У Кривому Розі простилися з легендарним «Соколом» – воїном УПА (фото, відео)

У суботу, 20 лютого, криворіжці попрощалися з воїном Української Повстанської Армії, керівником ГО “Всеукраїнське Братство воїнів ОУН – УПА” – Романом Пастернаком, повідомляє Nіkopolnews, посилаючись на 0564.ua.

Попрощатися з Романом Михайловичем прийшли рідні, представники громадських організацій, волонтери, колишні працівники заводу “Комуніст”.

Відспівування померлого проходило в храмі Покрови Пресвятої Богородиці, звідки криворіжці провели ветерана УПА в останню путь.

Настоятель храму отець Миколай сказав, що доля Романа Михайловича була складною. Його юність пройшла в лісах, він пройшов Воркуту для того, щоб Україна змінилася на краще, щоб краще стало жити українцям.

Представник ГО «Інгульська паланка Війська Запорозького низового» Василь Умриш зазначив, що хотів би подякувати роману пастернаку за його величезну працю протягом усього життя. Він згадав про 90-річний ювілей ветерана, який три роки тому разом з ним відзначала громадськість, юні криворіжці з «Пласту».

– Роман Михайлович спочатку був проти такого масштабного свята, однак ми переконали його, що це державна подія, що на його прикладі ми повинні виховувати підростаюче покоління українців, – сказав Василь Умриш.

Анатолій Панасенко з ГО «Справедливий Кривбас» заявив:

– Ми сьогодні ховаємо людину-епоху. Завдяки йому ми маємо свою країну, завдяки йому ми вибороли її. Спочивай з миром, дорогий друже!

Олександр Мельник, голова Криворізької міської організації Конгресу Українських Націоналістів зазначив:

– Сьогодні ми прощаємося з Криворізькою легендою, легендарним «Соколом», людиною, яка все своє життя присвятила боротьбі за Україну, за українців і ту мрію, яка була у нього з юності. Зі зброєю в руках він бився за те, щоб Україна була вільною і незалежною. І сьогодні ми маємо свою державу…

До присутніх на церемонії прощання звернувся побратим Романа Михайловича – ветеран УПА, криворіжець Йосип Гевчук:

– Нелегкий шлях обрав Роман у своєму житті, дуже важкий і тернистий шлях. Юним він почав боротьбу за незалежну Україну, в 15 років. Він воював, незважаючи ні на морози, ні на голод. Він воював проти німецьких загарбників, проти московських загарбників. А потім – в’язниця, поневолення, Приниження…
Але нічого і ніколи його не зломило. Він знав свій шлях у боротьбі за незалежну Україну і більше нічого. Для нього завжди Україна була понад усе! Він дуже багато віддав для неї.

Йосип Гевчук нагадав про те, як принижували і ображали захисників української землі, називали бандитами і вбивцями, і як гідно і мудро реагував на це Роман Михайлович.

Петро Пастернак, племінник Романа Пастернака, підкреслив:

– Ми ховаємо сьогодні брилу. Я радий, що ношу його прізвище. Вольовий, завжди міг навчити, порадити, підказати… Так він жив – чесно, правильно, прекрасно виховав своїх дітей… Таким він і пішов від нас.

Криворізький журналіст, літератор Володимир Стецюк нагадав про важливість увічнення пам’яті про борців за незалежність України.

– Сьогодні ми проводжаємо в останню путь справжнього борця за Україну. На відміну від тих, хто був у лавах окупаційної Червоної армії, яким випали почесті, на долі цих людей, які по-справжньому билися за Україну, випала зневага. Тому наше завдання – пам’ятати саме про цих людей, бути вдячними саме цим людям, – заявив Стецюк.

– Починаючи з 20-х років, коли почалася Українська революція і боротьба за незалежність України, вони лава за лавою йшли, знаючи наперед, що віддадуть свої життя, адже боротьба була нерівною. І знали, що їх називатимуть бандитами, так само як і повстанців, отаманів Криворіжжя 20-х років, називали бандитами, і з клеймом бандитів вони йшли з життя. Точно також і воїни УПА йшли з життя з клеймом бандитів.
Сьогодні наше завдання-перевернути все це, змінити систему координат у свідомості наших людей.
Приклад, який показав нам пан Роман – стійкості, мужності, справжнього борця за Україну, повинен залишитися в пам’яті наших сучасників. Як журналіст, літератор, я неодноразово писав про пана Романа, хочу сказати, що наше завдання-увічнити його шлях у пам’яті наших сучасників і прийдешніх поколінь.
Його відхід не випадково сьогодні збігся з трагічними подіями на Майдані – черговою річницею Героїв Небесної Сотні. І він приєднується до цього небесного воїнства борців за нашу незалежну Україну.

Онука загиблого учасника УПА Олена Мірка розповіла:

– Я свого дідуся не знала. Мій дід колись загинув у лісі. Завдяки пану Роману, я більше дізналася про те, як жили українці, про їхню боротьбу… Ще не все закінчено. Україна була, є і буде. І колись він з небес буде радий бачити, що все стане так, як він хотів.

Вона закликала пам’ятати Пана Романа і таких людей, як він.

Теплими словами і спогадами поділилася Олена, колега Романа Михайловича, яка працювала з ним на заводі «Комуніст»:

– Ми його знаємо, як прекрасного і дуже працьовитого співробітника. Більше 40 років він пропрацював на заводі «Комуніст». Йому дуже важко доводилося морально, оскільки не всі сприймали його політичну позицію, але він користувався дуже великою повагою серед заводчан. Його любили… Навіть той самий «Москвич», який йому подарували… Не могла його адміністрація заводу порадувати чимось іншим, тому що він постійно був в опозиції, він не міг отримати Героя Соціалістичної Праці, за статусом йому не могли присвоїти це звання, але він був героєм народної праці.
Він також дуже любив землю, свій сад свою сім’ю. Дуже талановита і працьовита людина. Шана йому за його важку працю, який він віддав усе життя. На заводі він пропрацював до 80 років, на землі, в домашніх турботах – майже до 90 років, – розповіла криворіжанка.

На хрест, який встановлений на могилі Героя, активісти пов’язали національний синьо-жовтий прапор.

Зазначається, що тільки в минулому, 2020 році, Роману Михайловичу Пастернаку присвоїли статус «Учасник бойових дій». У січні 2018 року Президент України Петро Порошенко нагородив ветерана УПА з Кривого Рогу орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

 

To Top