Поліцейський з Дніпропетровщини Ярослав Лаврентьєв розповів про службу на Херсонщині. Під час другої ротації він отримав поранення і пройшов лікування.
Його історію розповіли на сайті поліції, передає Nikopolnews.
Слідчий з Кам’янського Ярослав Лаврентьєв вперше поїхав нести службу на деокуповану Херсонщину на початку 2023 року у складі зведеного загону нашої області. До служби у рідному місті він повернувся влітку 2024 року.
Хлопець з юності мав зв’язок. Він навчався на Херсонському факультеті Одеського державного університету внутрішніх справ:
«Для мене Херсонщина – це другий дім. Це місце, де залишилось багато приємних спогадів, друзів та знайомих», говорить поліцейський
Поліцейський з Дніпропетровщини про службу на Херсонщині
«Бериславський та Каховський район, куди ми прибули для несення служби, перебували під постійними атаками росіян. Терор цивільного населення не припинявся ні на мить. Гинули та травмувалися мирні мешканці. Ворог щоденно завдавав ударів з різного озброєння – від РСЗО до авіації. Також активно застосовував БпЛА. Майже кожного разу під час виїзду ми опинялися під обстрілами. Але не це найстрашніше. До обстрілів ми звикли, але важко було усвідомлювати, що росіяни щоденно вбивають цивільних людей», говорить Ярослав.
Чоловік згадує один з виїздів на документування обстрілу, який найбільше запам’ятався через контрастність та символічність:
«У дворі – рясно цвіте вишня, а поруч – згорілий через пряме влучання дрону будинок. Господиня у стресі. Заспокоїв та оглянув. На щастя, не поранена. Видихнув… Знову почули звук дрону. Жінку швидко відвели подалі від будинку та заховалися під парканом – це нас і врятувало. Добре, що всі живі. Перевів погляд на квітучу вишню та подумав – бореться країна, поранена, але нескорена», каже поліцейський.
За його словами, що жителі Каховського району сильно потерпали від російських обстрілів. Армія рф нещадно обстрілювала місцевих, які їздили за гуманітарною допомогою. Майже щодня хтось отримував поранення. Під обстріли постійно потрапляли евакуаційні групи.
«Під вогнем росіян перебували всі – поліцейські, рятувальники, лікарі, військові. Але працювали злагоджено та в команді задля допомоги людям. Роботу евакуаційних груп прикривали військові, аби була змога провести рятувальну операцію», йдеться у повідомленні
Бували випадки, коли виїжджаєш за одним пораненим, а рятуєш двох або трьох за один раз.
«Згадується, як після мінометного обстрілу везли жінку, у якої голову та спину посікло осколками, по дорозі на блокпосту забрали ще стареньку, яку врятували військові після атаки дроном на її будинок. Поранення у жінок були важкі і вони потребували невідкладної медичної допомоги. Швидко довезли обох та передали лікарям і майже одразу наступний виклик – поранено цивільного. Біжимо до автомобіля та їдемо за чоловіком. Забрали – веземо в лікарню. І так по колу… Найбільший страх, який був в той момент – не встигнути всім допомогти», – говорить поліцейський.
Йому приємно усвідомлювати, що місцеві жителі з вдячністю відносилися до поліцейських, медиків, рятувальників, українських військових.
«Ми робили все можливе, щоб виправдати цю довіру. Адже люди вірили, що від нас залежить їхнє життя, спокій та безпека. І це було для нас найбільшою підтримкою та мотивацією», додав Ярослав Лаврентьєв.
Ще новини Дніпропетровщини: На Дніпропетровщині формують новий поліцейський підрозділ – Службу освітньої безпеки
