У Дніпрі лікують добровольця, який 610 днів був у російському полоні і піддавався там жорстоким тортурам. Про нього розповів директор лікарні імені Мечникова Сергій Риженко, передає Nikopolnews.
За словами Риженка усі, 610 діб український воїн мріяв не вмерти. І йому пощастило вижити та повернутися на батьківщину.
Миколі 50 років, він родом з Волинської області, доброволець. Під Червоним Лиманом після бою потрапив в ворожий полон. А потім з ним відбувалося найжахливіше.
Він побачив своїми очами справжні російські бараки, в яких перебувало до тисячі людей в одному приміщенні. Камери, де не було ковтка свіжого повітря, де їли стоячи.
Каша, хліб та шматочок оселедця привели до дистрофії, схуд на 35 кг.
І кожного дня страх та думки за трьох діточок, сім’ю та Україну, яку люблю, і дуже хочу далі жити. 16 годин на добу стояли та благали Господа дати можливість повернутись додому, – згадує воїн
П’ять російських таборів, подібних до концентраційних, про які читав в книгах, пройшов Микола. Від довгого стояння у нього настала атрофія нижніх кінцівок. Коли падав на підлогу, одержував гумовою палицею по ребрах.
Дуже боявся, що більше ніколи не побачить сім’ю та Україну. В такі хвилини йому хотілося вмерти.
Коли їли стоячи, слухав знущання та нелюдську поведінку зомбованих, жорстоких наглядачів, які примушували вчити огидні російські вірші.
Повернувся. Зізнався, що сьогодні вперше посміхнувся, чекаючи родину в лікарні Мечникова, відчуваючи теплі почуття по всьому тілу. Каже: в кожного своє щастя. Микола сьогодні дарує свою душу без залишку, – написав Сергій Риженко
На жаль, у російському полоні залишаються ще тисячі українських військових і цивільних. Серед них і нікопольці. Нагадаємо, раніше ми писали: «Мій брат досі у полоні»: гімнастка з Нікополя розгорнула прапор «Азову» під час змагань у Дубаї
Ще новини Дніпропетровщини: Залишився. Поїхала. Повернулися. Три історії нікопольців під час війни
