«Сьогодні товариш спитав мене: фронт все ближче до Дніпропетровщини, який твій прогноз щодо війни? Багато хто зараз задається цим питанням. Поділюсь суб’єктивним баченням» – написав Микола Лукашук 6 травня
Нижче – його допис з суб’єктивними думками щодо подальшого розгортання подій на війні…
РФ хоче повного контролю над Україною, але час грає проти агресора
«Незважаючи на будь-які заяви Кремля, мета РФ незмінна – не мир, а повний контроль над Україною у будь-якій формі. Або ж знищення нашої держави як політичного суб’єкта. Вже неодноразово писав про це.
Захопити всю Україну, як їм хотілося, у РФ не виходить.
Економіка Росії тріщить, попри офіційні заяви про «стабільність». Висока інфляція, падіння рубля, санкції, втрата ринків і головне – зниження ціни на нафту. Це наслідок санкційних обмежень, які суттєво б’ють по російській економіці.
Так, процес вимагає часу.
І час йде, працюючи проти РФ.
У відповідь Путін кидає всі зусилля на фронт. Він не хоче миру, а навмисно затягує війну, тягне час.
На мою думку, Росія намагатиметься до осені захопити якомога більше територій, щоб потім «торгувати» цим за столом переговорів.
Чи будуть ці переговори? Через санкції та нафтовий тиск – рано чи пізно будуть.
«Ціль – страх, паніка, тиск на суспільство»
Паралельно РФ продовжує масовані удари по тилу. За цей час країна-агресорка накопичила запаси і продовжує виробляти ракети та дрони.
Про це пишуть і наші військові експерти, і аналітики RUSI (Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень), і ISW (Інститут вивчення війни, США). Росія активно нарощує виробництво ракет і шахедів, що дозволяє їй системно бити по інфраструктурі й цивільних об’єктах.
Ціль – страх, паніка, тиск на суспільство. Як наслідок – тиск на військово-політичне керівництво України. І водночас – тиск на західних партнерів.
Подивіться на заяви Фіцо й Орбана. Один блокує вступ України до ЄС, блокує відмову від російського газу. Інший поширює брехню про нашу державу, применшує роль України у Другій світовій війні та повторює російські наративи.
Мета – зіпсувати імідж України, зупинити підтримку, внести розкол у ЄС. І завадити дипломатичним зусиллям Президента Володимира Зеленського щодо надання військової допомоги та спільного тиску партнерів на Росію для закінчення війни.
«Фронт все ближче до Дніпропетровщини. Але ж ворог поруч з Нікополем вже три роки!»
Фронт зовсім поруч із Дніпропетровщиною. Зараз увага прикута до Синельниківського району (Новопавлівка, Межова), який російські окупаційні війська атакують КАБами. Від Новопавлівки до Покровська, що на Донеччині – близько 40 км. А Покровськ росіяни визначили своєю пріоритетною ціллю.
Втім варто памʼятати, що ворог поруч з областю вже кілька років. Нікополь, Марганець та інші громади Нікопольського району вже давно не знають спокою.
РФ буде намагатися дестабілізувати не лише прифронтові регіони, але й ті, які значно далі від лінії бойового зіткнення. Бо окупантам потрібна вся Україна.
«Війна не закінчиться завтра»
Наші військові тримають рубежі.
Я вірю в наші Сили оборони. І всім бажаю більше віри.
Але головне – чесно собі сказати, що ця війна не закінчиться завтра, за тиждень, за місяць. Адже вона – не тільки про бої на фронті. Вона ще й про виснаження людей, про тиск, про страх за завтрашній день, про вміння триматися, коли важко. Сумно, але така зараз реальність.
Тому наша стійкість та опора – в ясному розумінні ситуації. Без ілюзій, без рожевих окулярів, але й водночас – без зневіри.
Потрібно дбати про власну безпеку, берегти себе та близьких. Триматися разом і допомагати одне одному. Бо навіть під час війни життя не зупиняється.
****
Війна обов’язково завершиться.
А поки – підтримуємо наших воїнів, наші Сили оборони.
І віримо в Україну.
Ще новини Дніпропетровщини: «Головне питання не у тому, коли закінчиться війна, а у тому, як вона закінчиться, і чи будемо ми до цього готові» – Микола Лукашук
