Дніпро міліє: у Запоріжжі дослідили стан води після підриву Каховської ГЕС

6 червня російські військові підірвали Каховську ГЕС. Шкода, завдана цим довкіллю, є найбільшим екоцидом з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вже наступного дня у Дніпрі та малих річках в межах Запорізької області почав різко знижуватися рівень води: десятки метрів річкового дна стали сушею.

У червні та липні відбулася експедиція громадського моніторингу у заплавах акваторії спустошеного Каховського водосховища у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Громадські дослідники ГО «Довкола» та ГО «Екосенс» перевірили, як Каховська катастрофа вплинула на стан води та ґрунтів. Вони відібрали проби вод та донних відкладень в акваторії Нікополя, Марганця, Запоріжжя, вплив агломерацій яких на Каховське водосховище був найбільшим.

Про результати досліджень екологи повідомили під час онлайн-конференції.

«Одразу після Каховської катастрофи спеціалісти громадської організації “Екосенс” почали досліджувати стан води в Дніпрі та Мокрій Московці. Також відбирали проби мулу з дна. Що стосується саме Запоріжжя,  тут якість води не надто змінилася. Але селища, містечка та громади, розташовані нижче обласного центру та його каналізаційних водостоків постраждали більше — вода в них була і досі залишається більше забрудненою», – розповіла голова громадської організації “Екосенс” Тетяна Жавжарова.

Про наслідки руйнування водосховища розповів кандидат технічних наук, доцент кафедри «Хімія та інженерна екологія» Українського державного університету науки і технологій, експерт з екологічної безпеки мережі наукових досліджень ГО «Довкола» Максим Сорока.

«Цю катастрофу можна порівняти з Чорнобильською. І чим більше минає часу, тим більше я запевняюся, що так воно і є. Тобто, наслідки будуть довгостроковими.У Каховського водосховища було декілька функцій, про які майже не згадують. Це був такий величезний запас та об’єм води, який дозволяв дорозбавити зворотні води, які скидалися з агломерацій Запоріжжя, Нікополя та Марганцю

І свого часу, коли розбудовували величезні агломерації, недарма зробили поділ каскаду на водосховища. Будь-яка агломерація — це завжди стічні води. І перед тим, як їх далі пропустити по каскаду, їх потрібно було доочистити.

У Запоріжжі дослідили стан води після підриву Каховської ГЕС

«Каховське водосховище було накопичувачем того, що було недоочищене у всьому каскаді, бо це було останнє водосховище перед тим, як ми скидаємо масив в дельту і далі в Чорне море. Об’єм Каховського водосховища – близько 18 кубокілометрів, його об’єм був набагато більшим об’єму зворотніх вод, що дозволяло балансувати концентрацію та розбавляти зворотні води», – розповів Максим Сорока.

Що ж стосується стану ґрунтів на узбережжі, ситуація тут теж не радує. Попри поширену думку, найбільший вплив на екосистему мають не ртуть чи важкі метали, а малі колообіги вуглецю, нітрогену, фосфору та кисню, каже Максим Сорока.

«Після осушення в нас є величезна кількість донних відкладень, які формувалися багато років, і тепер змінився їхній кисневий і температурний режим. Ці донні відкладення, сполуки фосфору, вуглецю, сірки, які відкладалися багато років, зі зміною температурно-кисневого режиму почали активно окислюватися та переходити у водорозчинні форми. Тепер усі розчинні сполуки продовжать свою міграцію у нижній каскад і далі в гирло Дніпра і Чорне море», – говорить Максим Сорока.

Зараз у ґрунтах на узбережжі росте солоність та вміст первинно-окисних форм азоту, нітрогену, а саме нітритів. У перші місяці активно виділявся аміак, саме через це запоріжці й відчували наприкінці червня — початку липня неприємний запах у повітрі.

«Ми вже можемо підтвердити, що впродовж цих трьох місяців вміст нітритів збільшився у два рази і продовжує рости. Фонове, тобто нормальне, значення нітритів – 0,5 мг. Зараз фоновим значенням став 1 мг і вище. І це негативний чинник. Про нітрити кажуть мало, проте саме вони мають найбільшу токсичну силу на водні мікроорганізми та іхтіофауну. Також відбувається поступовий ріст нітратів», – розповів Максим Сорока.

Кількість цих сполук буде тільки збільшуватися, кажуть екологи. Через велику кількість нітратів, фосфору та азоту на деяких ділянках осушеного дна Каховського водосховища вже можна спостерігати велику кількість рослинності.

З одного боку це добре, що береги заростають рослинами. З іншого – збільшення концентрації загрожує масивам вод у нижньому каскаді. Треба переглянути дозволи на спецводокористування Запорізької агломерації.

Наразі вона забирає воду в середнього каскаду, з вище Запорізької греблі, а скидає далі поблизу Кушугума. А всі очисні споруди були розраховані на певний об’єм води, якого наразі немає. Об’єм cкидів залишається той самий, а от води і біологічно активного мулу більше немає.

Щодо нітритів — їхня концентрація росте, відбувається заболочуваність залишкових вод, це вже впливає на екосистему. Відбувається вторинне забруднення у воді. Наслідки нітратів — спочатку це буде бум рослинності, який ми зараз спостерігаємо. Проте це спричинить зміну видового складу у мулі, в гідробіонтах. І це збільшення концентрації загрожує масивам вод у нижньому каскаді.

«Високий вміст сполук азотів у воді може бути небезпечним, навіть до летальних наслідків, особливо для дітей», – зазначив Максим Сорока.

Фахівці продовжуватимуть досліджувати вплив руйнування Каховської ГЕС для Запорізької області і слідкуватимуть за розвитком ситуації.