Нацгвардієць з Дніпропетровщини виніс із сірої зони близько 20 поранених побратимів. Сергій на війні вже два роки. Він – з Кривого Рогу.
Про нього розповідає видання Перший Криворізький, а також телеканал «Прямий», передає Nikopolnews.
Нацгвардієць з 5-ї Слобожанської бригади НГУ Сергій Торілкін з позивним “Спец” – гранатометник та медик за сумісництвом, медичної освіти не має. Але на війні навчишся усьому – особливо, коли мова йде про питання життя та смерті.
Воїн з Кривого Рогу врятував багато побратимів за той час, що знаходиться на фронті.
Зокрема, Сергій розповів про порятунок побратимів в Кліщіївці Донецької області.
Із так званої “сірої” зони солдат врятував близько 20-ти українських військових. Він зізнається, що навіть не знає всіх імен врятованих і це йому не важливо.
Якщо не він, то я. Якби зі мною так же ж сталося? Я ніколи не задумувався “навіщо”, я знаю, що треба і все, — говорить боєць
Солдат згадує, що майже всі, кого доводиться рятувати просять їх лишити, часом через травми, часом – бо не мають сил йти. Але Сергій їх не покидає та продовжує говорити з ними про плани на відпустку та після закінчення війни.
Постійно треба говорити з людиною про хороше. Хоч вони й кричать “покинь мене”, сваряться, але я їм так і кажу: “Якщо ти залишишся, то і я з тобою. Я буду з тобою всюди, поки ми не доїдемо додому, — згадує гранатометник
Також доводиться забирати і полеглих побратимів з поля бою.
Про одну із таких операцій, яка проходила торік взимку під Кліщіївкою, Сергій розповів.
Пошукова операція тривала півдоби. Для Сергія це був перший бойовий вихід.
Дістатись до місця, де загинув воїн, можна було лише в сіру пору доби. Коли стемніло, Сергія та його двох побратимів засікли ворожі тепловізори, почався обстріл. Знову на пошук вийшли на світанку.
Темрява була страшна, навіть місяця не видно. І тільки так стало, що хоча б долоню перед собою бачиш, ми одразу вийшли. Там дуже небезпечно і важко пройти, тому що вони переважно дронами дивляться, бачать… Ми поки його несли разів 50 зупинялись, тому що ти метрів 10 проходиш і чуєш як якийсь дрон підлітає, – задує Сергій
У мирний час Сергій працює електрозварювальником. Після 22 лютого 2024 року не зміг ходити на роботу, як раніше, та приєднався до лав ЗСУ. До того ж він вже мав за плечима досвід строкової служби у внутрішніх військах.
Мене найбільше сирена мотивувала. Не міг слухати, сидіти на місці. Як тільки чув її, хотілося одразу йти до військомату. Хоч мати й сестра дуже переживали вони не могли змінити мого рішення, — розповідає Сергій
За сумлінне виконання службових обов’язків старшого солдата Торілкіна включили до списку на нагородження орденом “За мужність” III ступеня.
Сам же військовий до нагород ставиться спокійно та наголошує, що це буде більш приємно його рідним, які пишаються ним та чекають з фронту.
Нацгвардієць з Дніпропетровщини про свою війну: відео
