6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, а разом з нею і дамбу, після часткового руйнування якої почало стрімко міліти Каховське водосховище. Внаслідок цього Херсонщина опинилася під водою, а частина Дніпропетровщини, у тому числі і Нікопольщина – без централізованого постачання. 580 тис. гектарів землі трьох областей – без зрошення. Масштаби катастрофи, яка сталася, нам ще доведеться усвідомити. А поки пропонуємо трохи історичних фактів про те, чому і для чого радянська влада збудувала Каховське водосховище.
Про це ще у 2018 році в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповідав економіко-географ, старший науковий співробітник Інституту географії НАНУ Іван Савчук, передає Nikopolnews.
Рішення про будівництво Каховського водосховища було прийняте після посушливого літа 1946 року
Рішення про будівництво Каховського водосховища було прийняте після посушливого літа 1946 року, яке зумовило голодну зиму 1946-1947 років. Тоді в Кремлі зрозуміли, що без наявності лісозахисних смуг і гарантованих резервуарів води підтримати врожайність на цій території буде ризиковано. Кліматологи стверджували, що це явище може повторитися у будь-який момент. Тоді відповідне рішення ухвалили ще за життя Йосипа Сталіна, на з’їзді.
Іван Савчук нагадав про відомий плакат тих часів «И засуху победим!», на якому Сталін стоїть біля карти.
Тоді, окрім лісосмуг, було заплановано будівництво Каховського водосховища і каналів. Партія ставила перед собою кілька завдань. Довести всьому світу, що радянська техніка найпередовіша, і ми збудуємо найбільше у світі водосховище за площею, обсягом води, а також зробимо найдовші у світі канали, чим будемо гарантувати зерновий район водою.
Тоді було направлено з центрального інституту географії експедицію на чолі з віце-директором інституту, які у польових умовах досліджували херсонські степи, визначали трасу майбутніх каналів, місце, де треба буде будувати нижній б’єф, де мала бути гребля, яка б тримала воду.
Але вони зовсім не враховували національної специфіки України, а саме наявності Великого Лугу, який до того часу був головним джерелом виробництва баштанових культур у всьому Радянському Союзі. Бо землі, які заливалися, були ідеальні саме для баштанових культур, і звідси їх вивозили по всьому Радянському Союзу, – каже Савчук
Вони вручну побудували модель водосховища із пластиліну і демонстрували ЦК партії, як це буде. У них було завдання – збудувати найбільше водосховище світу, – додав науковець
Навіщо було будувати найбільше водосховище у світі?
Вважалося, що завдяки тому, що утвориться найбільший резервуар прісної води на півдні європейської частини Радянського Союзу, вдасться зробити найбільшу мережу зрошувальних каналів. Тоді постало питання про створення на півдні України району виробництва бавовника і рису. Завдяки цьому планували зменшити імпорт відповідних товарів з країн, які тоді були колоніальними володіннями Англії. Це могло змінити цінову ситуацію на ринку. СРСР закуповував величезні обсяги сировини, і його вихід з ринку був би величезним ударом по економіці певних країн. Тобто, опосередковано боролися з імперіалізмом.
Херсонський бавовняний комбінат був найбільшим у СРСР за обсягом виробництва тканин, і для нього спеціально створювали посіви бавовника.
Ставилося кілька завдань. При створенні водосховища умисно створювали багато мілини. Планували зробити це зразково-показовим другим Азовським морем. Там треба було зарибнити територію. «Видатні» фахівці» завезли туди рибу з усіх регіонів Радянського Союзу. Вони планували, що ця риба схреститься і створиться новий вид риби, який дозволить різко збільшити забезпечення населення прісноводною рибою.
У 1958 році утворилося водосховище, але не все так сталося, як планували
Коли збудували Каховське водосховище, то побачили, що математичні розрахунки виявились помилковими – випарування значно більше, ніж планували. Заповнити водосховище до відповідних технічних параметрів без будівництва водосховищ вище за течією неможливо. Тому почали будувати водосховище вище за течією.
Крім того, тоді почали величезні роботи з осушення поліських боліт і взагалі території Полісся. Це значно зменшило кількість води, яка стікала в Дніпро. Відповідно, зменшувалось надходження води, а ту, яка надходила, треба було регулювати. Одного Каховського водосховища було замало, щоби забезпечити цілу мережу зрошувальних каналів.
Чи правда, що каскад водосховищ будували з військово-стратегічною метою?
За словами науковця, їх не будували спеціально з метою, щоб спускати у випадку війни, але були відповідні розрахунки. Розглядалося моделювання, що відбудеться у результаті руйнування каскаду гребель на Дніпрі. Ці розрахунки робили ще коли їх будували, у 1960-1970-і роки. Головним наслідком буде те, що велика вода дуже швидко піде, а далі утворюється болото – величезна непрохідна для техніки зона, яка буде висихати майже місяць. Тобто, створюється перепона для форсування річки.
Ще був важливий момент розрахунків: якщо відбудеться прорив каскаду, йде кумулятивний ефект – чи відбудеться хвиля нарощення? Моделювання показало, що такої катастрофічної величезної хвилі не буде, вона гаситься відстанню.
Це спеціальні математичні розрахунки профільних інститутів, які давали техніко-економічне обґрунтування будівництва. Треба було знати, який потрібен натиск води, щоб працювала ГЕС.
Військова складова ніколи не була для водосховища головною, але вона враховувалась.
У якому стані ґрунт на дні Каховського водосховища
У 2018 році науковець розмірковував про можливість спуску водосховища і використання площі під ним чисто гіпотетично. А сьогодні зникнення водного об’єкту – вже реалії.
З часу будівництва водосховища пройшло багато років. За словами, Савчука, ґрунти під водою зазнали суттєвих змін. Вони потребують рекультиваційних робіт, щоб стати придатним для використання. Треба докопатися до родючого шару. Крім того, потрібно ще вивезти кудись мул. Адже у Каховське водосховище йшли стоки з Дніпрорудного комбінату, Запорізької атомної електростанції, Нікопольського трубного заводу і так далі, і він дуже забруднени.
Читайте також:
