В інтерв’ю «Громадському радіо» перший заступник міського голови Енергодара Іван Самойдюк розповів про пережите в полоні, передає з посиланням на Медіа Центр Енергодар Nikopolnews.
Іван Самойдюк пробув у російському полоні з 19 березня 2022-го по 16 лютого 2023 року.
«Напевно, кожна людина, яку орки беруть в полон, потрапляє в мішок, причому не тільки в той, що на голові – ти відчуваєш себе в ньому постійно. І я в такому «мішку» знаходився 333 дні: 138 днів – в одиночній камері в слідчому ізоляторі Мелітополя і 195 днів – в господарській будівлі на території Запорізької області, в звичайній господарській будівлі, яка взимку не опалюється, в якій немає освітлення і т.д. Це катівні. Це сформовані катівні, в які якщо потрапляють цивільні люди, то більшість із них зникають – з точки зору закону та можливості надати хоч якусь інформацію. Моя родина до останнього не знала, живий я чи ні, де знаходжусь, які є шанси на повернення. Напевне, це найстрашніше – відсутність можливості дати вісточку хоча б рідним, аби вони знали, що їхня близька людина жива», говорить Іван Гнатович.
перший заступник міського голови Енергодара Іван Самойдюк
За його словами, подібні катівні для цивільних створені в звичайних господарських будівлях по всій окупованій території, тому що в слідчих ізоляторах у відділках поліції просто не вистачає місць – там тримають по 10-15 людей в невеличких кімнатах, причому є такі громадяни, яких утримують в таких умовах і по півроку. Іван Гнатович каже, що через такі катівні на окупованих територіях рашисти пропустили десятки тисяч людей – «напевно, не менше 50% наших громадян».
«Найбільше мене дивує одне – як окупанти можуть отримувати задоволення від катувань. Вони ставляться до цього не як до роботи, а як до розваги, отримуючи задоволення від знущань над іншими людьми», зазначив колишній полонений.
Весь час, що Іван Гнатович перебував у неволі, інформації з зовнішнього світу майже не було.
«За винятком 5 днів (з 4 по 9 липня), коли мене вивозили в реанімацію в лікарню Мелітополя – там можна було уривками отримати інформацію з російського телебачення. Це було єдиним джерелом, адже я був під цілодобовим наглядом двох російських військових в окремій палаті. Тоді я з окремих уривків телепрограм зрозумів, де проходять бої, на яких позиціях знаходиться Україна. Для всіх міжнародних правозахисних організацій, Червоного Хреста, для будь-кого ми були зниклими, нас не було, і ми розуміли, що перед окупантами стоїть завдання тримати в таємниці той факт, що ми взагалі знаходимось у них в полоні. Але при переведенні в інше місце, тобто в катівні на базі гаражів на території одного з підприємств у Василівському районі, вже могла надходити інформація про те, що коїться в Україні і світі, яку ми отримували від нових людей, яких кидали в катівню», згадує Іван Самойдюк.
Щодо звільнення, то до останньої хвилини він та інші полонені не знали, що їх готуються обмінювати.
Іван Самойдюк розповів про пережите в полоні: відео
«Зрозумів це тільки тоді, коли ми сіли в автобуси і російські військові сказали нашим полоненим: «Вы ж не вздумайте возвращаться в армию, потому что в следующий раз мы вас на обмен не отдадим». Перед цим, коли після восьми годин перевезення зв’язаним, в мішку і в наручниках, я побачив, що знаходжусь в Ростові, то подумав, що це дорога в росію. Потім, коли літак приземлився вперше і я побачив сніг, а потім ми ще раз злетіли, я подумав, що це вже летимо за Урал. Була, звичайно, надія на обмін – вона не полишала ніколи, але все ж думав, що це перевезення в інший бік», розповів Іван Самойдюк.
Зараз Іван Гнатович проходить медичну реабілітацію. Він вже приступив до виконання своїх обов’язків першого заступника міського голови міста Енергодар.
Ще новини Енергодара:
Читайте також:
