[:ru]В Кривом Роге простились с легендарным “Соколом” – воином УПА (фото, видео)[:ua]У Кривому Розі простилися з легендарним «Соколом» – воїном УПА (фото, відео)[:]

Проститься с Романом Михайловичем пришли родные, представители общественных организаций, волонтеры, бывшие работники завода “Коммунист”.

Отпевание умершего проходило в храме Покрова Пресвятой Богородицы, откуда криворожане провели ветерана УПА в последний путь.

Настоятель храма отец Николай сказал, что судьба Романа Михайловича была сложной. Его юность прошла в лесах, он прошел Воркуту для того, чтобы Украина изменилась к лучшему, чтобы лучше стало жить украинцам.

Представитель ОО “Ингульская паланка Войска Запорожского низового” Василий Умриш отметил, что хотел бы поблагодарить романа Пастернака за его огромный труд на протяжении всей жизни. Он вспомнил о 90-летнем юбилее ветерана, который три года назад вместе с ним отмечала общественность, юные криворожане из «Пласта».

– Роман Михайлович сначала был против такого масштабного праздника, но мы убедили его, что это государственное событие, что на его примере мы должны воспитывать подрастающее поколение украинцев, – сказал Василий Умриш.

Анатолий Панасенко из ОО «Справедливый Кривбасс» заявил:

– Мы сегодня хороним человека-эпоху. Благодаря ему мы имеем свою страну, благодаря ему мы завоевали ее. Покойся с миром, дорогой друг!

Александр Мельник, председатель Криворожской городской организации Конгресса Украинских Националистов отметил:

– Сегодня мы прощаемся с Криворожской легендой, легендарным “Соколом”, человеком, который всю свою жизнь посвятил борьбе за Украину, за украинцев и ту мечту, которая была у него с юности. С оружием в руках он сражался за то, чтобы Украина была свободной и независимой. И сегодня мы имеем свое государство…

К присутствующим на церемонии прощания обратился собрат Романа Михайловича – ветеран УПА, криворожец Иосиф Гевчук:

– Нелегкий путь избрал Роман в своей жизни, очень трудный и тернистый путь. Юным он начал борьбу за независимую Украину, в 15 лет. Он воевал, несмотря ни на морозы, ни на голод. Он воевал против немецких захватчиков, против московских захватчиков. А потом – тюрьма, порабощение, унижение…
Но ничего и никогда его не сломило. Он знал свой путь в борьбе за независимую Украину и больше ничего. Для него всегда Украина была превыше всего! Он очень многое отдал для нее.

Иосиф Гевчук напомнил о том, как унижали и оскорбляли защитников украинской земли, называли бандитами и убийцами, и как достойно и мудро реагировал на это Роман Михайлович.

Петр Пастернак, племянник Романа Пастернака, подчеркнул:

– Мы хороним сегодня глыбу. Я рад, что ношу его фамилию. Волевой, всегда мог научить, посоветовать, подсказать… Так он жил – честно, правильно, прекрасно воспитал своих детей… Таким он и ушел от нас.

Криворожский журналист, литератор Владимир Стецюк напомнил о важности увековечения памяти о борцах за независимость Украины.

– Сегодня мы провожаем в последний путь настоящего борца за Украину. В отличие от тех, кто был в рядах оккупационной Красной Армии, которым выпали почести, на долю этих людей, которые по-настоящему сражались за Украину, выпало пренебрежение. Поэтому наша задача – помнить именно об этих людях, быть благодарными именно этим людям, – заявил Стецюк.

– Начиная с 20-х годов, когда началась Украинская революция и борьба за независимость Украины, они лава за лавой шли, зная наперед, что отдадут свои жизни, ведь борьба была неравной. И знали, что их будут называть бандитами, так же как и повстанцев атаманов Криворожья 20-х годов, называли бандитами, и с клеймом бандитов они уходили из жизни. Точно также и воины УПА уходили из жизни с клеймом бандитов.
Сегодня наша задача – перевернуть все это, изменить систему координат в сознании наших людей.
Пример, который показал нам пан Роман – стойкости, мужества, настоящего борца за Украину, должен остаться в памяти наших современников. Как журналист, литератор, я неоднократно писал о пане Романе, и хочу сказать, что наша задача – увековечить его путь в памяти наших современников и грядущих поколений.
Его уход не случайно сегодня совпал с трагическими событиями на Майдане – очередной годовщиной Героев Небесной Сотни. И он присоединяется к этому небесному воинству борцов за нашу независимую Украину.

Внучка погибшего участника УПА Елена мирка рассказала:

– Я своего дедушку не знала. Мой дед когда-то погиб в лесу. Благодаря господину Роману, я больше узнала о том, как жили украинцы, об их борьбе… Еще не все закончено. Украина была, есть и будет. И когда-то он с небес будет рад видеть, что все станет так, как он хотел.

Она призвала помнить господина Романа и таких людей, как он.

Теплыми словами и воспоминаниями поделилась Елена, коллега Романа Михайловича, которая работала с ним на заводе «Коммунист»:

– Мы его знаем, как прекрасного и очень трудолюбивого сотрудника. Более 40 лет он проработал на заводе «Коммунист». Ему очень тяжело приходилось морально, поскольку не все воспринимали его политическую позицию, но он пользовался очень большим уважением среди заводчан. Его любили… Даже тот самый «Москвич», который ему подарили… Не могла его администрация завода порадовать чем-то другим, потому что он постоянно был в оппозиции, он не мог получить Героя Социалистического Труда, по статусу ему не могли присвоить это звание, но он был героем народного труда.
Он также очень любил землю, свой сад, свою семью. Очень талантливый и трудолюбивый человек. Почет ему за его тяжелый труд, которому он посвятил всю жизнь. На заводе он проработал до 80 лет, на земле, в домашних заботах – почти до 90 лет, – рассказала жительница Кривого Рога.

На крест, который установлен на могиле Героя, активисты повязали национальный сине – желтый флаг.

Отмечается, что только в прошлом, 2020 году, Роману Михайловичу Пастернаку присвоили статус «Участник боевых действий». В январе 2018 года Президент Украины Петр Порошенко наградил ветерана УПА из Кривого Рога орденом «За заслуги» III степени.

Прощание с ветераном УПА Романом Пастернаком

[:ua]У суботу, 20 лютого, криворіжці попрощалися з воїном Української Повстанської Армії, керівником ГО “Всеукраїнське Братство воїнів ОУН – УПА” – Романом Пастернаком, повідомляє Nіkopolnews, посилаючись на 0564.ua.

Попрощатися з Романом Михайловичем прийшли рідні, представники громадських організацій, волонтери, колишні працівники заводу “Комуніст”.

Відспівування померлого проходило в храмі Покрови Пресвятої Богородиці, звідки криворіжці провели ветерана УПА в останню путь.

Настоятель храму отець Миколай сказав, що доля Романа Михайловича була складною. Його юність пройшла в лісах, він пройшов Воркуту для того, щоб Україна змінилася на краще, щоб краще стало жити українцям.

Представник ГО «Інгульська паланка Війська Запорозького низового» Василь Умриш зазначив, що хотів би подякувати роману пастернаку за його величезну працю протягом усього життя. Він згадав про 90-річний ювілей ветерана, який три роки тому разом з ним відзначала громадськість, юні криворіжці з «Пласту».

– Роман Михайлович спочатку був проти такого масштабного свята, однак ми переконали його, що це державна подія, що на його прикладі ми повинні виховувати підростаюче покоління українців, – сказав Василь Умриш.

Анатолій Панасенко з ГО «Справедливий Кривбас» заявив:

– Ми сьогодні ховаємо людину-епоху. Завдяки йому ми маємо свою країну, завдяки йому ми вибороли її. Спочивай з миром, дорогий друже!

Олександр Мельник, голова Криворізької міської організації Конгресу Українських Націоналістів зазначив:

– Сьогодні ми прощаємося з Криворізькою легендою, легендарним «Соколом», людиною, яка все своє життя присвятила боротьбі за Україну, за українців і ту мрію, яка була у нього з юності. Зі зброєю в руках він бився за те, щоб Україна була вільною і незалежною. І сьогодні ми маємо свою державу…

До присутніх на церемонії прощання звернувся побратим Романа Михайловича – ветеран УПА, криворіжець Йосип Гевчук:

– Нелегкий шлях обрав Роман у своєму житті, дуже важкий і тернистий шлях. Юним він почав боротьбу за незалежну Україну, в 15 років. Він воював, незважаючи ні на морози, ні на голод. Він воював проти німецьких загарбників, проти московських загарбників. А потім – в’язниця, поневолення, Приниження…
Але нічого і ніколи його не зломило. Він знав свій шлях у боротьбі за незалежну Україну і більше нічого. Для нього завжди Україна була понад усе! Він дуже багато віддав для неї.

Йосип Гевчук нагадав про те, як принижували і ображали захисників української землі, називали бандитами і вбивцями, і як гідно і мудро реагував на це Роман Михайлович.

Петро Пастернак, племінник Романа Пастернака, підкреслив:

– Ми ховаємо сьогодні брилу. Я радий, що ношу його прізвище. Вольовий, завжди міг навчити, порадити, підказати… Так він жив – чесно, правильно, прекрасно виховав своїх дітей… Таким він і пішов від нас.

Криворізький журналіст, літератор Володимир Стецюк нагадав про важливість увічнення пам’яті про борців за незалежність України.

– Сьогодні ми проводжаємо в останню путь справжнього борця за Україну. На відміну від тих, хто був у лавах окупаційної Червоної армії, яким випали почесті, на долі цих людей, які по-справжньому билися за Україну, випала зневага. Тому наше завдання – пам’ятати саме про цих людей, бути вдячними саме цим людям, – заявив Стецюк.

– Починаючи з 20-х років, коли почалася Українська революція і боротьба за незалежність України, вони лава за лавою йшли, знаючи наперед, що віддадуть свої життя, адже боротьба була нерівною. І знали, що їх називатимуть бандитами, так само як і повстанців, отаманів Криворіжжя 20-х років, називали бандитами, і з клеймом бандитів вони йшли з життя. Точно також і воїни УПА йшли з життя з клеймом бандитів.
Сьогодні наше завдання-перевернути все це, змінити систему координат у свідомості наших людей.
Приклад, який показав нам пан Роман – стійкості, мужності, справжнього борця за Україну, повинен залишитися в пам’яті наших сучасників. Як журналіст, літератор, я неодноразово писав про пана Романа, хочу сказати, що наше завдання-увічнити його шлях у пам’яті наших сучасників і прийдешніх поколінь.
Його відхід не випадково сьогодні збігся з трагічними подіями на Майдані – черговою річницею Героїв Небесної Сотні. І він приєднується до цього небесного воїнства борців за нашу незалежну Україну.

Онука загиблого учасника УПА Олена Мірка розповіла:

– Я свого дідуся не знала. Мій дід колись загинув у лісі. Завдяки пану Роману, я більше дізналася про те, як жили українці, про їхню боротьбу… Ще не все закінчено. Україна була, є і буде. І колись він з небес буде радий бачити, що все стане так, як він хотів.

Вона закликала пам’ятати Пана Романа і таких людей, як він.

Теплими словами і спогадами поділилася Олена, колега Романа Михайловича, яка працювала з ним на заводі «Комуніст»:

– Ми його знаємо, як прекрасного і дуже працьовитого співробітника. Більше 40 років він пропрацював на заводі «Комуніст». Йому дуже важко доводилося морально, оскільки не всі сприймали його політичну позицію, але він користувався дуже великою повагою серед заводчан. Його любили… Навіть той самий «Москвич», який йому подарували… Не могла його адміністрація заводу порадувати чимось іншим, тому що він постійно був в опозиції, він не міг отримати Героя Соціалістичної Праці, за статусом йому не могли присвоїти це звання, але він був героєм народної праці.
Він також дуже любив землю, свій сад свою сім’ю. Дуже талановита і працьовита людина. Шана йому за його важку працю, який він віддав усе життя. На заводі він пропрацював до 80 років, на землі, в домашніх турботах – майже до 90 років, – розповіла криворіжанка.

На хрест, який встановлений на могилі Героя, активісти пов’язали національний синьо-жовтий прапор.

Зазначається, що тільки в минулому, 2020 році, Роману Михайловичу Пастернаку присвоїли статус «Учасник бойових дій». У січні 2018 року Президент України Петро Порошенко нагородив ветерана УПА з Кривого Рогу орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Прощание с ветераном УПА Романом Пастернаком

 [:]