Купити квартиру в Дніпрі

Допомога населенню
6299
6299

Все, що потрібно знати про ЗАЕС і загрозу теракту: Державний науково-технічного центр з ядерної і радіаційної безпеки

Все, що потрібно знати про ЗАЕС і загрозу теракту: Державний науково-технічного центр з ядерної і радіаційної безпеки

Все, що потрібно знати про ЗАЕС і загрозу катастрофи, розповів в інтерв’ю виданню ZAXID.NET начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної і радіаційної безпеки Дмитро Гуменюк.

Нагадаємо, сьогодні з’явилася інформація від начальника ГУР Кирила Буданова про те, що росія завершила підготовку до теракту на ЗАЕС. Ця новина викликала нову хвилю тривоги, особливо серед населення, яке проживає поруч зі станцією. Дані, оприлюднені нижче фахівцем, допоможуть отримати тверезу картину ситуації – без нагнітання паніки, але й без недооцінювання загроз.

Nikopolnews пропонує вашій увазі інтерв’ю, у якому йдеться про можливі сценарії розвитку подій на ЗАЕС у випадку теракту, ступені захисту станції і план дій на випадок небезпеки.

Все, що потрібно знати про ЗАЕС і загрозу катастрофи: державний науково-технічного центр з ядерної і радіаційної безпеки

Начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної і радіаційної безпеки Дмитро Гуменюк

Все, що потрібно знати про ЗАЕС і загрози

-У дописі на сторінці вашого Центру ідеться про те, що на ЗАЕС немає радіоактивного йоду. Поясніть, що це означає для людей.

-Усі шість блоків ЗАЕС перебувають зараз у стані зупину – одні близько 9 місяців, інші – майже півтора року. Це означає, що минуло багато часу, за який радіоактивний йод розклався. Зараз його немає і новий не утворюється, тому що не відбувається реакція, як під час роботи блоків. Тому викиду радіоактивного йоду бути не може навіть у випадку аварії на ЗАЕС.

Тож не потрібно скуповувати і вживати для профілактики йодид калію. Цей препарат призначений для того, аби наситити щитовидну залозу нерадіоактивним йодом, аби вона в разі радіаційного забруднення не накопичувала радіоактивний йод. Радіоактивного йоду немає – профілактика не потрібна.

Але це не означає, що зупинені блоки зовсім безпечні, адже там є інші радіоактивні елементи, і у випадку аварії можливий їх викид у навколишнє середовище. Якщо таке станеться, то діяти потрібно буде в залежності від інтенсивності і величини аварії.

Рекомендації такі: обмежити перебування на відкритому повітрі, не вживати продукти і воду, що можуть бути забрудненими радіацією. Які саме це продукти і де потрібні ці обмеження, повідомлять у випадку небезпеки ДСНС і органи місцевого самоврядування.

-Якщо є змога, то  чи потрібно виїжджати із районів поблизу ЗАЕС?

-Рішення про те, виїжджати чи ні, можна ухвалювати лише на підставі того, що відбулося і як розвивається ситуація. Я можу порадити дослухатися до порад компетентних органів. Знаю, що українці не дуже довіряють владі, але це той випадок, коли все ж варто дослухатися.

До таких компетентних органів належать Державна служба надзвичайних ситуацій, яка знає, що сталося, що має статися і як найкраще захистити населення, Укргідрометцентр, що також знатиме, що відбулося і може робити прогнози руху радіоактивної хмари і можливого радіаційного забруднення.

Також у нас є Державна інспекція з ядерного регулювання, а в її складі є інформаційно-кризовий центр, що у випадку аварії працюватиме 24/7. Наш Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки забезпечує експертами цей інформаційно-кризовий центр. Він аналізує всю інформацію, що відбувається, робить прогнози можливого розвитку і надсилає цю інформацію ЗМІ для інформування населення. До цих установ потрібно дослухатися, рекомендую.

Не потрібно бігти в паніці з Києва чи Львова, бо почули що на ЗАЕС щось не так. Це передчасно. І не потрібно панікувати. Хочу підкреслити і наголосити – навіть у випадку виникнення негараздів на Запорізькій АЕС є заходи, щоб щонайменше запобігти великій аварії і суттєво зменшити її наслідки. Все буде робитися якнайкраще, адже ми країна, яка знає, що таке радіаційна аварія, і докладемо всіх зусиль, щоб цього не повторилося.

-Які сценарії аварії на ЗАЕС розглядалися і що вони означатимуть для українців? Чи можна передбачити ступінь і площу радіаційного забруднення?

-Моделювати ситуацію із рівнем забруднення і його площею доцільно лише тоді, коли аварія вже відбулася, тому що потрібно враховувати поточні або прогнозовані метеоумови – від цього залежатиме рух радіоактивної хмари. Величина наслідків залежатиме також від того, що саме станеться на ЗАЕС – чи це буде аварія на одному блоці, чи на всіх, чи це буде аварія лише в реактивній установці, чи в басейнах витримки відпрацьованого ядерного палива, де воно зберігається деякий час після того, як виймається з реактора, перед тим, як його перемістять у спеціальне сховище радіоактивних відходів. Кожен блок має такий басейн. Але і кожен блок, і кожен басейн розміщені всередині захисної оболонки – конфайнменту.

Отже, є величезна кількість сценаріїв розвитку подій і проаналізувати всі – вкрай важко, тим більше, з точки зору радіаційних наслідків. Але є імовірні сценарії з огляду на те, що відбувалося раніше або відбувається на ЗАЕС.

Основна небезпека, що може спричинити аварію, – це втрата станцією зовнішнього електроживлення. Вона підключена до електромережі України і використовує електроенергію з неї для роботи систем охолодження, та втрата охолоджуючої води стала особливо критичною після підриву росіянами Каховської ГЕС. Каховське водосховище підживлювало став-охолоджувач ядерного палива.

Навіть коли блоки перебувають у стані зупину і не виробляють електроенергію, ядерне паливо потрібно охолоджувати ще впродовж тривалого часу. Інакше це паливо розігрівається, і можлива радіаційна аварія.

-Який план дій у випадку, якщо ЗАЕС втратить зв’язок з енергетичною системою України або воду зі ставка-охолоджувача?

-Втрата зв’язку із зовнішньою енергосистемою розглядалася в проекті, тому на станції є системи, що дозволяють управляти такою аварійною ситуацією. Це означає, що необхідні для охолодження енергоблоків системи безпеки живитимуться від дизель-генераторів, яких є по три на кожному блоці. Вони вмикаються автоматично – люди в цьому процесі не задіяні. Автоматично до генераторів під’єднуються і системи охолодження, які вони мають живити. Якщо автоматичного ввімкнення не відбулося, персонал ЗАЕС знає, як це виправити або як включити дизель-генератори вручну. Додам, що автоматичне увімкнення відбувається досить швидко – це менше, ніж десятки хвилин, і цього часу достатньо, щоб уникнути проблем.

Але є кілька відкритих питань. По-перше, ми не знаємо, що з тими дизель-генераторами і чи не можуть вони вийти з ладу. По-друге, для їхньої роботи потрібен дизель, а чи є там достатній запас палива, чи росіяни його злили або пропили – ми теж не знаємо. Зазвичай есплуатуюча компанія – «Енергоатом» – зберігає достатній запас дизелю для генераторів.

Щодо втрати води зі ставу-охолоджувача, там теж є певні сценарії, визначені джерела, звідки можна брати воду для систем безпеки, є необхідне для цього мобільне обладнання. Персонал знає весь алгоритм, і якщо людям, які є на станції, ніхто не перешкоджатиме, вони можуть управляти аварійними ситуаціями упродовж достатнього часу.

-А якщо розглядати варіант підриву вибухівки на ЗАЕС?

-По-перше, реактор на Запорізькій АЕС зовсім не того типу, що був на Чорнобильській, тому не можна говорити, що може статися катастрофа на кшталт Чорнобильської. На ЧАЕС – канальний графітний реактор великої потужності з низкою недоліків, він був недопрацьований. Чорнобильський реактор використовувався не так для виробництва електроенергії, як для напрацювання матеріалу для ядерної зброї. По-друге, у ньому було значно більше палива, ніж в реакторі на ЗАЕС, – у кілька разів.

По-третє, реактори на ЗАЕС мають герметичну захисну оболонку із товстого залізобетону, що розрахований на доволі великий тиск всередині і навіть на падіння невеликих літаків. Та основна задача цієї захисної оболонки полягає у тому, щоб утримувати всі радіоактивні продукти всередині. На Чорнобильській АЕС так не було.

І останнє, але не менш важливе. Аварія на ЧАЕС трапилася, коли реактор працював, він був гарячий, було дуже багато енергії від ядерного палива. А блоки ЗАЕС вже тривалий час перебувають у стані зупину. Отже, енергія, що виділяється з палива, мала. Тому якщо станеться аварія через втрату зв’язку з енергосистемою або втратою ставка-охолоджувача, процеси в реакторі будуть розтягнені в часі, Чорнобилі все відбувалося похвилинно і за лічені години. На ЗАЕС у персоналу буде доволі багато часу для дій.

Отже, таких наслідків, як у Чорнобилі, не буде. Але це не означає, що нічого страшного не відбувається і можна забути про Запорізьку АЕС. Адже російські війська можуть вчинити там теракт, і радіаційні наслідки, хоч і не Чорнобильського масштабу, але будуть.

-А від чого, окрім метеоумов, можуть залежати площі радіоактивного забруднення у випадку аварії або теракту на ЗАЕС?

У першу чергу – від того, що буде із захисною оболонкою. Якщо вона буде пошкоджена, у тому числі унаслідок теракту, або розгерметизована з інших причин, то наслідки будуть гіршими, ніж у випадку її герметичності.

Якщо з конфайнментом все буде гаразд, то наслідки можуть обмежитись територією промислового майданчика, де аварія локалізується. Якщо оболонка буде втрачена – тут важко спрогнозувати. Тут і ступінь пошкодження, і метеоумови впливатимуть.

-Якщо росіяни все ж влаштують теракт на ЗАЕС, окрім радіаційної аварії, які це може мати наслідки для української енергосистеми, для нашої економіки? Чи можна буде відновити станцію?

-Відновлення залежатиме від того, що саме і як буде пошкоджено.

Щодо впливу на енергосистему, то ЗАЕС ще торік перестала генерувати електроенерію. Відтоді вона була лише споживачем електроенергії із української енергосистеми. І в такому стані ЗАЕС не впливає на поточну енергетичну ситуацію в Україні.

Але все ж Запорізька атомна електростанція – це шість блоків потужністю 1000 МВт кожен. Усі наші українські 15 енергоблоків разом генерували 13,7 ГВт. Тобто ЗАЕС давала майже половину потужності. Такий енергогенеруючий об’єкт, скажімо так, не потрібно втрачати.

На жаль, навіть без терактів поки не відновиться Каховське водосховице або не будуть реалізовані інші сценарії для охолодження енергоблоків, вони всі не зможуть працювати одночасно. Це впливатиме на повоєнне відновлення України, адже, я сподіваюсь, підприємства будуть відновлюватися швидко і їм потрібна буде електроенергія.

-У деяких країнах Європи є тенденція до відмови від атомної енергетики. Що ви думаєте з цього приводу в контексті України?

-В Європі від атомної енергетики відмовилася тільки Німеччина. І зараз у них багато внутрішніх дискусій про те, чи це правильно. Не можна порівнювати Україну з багатою Німеччиною, що може дозволити собі купувати електроенергію в рази дорожче. До речі, та ж Німеччина купує електроенергію, що генерується АЕС у Франції, Чехії, інших країнах. Лише на своїй території вони не мають атомних електростанцій.

Натомість багато країн Європи планують будівництво АЕС. Наприклад, Польща планує будувати як реактор великої потужності, так і малий модульний реактор. Французи теж планують будувати. До 24 лютого 2022 року фіни будували з росіянами. Майже кожна європейська країна, що має атомний парк, планує його розширювати. А хто ще не має, планує все ж стати атомними країнами.

Чи потрібно будувати нові АЕС в Україні? На мою думку, так, потрібно. Більшість наших енергоблоків вичерпали свій проектний термін експлуатації – 30 років. Завдяки тому, що на блоках багато модернізували після поглибленого аналізу, вдалося цей проектний термін продовжити і їх можна використовувати ще тривалий час. Але рано чи пізно їх доведеться зняти з експлуатації і замінити на щось. Для будівництва нового великого атомного енергоблоку потрібно щонайменше п’ять років – я не пам’ятаю, щоб комусь вдалося це зробити швидше. Щоби в майбутньому процес був безболісним, потрібно подумати про це зараз.

Окрім того, що енергоблоки треба буде міняти на новіші, потреба в електроенергії в Україні зростатиме з відновленням промисловості, і нам будуть потрібні нові потужності.

І ще одне. Мабуть, найголовніший драйвер для будівництва нових атомних енергоблоків – це багато пошкоджених унаслідок терористичних дій росіян енергогенеруючих станцій – теплових (вугільних, газових), ГЕС. Після перемоги над росіянами постане питання – чи відновлювати ТЕС, багатьом з яких уже поза 60 років і які є шкідливими з точки зору викидів у довкілля, чи побудувати, наприклад, модульний реактор невеликої потужності, що зараз є світовим трендом.

До 24 лютого 2022 року атомна генерація взимку становила понад 50%. Минулу зиму ми пережили також завдяки тому, що безперебійно працювала атомна генерація. Я не хочу применшувати внесок інших генерацій, але з точки зору обсягів згенерованої енергії саме атомна давала світло і тепло в наші будинки.

Ще новини ЗАЕС: На Радбезі ООН обговорять загрозу теракту на ЗАЕС

 

 

To Top
Ще новини ⬇
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×