Офіційно: Каховського водосховища більше не існує – що залишилося від водойми і на що вона перетвориться

Фахівці Українського гідрометеорологічного інституту Держслужби з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України дійшли висновку, що Каховського водосховища більше немає.

Так, зараз із загальної площі Каховського водосховища, яка 5 червня становила понад 2 тисячі км², залишилося 261,1 км². Це становить 12,7% від початкової площі водойми. Крім того, відновлене русло Дніпра займає площу 120,9 км².

Детальніше про це – нижче.

Що залишилося від Каховського водосховища

Загальна площа водного дзеркала озер, які утворилися у результаті підриву російськими агресорами Каховської ГЕС, станом на 15.07.2023 р. складає 140,2 км2. Відновлене русло р. Дніпро займає площу 120,9 км2. Таким чином, на сьогодні із загальної площі Каховського водосховища, яке на 5.06.2023 становило 2065.0 км2, залишилося 261,1 км2. (рис. 1), що становить 12,7% від її початкової площі.

Рис. 1. Динаміка змін території колишнього Каховського водосховища (станом на 15 липня 2023 року)

У результаті оцінки змін території колишнього водосховища за липень виявлено, що за період з 3 по 10 липня (8 днів) площа ділянки русла скоротилася на 5,4 км2, а площа водойм на 23,9 км2, відповідно загалом – на 29,3 км2 (рис. 2 (а), 2 (б)). Головних змін зазнають залишкові водойми, на які припадає близько 82% зменшення площі водної поверхні.

Рис. 2 (а). Динаміка змін території колишнього Каховського водосховища (станом на 3 липня 2023 року)

Рис. 2 (а). Динаміка змін території колишнього Каховського водосховища (станом на 3 липня 2023 року)

За рахунок утворення кіс, острівців, розмиву ділянок берега вище і утворення наносів нижче за течією відбулося зменшення площі водотоків. Виявлено зміну площі ділянки русла р. Дніпро на 4,2%, що в загальних рисах свідчить про завершення процесу його формування.

Найбільші зміни зафіксовано для північної частини колишнього водосховища, що, в свою чергу, пов’язано з особливостями геоморфологічної будови досліджуваної території – через відносно рівнинний рельєф дна водойми швидко пересихають.

У період з 21 по 24 червня виявлено зменшення площі водної поверхні колишнього водосховища на 165 км2 (з 460,4 до 295,1 км2). Значно менші зміни характерні для періоду з 24 червня по 3 липня 2023 року – скорочення загальної площі відбулося лише на 4,8 км2, причому площа ділянки русла зросла на 2,5 км2 (рис. 3).

Таким чином, 24 червня можна вважати датою переходу від процесів осушення Каховського водосховища до початку процесів відновлення природного стану території.

Рис. 3. Територія колишнього Каховського водосховища (станом на 24 червня 2023 року)

Наразі територія колишнього Каховського водосховища вкрита донними відкладами та піщаними фракціями (рис. 4). Спираючись на результати аналізу геоморфологічної будови прилеглої території та батиметрії водосховища, можна зробити висновок, що останнє було заплавою р. Дніпро, а не затопленою внаслідок підняття рівня води територією.

Чи перетвориться територія Каховського водосховища на болото?

Долина північної частини водосховища має трапецієвидну форму, а не трикутну, яка характерна для середньої течії Дніпра. За фактичних умов недостатнього зволоження території та підвищення середньорічної температури повітря (що зумовлено змінами клімату, що відбуваються) передумов до перетворення території водосховища на болото наразі немає. Відповідно, за відсутності антропогенного впливу, територія колишнього водосховища перетвориться на заболочену низовину з неглибокими озерами (площею 8-20 км2) з притаманною новоутвореним умовам лучною рослинністю.

Водний режим сформованих водойм регулюється безпосередньо режимом р. Дніпро. Для деяких новоутворених озер характерним є підземне живлення, відповідно, за умови втрати зв’язку з руслом вони продовжать своє існування.

Стадії осушення

На основі проведеного аналізу стану Каховського водосховища виокремлено 2 стадії його осушення:

• Стрімке обміління північної частини водосховища та його поділ на окремі водойми, через які протікає русло Дніпра. Утворення ряду малих і великих водойм, частина з яких сполучаються протоками з руслом річки.
• Поступовий перехід території водосховища до стану, який вона мала до наповнення водосховища (затоплення), з наявністю певних відмінних ознак.

Негативні впливи осушення водосховища

Осушення Каховського водосховища призводить до формування негативних впливів і на якість атмосферного повітря прилеглих територій. Починаючи з 20 червня 2023 року, після осушення частини Каховського водосховища, територія поступово стала новим джерелом викидів аерозолю в атмосферне повітря, що надходить внаслідок підняття пилу вітром.

На основі даних світлопоглинального аерозольного індексу, отриманих із супутника Sentinel-5P, чітко простежуються позитивні значення індексу у різних частинах колишніх затоплених територій, а характеристики аерозольного шару в атмосфері над територією водосховища стають подібними до пустельних районів (рис. 5).

У районі колишнього водосховища, де раніше спостерігалися мінімуми аерозольного індексу, наразі показники близькі до тих, що постійно існують над територією Олешківських пісків (рис. 5). Допоки на території колишнього Каховського водосховища не відновиться рослинний покрив, буде існувати нове джерело аерозольного забруднення за умов сильних вітрів. Така ситуація потенційно може впливати на якість атмосферного повітря найближчих населених пунктів.

Вірогідність того, що територія колишнього Каховського водосховища повністю відновиться до свого природного стану дуже мала, що обумовлюється такими домінуючими факторами впливу як сучасні зміни клімату, повне знищення ґрунтового покриву та зменшення стоку (як результат підриву Каховської ГЕС), а також зарегулювання р. Дніпро (вище за течією) системою водосховищ, ставків та каналів.

Фото: Марина Дубовик

Читайте також: Як Каховське водосховище перетворюється на річку і у якому стані буде в різні пори року