціальної приналежності. Варто знати, що лікування запору повинно бути комплексним, індивідуальним, враховувати особливості здоров’я пацієнта.
Самостійний вибір проносного засобу в кращому разі надасть лише тимчасове полегшення, не вилікувавши основну проблему, може викликати погіршення стану. При появі неприємних симптомів важливо пройти консультацію у лікаря-проктолога для професійної діагностики та проходження ефективної терапії.
Природа закрепів та негативний вплив на організм
Закреп – симптомокомплекс, який проявляється в сповільненому, утрудненому процесі дефекації. Порушення рухової функції кишківника викликається багатьма факторами: від неврогенних до анатомічних.
Основні причини проблем із нормальним випорожненням:
- незбалансоване харчування, споживання продуктів із малою кількістю клітковини;
- дефіцит рідини в раціоні;
- побічна дія ліків;
- захворювання інших систем, аномалії товстої кишки, новоутворення.
Порушення можуть бути епізодичними або мати хронічну форму. Пацієнти скаржаться на дефекацію рідше 3 разів на тиждень, евакуацію невеликої кількості калових мас (до 35 г за добу), відчуття неповного випорожнення, больові відчуття. Така симптоматика суттєво погіршує якість життя, активність, емоційний стан. Негативними факторами, які порушують нормальну роботу видільної системи, вважають нераціональне харчування, низьку фізичну активність, хронічні стреси.
Особливості обстеження та лікування закрепів
При виникненні закрепів, навіть якщо вони мають епізодичний характер, важливо звернутись на консультацію до лікаря-проктолога. Спеціаліст уточнить важливу для постановки діагнозу інформацію, виявить негативні фактори й розробить індивідуальну схему лікування. Під час огляду перевіряється стан періанальної області, проводиться пальцеве дослідження прямої кишки з оцінкою анального тонусу. У разі потреби призначаються лабораторні аналізи (загальний, біохімічний аналіз крові, кала, сечі), ректосигмоскопія, іригоскопія, колоноскопія, УЗД органів черевної порожнини, малого таза.
Терапія закрепів на ранньому етапі значно легша, проходить набагато швидше, ніж при хронічній формі, появі ускладнень (геморой, анальні тріщини, запальні процеси м’яких тканин та ін.). У більшості випадків полегшити ситуацію, не допустити нових випадків утрудненої дефекації вдається завдяки нормалізації меню (споживання продуктів із великою кількістю клітковини, хліба з борошна грубого помелу, фруктів, крупів, сметани, вершків), збільшенню кількості спожитої рідини (не менше ніж 1,5–2 л за добу) та фізичної активності. При виникненні проблем із роботою кишківника варто виключити з меню міцний чорний чай, какао, червоні вина, страви з в’язкою консистенцією (манна, рисова каші, слизуваті супи).
Також пацієнтам індивідуально підбирається медикаментозна терапія – препарати, що покращують моторику кишківника, блокатори M-холинорецепторів, проносні, антихолінестеразні засоби, спазмолітики. Полегшити процес дефекації в процесі лікування можна за допомогою гліцеринових свічок, масляних мікроклізм.
Своєчасна консультація у лікаря-проктолога дозволить швидко нормалізувати роботу кишківника й нівелювати неприємні симптоми.
Джерело: mediland.ua
