Дніпропетровщині сьогодні 93 роки! Цікаві факти про область

Посадовець привітав земляків.

31 974 км² – рідних для мільйонів мешканців, мальовничих і незламних… Тут знаходились п’ять з восьми козацьких січей. Тут зародився Петриківський розпис, визнаний нематеріальною культурною спадщиною людства ЮНЕСКО. Тут був обраний гетьманом Богдан Хмельницький. Тут є найдовші у Європі набережна та місто. А ще – неймовірний людський, промисловий та економічний потенціал. Регіон, який став форпостом. Який приймає, лікує, бореться, допомагає.  Дніпропетровщино, з 93-ю річницею заснування! – написав Сергій Лисак

Цікаві факти про Дніпропетровську область

• Область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п’яти областей.
• Область розташована у центральній, східній та південній частинах країни.
• Площа області становить 31,9 тис. км² (з 5,3 % площі території України це друга за територією в Україні область після Одеської).
• Населення станом на 2013 рік складало 3 300 309 осіб і це було 7,3 % населення держави. На той момент це була друга за населенням область після Донецької).
• Українську мову вважають рідною 67 % населення області, російську визначили як рідну 32 % населення.
• У складі сучасної області: районів — 7; населених пунктів — 1501.
• Центр області та найбільше місто — Дніпро. Інші великі міста: Кривий Ріг, Кам’янське, Нікополь, Павлоград, Самар.
• Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Приблизно навпіл область поділяється на північно-східну і південно-західну частини річкою Дніпро.
• Дніпропетровську область часто називають Надпоріжжям, або Придніпров’ям. Географічно південна частина області належить до Запорожжя, на відміну від Надпоріжжя. До Надпоріжжя часто відносять лівобережні Присамар’я (Посамар’я) й Приорілля (Поорілля). Захід області називають Криворіжжям, або Кривбасом, що належить до Інгулеччини.
• В області протікають 217 річок, з них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія — річка Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід.
• Дніпропетровська область розташована у степовій зоні України; вздовж річок, по балкам зустрічаються ділянки лісів (близько 4 % території області), значна частина яких штучного походження. На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України.
• Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини — вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-магнезитової, каолінової, уранової, будівельної та ін. Родовища залізної (Кривий Ріг) та марганцевої руди (м. Марганець та м. Покров) — світового значення.
• У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.
• Завдяки значним покладам корисних копалин, потужній промисловій базі, розвинутому агропромисловому комплексу Дніпропетровська область займає одне з перших місць в Україні по рівню економічного розвитку, особливо у таких галузях, як гірничовидобувна і харчова промисловість, металургія, енергетика, рослинництво.

• Заселення краю розпочалося близько 100 тис. років тому. Уздовж берегів Дніпра і Самари (у межах Верхньодніпровського, Дніпровського, Солонянського, Павлоградського та Петропавлівського районів) існує близько 80 місць, де знайдені кременеві знаряддя праці, поселення епохи палеоліту.
• Територія області густо заселяється в епоху бронзи (III — початок I тисячоліття до н. е.). У VIII столітті до н. е. в степові райони Дніпропетровщини зі сходу прийшли скіфські племена. У цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя.
• У подальшому придніпровські степи бачили багато войовничих народів, серед яких: сармати, готи, гуни, авари, булгари, угорці (які переселялися до Паннонії), хозари, печеніги, половці
• У VI—VIII століттях на берегах Дніпра в межах області виникають перші оселі літописних слов’ян.
• У період Київської Русі (IX—XII століття н. е.) річкою Дніпро проходив один з головних торговельних маршрутів середньовічної Східної Європи «З варяг у греки», який поєднував Балтійські країни з Кримом та столицею Візантії — Константинополем.
• На теперішньому Монастирському острові у межах сучасного міста Дніпра згідно з легендою 880-х років існував візантійський монастир, де зупинялись правителі Русі Ольга та Володимир.
• Біля Дніпровських порогів печеніги вбили князя Святослава, який повертався з походу на Балкани.
• Також тут було місце збору загонів руських князів перед походом на схід, де згодом відбулася битва на річці Калка з полководцями Чингісхана в 1223 році.
• Нове заселення краю пов’язане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV–XVI століттях на цих землях, які стали кордоном між посталими Великим князівством Литовським та Кримським ханством.  Територія Дніпропетровщини стала ядром земель Війська Запорозького. З восьми Запорозьких Січей п’ять були на території області. Саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ.
• У 1775 році згідно з указом Катерини II про ліквідацію Січі землі запорізьких козаків були примусово передані до складу Новоросійської та Азовської губерній Російської імперії.
• У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області.
• У другій половині XVIII та XIX столітті поступово зростає промисловість і торгівля.
• Після реформи 1861 року губернія швидко перетворилася на центр промисловості Півдня країни.
• Після відкриття Олександром Полем та початком промислового видобутку залізної руди біля Кривого Рогу прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку XX століття Катеринославська губернія займала перше місце в Україні щодо концентрації промисловості.
• У роки громадянської війни територія губернії неодноразово переходила з одних рук до інших, тут діяли: більшовицькі загони (промисловий Катеринослав був одним із центрів комуністичного руху на півдні колишньої Російської імперії), загони УНР, війська гетьмана Павла Скоропадського (1918), німецькі та австрійські окупаційні війська (1918), загони Нестора Махна, загони армії Денікіна (1919)
• У 1923–1925 роках у зв’язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округ, у тому числі Катеринославську, Павлоградську, Криворізьку.
• У 1926 році Катеринославський округ об’єднано з Павлоградським у Дніпропетровський.
• 27 лютого 1932 року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область.
• Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, після чого область набула сучасних меж.

Під час російсько-української війни Дніпропетровська область стала форпостом України.

Попри те, що три райони області (Нікопольський, Синельниківський і Криворізький) систематично піддаються ворожим атакам, на Дніпропетровщині найбільша кількість переселенців – близько 500 тисяч.

Перейменування Дніпропетровської області

З 1991 року українська інтелігенція наголошувала, що територія нинішньої Дніпропетровської області нерозривно пов’язана з історією українського козацтва. Тоді ж почали активно звучати заклики про перейменування області на Січославську.

Вже у січні 2018 році задля сприяння виконання Закону про декомунізацію рух прибічників ініціативи зорганізувався в коаліцію громадських організацій «СічеславськаТАК», що об’єднала понад 50 громадських організацій з усієї області. Під час публічних обговорень ініціативу перейменування підтримали у багатьох громадах та містах області: у Дніпрі, Кривому Розі, Самарі, Верхньодніпровську, Верхівцевому, Павлограді, Підгородному, Марганці, Покрові, Нікополі, Кам’янському, Жовтих Водах, Синельникові тощо.

У квітні 2018 року нардеп Андрій Денисенко зареєстрував проєкт Закону про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську), який успішно пройшов усі профільні комітети при Верховній раді. Проєкт закону (№ 8329) підтримали своїми підписами 156 народних депутатів різних фракцій та груп і його внесли до порядку денного 20 вересня на голосування. 7 лютого 2019 року 240 нардепів підтримали прейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Відповідний законопроєкт (№ 9310-1) направили до Конституційного Суду.

2 квітня 2019 Конституційний Суд України визнав законопроєкт таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Проте, вибори президента, а згодом і парламентські вибори поставили на «паузу» процес перейменування Дніпропетровщини. Також на ситуацію вплинула пандемія COVID-19 і російське вторгнення….

Петриківський розпис – у списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО

Петриківський розпис, або «петриківка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва. Побутові речі із візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття.

2012 року Міністерство культури визначило петриківський розпис об’єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України. 5 грудня 2013 року Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Відома техніка малювання перетворилася на бренд. Наприкінці січня 2013 року створили логотип «Петриківка». Його безкоштовно передали майстрам селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції.

Ще новини Дніпропетровщини: «Наймолодшому з убитих було усього два дні, він ще не мав імені»: Голокост на Нікопольщині – уривки з книги Ігоря Анцишкіна