Сьогодні рівно три роки від того дня, як армія РФ захопила місто Енергодар. В ніч на 4 березня було захоплено Запорізьку атомну електростанцію. Яке значення станція мала для України? Як росіяни окупували ЗАЕС? Що там відбувається зараз? Яка найбільша загроза сьогодні?
Про це журналістам видання theukrainianreview розповіли керівник АТ “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін та речник Запорізької ОДА Олександр Коваленко.
Найбільша за потужністю АЕС в Україні та Європі
Запорізька атомна електростанція – найбільша за потужністю АЕС в Україні та Європі. До повномасштабного вторгнення станція генерувала 50% електроенергії серед українських АЕС.
Втім, із початком повномасштабної війни ЗАЕС та її місто-супутник Енергодар потрапили під російську окупацію. Це не лише унеможливило безперебійну роботу електростанції, а й створило безпосередню загрозу глобальній ядерній та радіаційній безпеці.
Запорізька АЕС – від створення до окупації
Будівництво ЗАЕС почалося у 1981 році, а перший енергоблок запустили 10 грудня 1984 року.
До 1995 року було збудовано ще п’ять енергоблоків, завдяки чому ЗАЕС стала найбільшим енергетичним об’єктом України, який щороку виробляв приблизно 37,7 мільярдів кіловат-годин електроенергії.
Окрім шести енергоблоків з ядерними реакторами типу ВВЕР-1000 на станції була інша інфраструктура:
Це високовольтна розподільча підстанція на 750 кіловольт з мережами ЛЕП, комплекс з переробки радіоактивних відходів (РАВ), 2 азотно-кисневі станції. Це масштабні гідротехнічні споруди: ставок-охолоджувач, канали, градирні, бризкальні басейни.
Запорізька АЕС також вирізнялася найбільшою кількістю працівників серед усіх атомних електростанцій України – її штат налічував близько 11 тисяч осіб. На ЗАЕС був Центр спеціальної підготовки ремонтного персоналу, де навчалися не лише працівники українських АЕС, але й фахівці з інших країн. Для підготовки оперативного персоналу станція обладнана трьома повномасштабними тренажерами.
Окрім того, Енергоатом планував поступово відмовлятися від використання російського палива на електростанції.
На кінець 2021 року завершився важливий етап в розвитку Запорізької АЕС на шляху до повного переходу чотирьох енергоблоків-тисячників на ядерне паливо альтернативного постачальника – американської компанії Westinghouse. Також у січні 2021 року ЗАЕС вперше досягла повної проєктної потужності 6000 мегават завдяки завершенню ремонту п’ятого блоку та введенню нової лінії електропередачі, – розповідають в Енергоатомі.
Як росіяни окупували ЗАЕС
Вже 28 лютого 2022 року до Енергодару наближалася колона російської військової техніки. На ЗАЕС у той час працювали два енергоблоки, туди не підвозили ні їжу, ні паливо.
Жителі міста виходили на мітинги, не пропускали колону через блокпости. Росіяни не випускали людей з міста, з кожним днем біля Енергодара збиралося все більше техніки та особового складу.
Втім, 3 березня окупанти таки почали стріляти по протестувальниках і прорвалися в Енергодар. Наступної доби велися бої на території ЗАЕС. Українські нацгвардійці перебували у навчально-тренувальному центрі, намагаючись дати відсіч ворогу.
Зрештою, навчальний центр на ЗАЕС згорів, а нацгвардійців росіяни взяли в полон. Частину військовослужбовців повернули до міста, згодом примушували працювати на громадських роботах.
4 березня 2022 року територію ЗАЕС та місто-супутник атомної електростанції – Енергодар почали повністю контролювати росіяни.
Атомний об’єкт на межі катастрофи: найбільша проблема – це спливаючий термін ядерного палива
З моменту захоплення територія ЗАЕС почала використовуватися як гарнізон, де розміщено близько 500 російських військових, важку техніку та боєприпаси.
Станція перетворена на військову базу, де перебувають щонайменше п’ять сотень озброєних військових, техніка та боєприпаси. Територія та периметр довкола ЗАЕС – заміновані, — діляться в Енергоатомі
У заручниках перебувають близько 3 тисяч працівників ЗАЕС та 20 тисяч жителів Енергодара. Місто часто обстрілюють з метою провокацій. Росіяни обстрілюють і саму станцію, руйнують ЛЕП, підпалили одну з градирень та звинувачують у цьому Збройні сили України.
Окупанти захопили станцію та розмістили там свої військові підрозділи, що ставить її на межу катастрофи. Ми постійно отримуємо тривожні повідомлення про труднощі з її функціонуванням, — зазначає речник Запорізької ОВА Олександр Коваленко
Працівники АЕС, які залишилися в окупації, продовжували робити все, аби забезпечити життєдіяльність станції та підтримувати безпечну роботу об’єкта. Втім, через дії некомпетентної окупаційної адміністрації, Запорізька АЕС за майже три роки повномасштабної війни пережила 8 повних знеструмлень.
З моменту окупації майже кожного місяця ЗАЕС відключалась від основних ліній електропередачі через російські атаки. В листопаді минулого року тільки за один тиждень це сталось двічі. Наші енергетики постійно оперативно лагодять це обладнання, працюють в умовах високої загрози для свого життя, тому що обстріли майже не припиняються. За час окупації Запорізька атомна електростанція вже 8 разів переживала повні блекаути, що несе величезну загрозу ядерної катастрофи на рівні Фукусіми, – розповідав в інтерв’ю The Ukrainian Review Міністр енергетики України Герман Галущенко
1 лютого 2023 року ліцензований персонал ЗАЕС був виведений зі станції. Через військові дії Росії електроживлення для забезпечення власних потреб станції з української сторони періодично переривається, що створює загрозу для охолодження ядерних реакторів.
Всі роботи там виконуються некомпетентним і неатестованим російським персоналом або найманими нашвидкоруч мешканцями прилеглих окупованих селищ, — кажуть в Енергоатомі.
Російська корпорація “Росатом” заявила про незаконне привласнення ЗАЕС, намагаючись організувати постачання електроенергії з неї на окуповані території.
Майже катастрофічну ситуацію спричинив підрив росіянами Каховської ГЕС. Запорізька АЕС втратила основне джерело охолоджувальної води для своєї гідротехнічної системи. Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС поступово знижується і станом на 3 лютого 2025 року становить 14,13 метра.
А одна з найбільших наразі проблем полягає в тому, що спливає дозволений виробником (Westinghouse) шестирічний термін перебування ядерного палива в реакторах ЗАЕС.
У комплексі ці проблеми створюють ядерну та радіаційну небезпеку для всього континенту, кажуть в Енергоатомі. За словами керівника компанії Петра Котіна, ситуація на захопленій ЗАЕС загрожує дуже негативними наслідками.
Дії російських окупантів вже спричинили значну деградацію обладнання на Запорізькій АЕС. Поки станція перебуває в окупації та перетворена Росією у військовий об’єкт, ядерна та радіаційна безпека ЗАЕС — під загрозою, — наголошує Петро Котін
З вересня 2022 року на станції постійно працює спостережна місія МАГАТЕ, проте російські окупанти не дозволяють експертам агентства отримати повний доступ до всіх зон ЗАЕС.
Збиток для української енергосистеми та економіки
У червні 2024 року “Енергоатом” оцінив власні збитки внаслідок окупації ЗАЕС. На той час вони становили понад 210 мільярдів гривень. Щомісяця через простій ЗАЕС Енергоатом втрачає близько 6 мільярдів гривень.
Починаючи з вересня 2022 року станція повністю не працює, проте споживає з об’єднаної енергомережі України близько 100 мегават на роботу насосів з охолодження ядерних реакторів.
Окрім прямих фінансових втрат, окупація спричинила пошкодження інфраструктури станції. Попередня оцінка зруйнованого та пошкодженого майна станом на листопад 2022 року становила понад 28 мільярдів гривень.
Крім того, наслідки окупації ЗАЕС стали особливо відчутні, коли українська енергосистема почала зазнавати регулярних атак і руйнувань з боку Росії. Це стосується як постачання електроенергії в Запорізькій області, так і сукупної генерації енергії в Україні.
Проблеми з постачанням електроенергії зараз набувають особливої гостроти, що змушує владу активно шукати кошти не лише в місцевому бюджеті, а й серед міжнародних донорів. Це потрібно для впровадження установок когенерації, які дозволяють виробляти альтернативну електроенергію. Таке обладнання допоможе забезпечити резервні потужності, зменшуючи залежність від загальної енергосистеми. Особливо важливим це є у період опалювального сезону, коли необхідно гарантувати стабільне і безперебійне енергопостачання, — каже Олександр Коваленко
Додатково, український персонал станції зазнає викрадень, вбивств та нелюдського поводження, що підвищує ризик ядерних інцидентів і аварій. Попри присутність співробітників МАГАТЕ на станції, переговори щодо демілітаризації території не досягають успіху.
Зрештою, оцінити реальні збитки для української атомної галузі, енергетики, економіки, можна буде лише після деокупації Енергодару та демілітаризації ЗАЕС.
Діяльність МАГАТЕ на Запорізькій АЕС
Захоплення російськими військами ЗАЕС відбулося 4 березня 2022 року. Втім, місію МАГАТЕ залучили до моніторингу ситуації на станції лише у вересні 2022 року.
Діяльність агентства стикалася з численними викликами. Російські окупаційні сили обмежують доступ експертів агентства до певних об’єктів станції, зокрема до реакторних залів енергоблоків 1, 2 та 6, а також періодично закривають частини турбінних залів. Ці обмеження ускладнюють повноцінний моніторинг та оцінку стану ядерної безпеки.
У звіті про свою діяльність на станції представники МАГАТЕ намагалися запевнити, що ситуація, хоч і складна, але контрольована.
– Після окупації ЗАЕС, автоматичну передачу даних з локальних станцій моніторингу радіації, розташованих в межах 30 кілометрів від станції було перервано. Як наслідок, українські посадовці не могли продовжувати надавати дані Міжнародній Системи Радіаційного Моніторингу (International Radiation Monitoring Information System (IRMIS)) агентства. У відповідь, працівники МАГАТЕ, які базувались на місці, забезпечили наявність офлайн передач даних моніторингу радіації до IRMIS зі станцій за межами локації, – йшлося у звіті
Крім того, МАГАТЕ не має ефективних механізмів для примусу Росії до виконання резолюцій щодо деокупації ЗАЕС. Це обмежує можливості агентства впливати на ситуацію та забезпечувати повну ядерну безпеку на станції.
Нездатність МАГАТЕ повністю контролювати ситуацію на ЗАЕС підтверджується численними кризами, що виникали під час російської окупації.
Усі шість реакторів залишаються в стані “холодного зупину”, і агентство продовжує дотримуватися позиції, що жоден реактор не має бути перезапущений доти, доки ситуація з ядерною та фізичною ядерною безпекою на Запорізькій АЕС залишається під загрозою, – заявляв генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у листопаді 2024 року
У січні 2025 року експерти МАГАТЕ, присутні на ЗАЕС, вчергове зафіксували гучні вибухи поблизу станції, що збіглися з повідомленнями про атаку безпілотника на навчально-тренувальний центр.
Відповідальність Росії за ядерний шантаж
В Енергоатомі наголошують, міжнародна спільнота разом з Україною мають докласти ще більше зусиль, аби зупинити ядерний шантаж Росії:
Змусити країну-агресорку виконати положення резолюцій МАГАТЕ від 28 вересня 2023 та від 7 березня 2024, а також Генеральної Асамблеї ООН від 11 липня 2024 і повернути станцію Україні та її легітимному оператору — Енергоатому, — кажуть у компанії
Раніше Державна інспекція ядерного регулювання України заявляла, що відповідальність за всі події, що відбуваються на ЗАЕС, несе Росія.
Росія має нести відповідальність за окупацію Запорізької АЕС відповідно до міжнародного права. Зокрема, за порушення Женевських конвенцій і норм гуманітарного права, адже станція використовується у військових цілях, що ставить під загрозу життя мирного населення.
Крім того, МАГАТЕ неодноразово закликало Росію вивести свої війська, адже окупація ЗАЕС порушує правила ядерної та радіаційної безпеки, зокрема Конвенцію про ядерну безпеку. Такі дії можуть призвести до екологічної катастрофи, за яку Росія також має нести відповідальність. На теперішньому етапі Україна має право вимагати компенсації за завдані збитки через міжнародні суди, а також закликати світову спільноту до посилення санкцій.
Ще новини ЗАЕС: «Припинення вогню – це остаточно втрата ЗАЕС»: фахівці розповіли про сценарії для окупованої станції
А також: МАГАТЕ вперше здійснило ротацію на ЗАЕС через окуповану територію, без погодження з Україною – ЗМІ
Ротація МАГАТЕ на ЗАЕС через окуповані території: реакція МЗС України
