Очільник обласної ради Микола Лукашук назвав ТОП-10 найбільш дотаційних громад Дніпропетровщини.
Повідомляє Nikopolnews.
Вищезгадані громади знаходяться у Кам’янському, Криворізькому, Дніпровському та Синельниківському районах. Серед цього списку немає жодної громади з Нікопольського району.
ТОП-10 найбільш дотаційних громад Дніпропетровщини
- Грушівська сільська громада (Криворізький район) – найвищий рівень дотацій (53,73%) при прибутках 45,61 млн грн. Має значну залежність від державного фінансування.
- Нивотрудівська сільська громада (Криворізький район) – дотації становлять майже половину прибутків (49,24% при 36,58 млн грн), має низьку фінансову самодостатність.
- Ляшківська сільська громада (Дніпровський район) – залежність від дотацій 47,79% при рівні прибутків 19,39 млн грн. Має слабку економічну базу.
- Сурсько-Литовська сільська громада (Дніпровський район) – 45,55% дотацій при доходах 49,10 млн грн, має недостатній рівень самозабезпечення.
- Брагинівська сільська громада (Синельниківський район) – дотації складають 39,32% при рівні прибутків 39,85 млн грн, має помірний рівень залежності.
- Роздорська сільська громада (Синельниківський район) – дотації на рівні 38,04% при доходах 28,07 млн грн, це середній показник серед громад.
- Китайгородська сільська громада (Дніпровський район) – 37,26% дотацій при прибутках 31,90 млн грн, має потребу у покращенні економічних показників.
- Вишнівська селищна громада (Кам’янський район) – рівень дотацій 37,23% з прибутками 39,62 млн грн, має певну залежність від зовнішнього фінансування.
- Вакулівська сільська громада (Криворізький район) – дотації складають 33,75% при прибутках 35,47 млн грн, має один з найнижчих рівнів залежності серед цього списку.
- Українська сільська громада (Синельниківський район) – дотації 30,54% з прибутками 36,73 млн грн, завершує перелік найбільш дотаційних громад.
Такі громади мають високий рівень дотаційності через відсутність великих підприємств. У них низька податкова база, а в деяких випадках – близькість до лінії фронту.
«Уявіть собі велику родину, де значна частина доходів – це допомога від держави. Це дозволяє забезпечувати базові потреби, але ускладнює довгострокове планування та розвиток», пояснює Микола Лукашук.
За його словами, чим більша громада, тим більше можливостей. Більше людей працюють, більше бізнесів відкриваються, більше податків у бюджет. Створюють ланцюжок: робочі місця, зарплати, витрати, податки, розвиток громади, задоволення потреб населення громади.
Навіть маленька громада може знайти свою сильну сферу. Це може бути розвиток малого і середнього бізнесу, створення переробних підприємств, вирощування нішевих культур. За словами Миколи Лукашука, головне – правильно оцінити свої ресурси та можливості.
Місцева влада повинна активно рекламувати громаду, залучати інвесторів, створювати умови для бізнесу. І головне – не чекати допомоги від держави, а розвиватися самостійно. Це єдиний шлях до сильних шкіл, сучасних лікарень і якісних доріг.
«Ми повинні враховувати, що Дніпропетровщина стала прифронтовим регіоном. Приватний бізнес зараз обережний з інвестиціями, і тут ми всі повинні бути реалістами – їх не буде в умовах війни. Горизонт планування у приватного бізнесу – щонайменше на 5 років», зазначає очільник обласної ради.
Адже без створення умов для інвестицій, пошуку нових джерел доходу та планування на перспективу багато громад залишаться просто споживачами бюджету. За словами Миколи Лукашука, це реальність, і без змін вона не стане іншою.
«Але закінчення війни відкриє нові можливості: програми міжнародної допомоги на відбудову, інвестиції та відновлення економіки.
До цього треба готуватися вже зараз», додав Лукашук.
Ще новини Дніпропетровщини: Чому облрада не закуповує для військових дрони, РЕБи тощо? Пояснив Микола Лукашук
