Переселенка з Енергодара розповіла, як як намагалася потрапити в окуповане місто через Польщу, Білорусь і Росію. Своїм досвідом вона поділилася з журналістами «Радіо Свобода». Nikopolnews пропонує вашій увазі матеріал «без купюр».
Переселенка з Енергодара розповіла, як їздила в окуповане місто
Вже понад рік пропускний пункт у Василівці Запорізької області – між тимчасово окупованими РФ і підконтрольними Україні територіями – заблокований російськими силами. Єдиний шлях на захоплені українські терени зараз пролягає через Європу, Білорусь і Росію та займає не один день. Потім – допити, фільтрація та вердикт ФСБшника.
Який шлях долають українці, щоб потрапити до рідного дому в окупації, з якими неприємностями та несподіванками доводиться стикатися в Європі, Білорусі та в Росії Радіо Свобода на умовах анонімності розповіла переселенка з захопленого військовими РФ Енергодара.
«Дітей не допитували, тільки дорослих»
Впродовж року українка разом з дитиною проживає у Києві, в Енергодарі в неї залишилися батьки. Довго вагаючись, але через хвилювання за рідних та тугу за домом, жінка наважилася поїхати в окупацію на новорічні свята.
– Хотілось дитині зробити свято, побачити близьких родичів. Бо ми дуже скучили, перебуваючи в Києві майже рік
Вона дізналась, що ті, хто не має російських паспортів, прямують на окуповані території через Москву з пунктом фільтрації в аеропорту «Шереметьєво». До Москви можна дістатися з Туреччини або з Білорусі. Тому разом з дитиною автобусом вирушила до Варшави, а звідти – автобусом в Мінськ.
Проходження українсько-польського кордону зайняло близько 8-9 годин, ще 14 годин довелося чекати на кордоні з Білоруссю, розповідає українка.
Із найбільш несподіваних неприємностей при проходженні кордонів стало обмеження в перевезенні харчів. З дозволенного – лише банани, горіхи та хлібобулочні вироби. Тож жінка згадує, що залишилася з дитиною майже без їжі. На білоруському кордоні почалися перші допити.
– Оскільки це був автобус тільки з українцями, то перевіряли кожного. Дітей не допитували, тільки дорослих. Пʼять осіб зайшли, через хвилин 40 ще пʼять. Допит проводили по черзі. Гаджети всі приєднували до якихось пристроїв, передивлялися. Особливо цікавилися, скільки ми веземо грошей. Запитання традиційні: звідки їдете, що везете з собою, мета перебування там, чого були в Україні? До Білорусі всіх пропустили.
«Без рублів і мобільного зв’язку»
Після допитів, проходження польсько-білоруського кордону, опинившись на території Білорусі, виявилося, що в цій країні не приймають жодну валюту крім білоруської або російської. Неможливо було розрахуватися банківською карткою.
Купити щось в аеропорту можна тільки за білоруську валюту, розрахунок карткою неможливий
– Серед тих, хто з нами їхав, були дівчата з Британії, але у них також не вийшло розрахуватися. Тільки російська або білоруська (валюта – ред.). В обмінниках навіть не завжди долари приймають. Купити щось в аеропорту можна тільки за білоруську валюту, розрахунок карткою неможливий. Один хлопчик нам продав за 10 доларів булку з індичкою, каву та воду в аеропорту. Бо були дрібні долари, а так за долар нічого не купиш, тільки білоруські рублі.
Ще одна перепона, яка чекає на українців у Білорусі – відсутність роумінгу, розповідає жителька Енергодару. За її словами, в Мінську можна було лише відправити повідомлення на телефон, але вони також не завжди доходили.
Що цікавить ФСБ на допитах?
Шереметьєво
Жінка порадила тим, хто планує їхати на ТОТ, бронювати авіаквитки заздалегідь. Вона ж все купувала через перевізника, і це було набагато дорожче. Квитки на автобус від Варшави до Мінська, а також на літак до аеропорту «Шереметьєво» обійшлися їй у 350 доларів на людину. Після прильоту до Москви на українських пасажирів чекала ще одна перевірка.
– Спочатку ми заповнили анкети, в яких дуже багато інформації запитували: де були, звідки, куди, електронна адреса, номери телефонів близьких родичів. Потім нас відвезли в якийсь зал, де ми дуже довго чекали. Нас викликали на допит ФСБ. З дітьми трошки швидше запрошують на таку «бесіду», але перед цим всі відбитки пальців (знімають – ред.), біоматеріал з рота (беруть слину – ред.). Дитину не чіпали.
За словами жінки, в кімнаті для допитів знаходилося дві людини: фахівець з IT і представник ФСБ.
– Мій телефон та комп’ютер у них вже знаходилися. Було перше запитання: «Хто такі орки?». Я відповіла, що це, мабуть, такі чудовиська з «Володаря перснів». Точно не знаю, треба загуглити. Їм така моя відповідь не сподобалась. І перша зачіпка була, коли вони запитали: «Де знаходяться родичі на окупованій території?».
Жінка каже, що це перша перевірка твоїх поглядів на те, що відбувається з 2022 року, оскільки лояльні до російської влади мають казати «не окуповані, а звільнені території». Наша співрозмовниця цей пункт на допиті провалила.
«У ФСБ є всі дані бійців ЗСУ»
Жителька Енергодара розповідає, що якщо ти потрапив на допит до ФСБ та в їхніх руках опинилися твої гаджети, приховати навіть те, що було давно вилучено, майже неможливо. Це шокує, зізнається жінка. Так, російські спецслужби відновили телефонні номери колег-чоловіків, з якими наша співрозмовниця працювала ще до повномасштабного вторгнення, і знайшли серед них тих, хто служить в ЗСУ.
Російські спецслужби відновили телефонні номери, розповіла жителька Енергодара
– Виявляється, у них є всі дані наших бійців ЗСУ. Є імена, прізвища та номери телефонів. Вони мене почали питати саме про прізвища, імена. А я вже й позабувала їхні прізвища. Майже два роки пройшло. Починаю казати, що я працювала більше з транспортом, на якому працювали ці люди (це були перевезення), але їх це вже не цікавить, тому що є зачіпка. У мене є номери, значить я з ними спілкуюся, співпрацюю. Ці телефони були видалені мною, бо вже не були потрібні, але вони (співробітники ФСБ – ред.) відновили їх з видалених.
Також підняли всі видалені листування з телефону українки.
«Після допиту – депортація»
Наступне, що було не до душі співробітникам ФСБ – історія переглядів на YouTube, серед яких була українська коломийка Кузьми Скрябіна про Путіна. Вони просили аби жінка переклала їм, про що ця пісня, назвали її пропагандистською. Працівники ФСБ нервувалися і лаялися, бо не могли більше нічого знайти в її гаджетах, зазначила співрозмовниця.
– З матюками (розмовляли – ред.), палили при мені, це було дуже неприємно. І от коли вони щось не знаходять, вони нервують. Тому, що не може бути такого, що ти їдеш і в тебе немає жодної забороненої інформації. У них мета – не пускати. Те, що я їду до батьків, додому, не має значення. Що в мене прописка там, що у мене там дім, це для них неважливо, нікого це не цікавить.
Сам допит в аеропорту «Шереметьєво» тривав 40 хвилин, каже жінка. Головними питаннями також були: Де жила? Чому саме в Києві жила? Чим там займалася? Чому так довго там перебувала? З ким спілкувалася? Чи є знайомі серед тих, хто служить в ЗСУ?
– Питали адресу, де жила в Києві та домашню адресу, куди їхала. Брат був прикордонником, він підписаний в телефоні «брат». А вони мені чітко прізвище й ім’я (називають – ред.). (Питають – ред.) Хто це такий? Ким він вам доводиться? «Він же злочинець, він вбиває». Якщо ти дуже підозрілий, то тебе водять на детектор брехні, так розповідали (інші пасажири – ред.).
Після допиту жінці повідомили, що вона не може їхати далі та буде депортована. За її словами, так само не дозволили проїхати на територію Росії та окуповані українські терени ще багатьом іншим пасажирам – понад пів сотні людей, які летіли разом з нею до Москви.
Чому тебе не пропустили, не кажуть
– Немає конкретного часу, на який не пускають. Мені дали папірець спеціальний, де стоїть печатка про депортацію з країни. При цьому тебе фотографують на смугастому фоні – анфас, профіль.
– Депортують за їхні кошти. Одна жінка летіла, в неї є російська посвідка на проживання, але її чомусь теж не пропустили. Чому тебе не пропустили, не кажуть. А що робити, куди звертатися, щоб дізнатися, коли можна їхати, незрозуміло.
«Енергодар став містом військових РФ»
Дорога в аеропорт «Шереметьєво» та назад до Києва у жінки з донькою зайняла близько тижня. Вона не знає, коли тепер зможе потрапити до рідного міста і побачитись із рідними.
– В мене ФСБшники взяли всі адреси, телефони всіх моїх родичів, хто чим займається. Я тепер переживаю за них, щоб не було тепер в них якихось проблем.
За словами співрозмовниці, з того, що їй відомо, жити в окупації складно, тому багато хто виїжджає з Енергодару. Натомість в помешкання містян безсоромно заселяють російських військових, яких там стає дедалі більше. Умови життя диктують саме військові.
– Зараз треба оформлювати житло за російськими документами. А ті, хто це не роблять, туди заселяються. Весь товар привозять з Криму чи Краснодара. Все дуже дорого, тому що там проживає багато солдатів. У них дуже високі зарплати. Зараз зʼявилися магазини, в яких можна купити, і iPhone, і Macbook, але можуть собі це дозволити лише російські військові. Звичайним мешканцям міста це не по кишені.
Джерело головного фото: Українська правда. На знімку – літо 2022 року в окупованому Енергодарі
Ще новини Енергодара: Втратили трьох побратимів під час висадки в Енергодарі, відтягували сили від Запоріжжя – ГУР про рейди на ЗАЕС
