Чи треба відновлювати Каховське водосховище, розповів академік НАН України, геоботанік і доктор біологічних наук Яків Дідух. Ексклюзивне інтерв’ю він дав сайту «РБК-Україна», передає Nikopolnews.
“Площа водосховища становила 2,1 тис. кв. км, або 24% від площі дніпровських водосховищ, а ГЕС виробляла 8% енергії від дніпровських водосховищ, або 1 % від загальної кількості електроенергії в Україні. То чи є смисл затоплювати таку велику територію, щоб отримувати так мало енергії?”- говорить Яків Дідух.
Він додає, що потрібно лише частково затопити водосховище, щоб наповнити водоканал, зробити судноплавним Дніпро і забезпечити водоохолоджуючий басейн атомної станції. А електроенергія – це вже другорядне.
“Треба максимально скоротити площу затоплення, але зовсім не затоплювати – теж не можна. Тут мають вирахувати гідрологи, скільки потрібно води для здійснення відповідних функцій, а екологи мають порахувати втрати. Крім того, оцінити вигоди і втрати різних екосистемних послуг і прийняти виважене рішення”, – пояснює академік.
Дідух зазначає, що на місці водосховища можна у певних місцях побудувати дамби чи поглибити русло, але це все має бути зважено.
“Потрібно все прорахувати. Бо в нас рахують воду та електроенергію, а на екологічні та інші втрати уваги не звертають. А тут треба зробити виважений висновок, бо такі помилки коштують дорого і ситуацію назад не повернеш. Слід врахувати і різні побічні ефекти”, – наголошує експерт.
Академік пояснює, що до того часу, поки Україна зможе відновити водосховище, ці території уже покриються рослинністю.
“Через 8 років там будуть високі дерева та високотрав’я. Коли ці зарості затоплять, органіка перегниватиме і забруднюватиме повітря, бо проточність води незначна. Хоча це не ті масштаби, що спричиняють підвищення температури, але це суперечить доктрині охорони довкілля і боротьби з потеплінням”, – заявляє Дідух.
Гідрологи кажуть, що водойми позитивно впливають на клімат, але лісові екосистеми теж і навіть існує гіпотеза, що саме лісовий “насос” закачує вологу і сприяє збільшенню кількості опадів.
“Усі ці аспекти треба прорахувати та оцінити у вигляді різних сценаріїв, а тоді слід приймати виважене рішення. Сьогодні у світі заведено розробляти різні сценарії, навіть негативні і відбирати оптимальний варіант”, – пояснює академік.
Нагадаємо, влітку Кабінет міністрів прийняв постанову про відбудову Каховського водосховища. За підрахунками експертів, наповнити його водою вдасться тільки за 8 років – за цей час територія буде не придатна для затоплення, оскільки поросте травою.
