Звільнений в ході останнього обміну з полону заступник мера Енергодара Іван Самойдюк звернувся до українців. Звернення він оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці, передає Nikopolnews.
Ми публікуємо його «без купюр».
звільнений з полону заступник мера Енергодара Іван Самойдюк
«Коли нас везли на обмін через територію рф, я вже готувався до багаторічного ув’язнення і згадував свого дядька Івана, якого заслали до Сибіру і тримаючи телефон в руках зараз, не віриться що так легко можна прочитати новини, комусь написати, не кажучи про те щоб по відео дзвонити родичам та друзям.
Весь цей час, доки перебував у полоні, я, так само як і інші бранці, молився тільки за те, щоб вийти на волю живим та щоб Україна вистояла. Коли 19 Березня 2022 року, мене викрали російські окупанти ще не було контрнаступу під Києвом, світ ще не знав про звірства в Бучі та інших окупованих селах і містах, ще не було блискавичної операції в Харківській області та звільнення Херсону.
Інформації ззовні майже не було, але та, яка до нас доходила, давала нам сили триматись і стійку надію в перемогу Українського народу. Ми молились за наші Збройні сили. Наш героїчний народ зробив те, що багатьом країнам здавалося неможливим. Низький уклін кожному з Вас!
Хочу звернутися до моїх друзів: я вдячний кожному з Вас, хто підтримували мою родину протягом цих 333 днів. Ваша підтримка – простягнута рука падаючому з обриву і я цього ніколи не забуду.
Також хочу звернутись до колишніх ворогів: для мене існує один єдиний ворог, і цей ворог – окупанти та колаборанти. Крапка. Все, що було до 24 лютого 2022 року, для мене повністю обнулилося та втратило значення.
Шановна громадо, я знаю як Вам зараз важко. Тим кому довелось виїхати зі своїх домівок, і тим кому довелось залишитись. Хочу наголосити, що наша команда продовжує працювати та всебічно надавати допомогу на території міста Запоріжжя. Збройні Сили України роблять все, щоб кожна родина разом зі своїми пташенятками могла як найшвидше повернутися в свої гнізда, а ми вже на місці будемо допомагати кожному налагодити життя в своєму рідному місті. Все буде Україна!
Сім’ї полонених – не втрачайте віру! Я вірю в те, що кожен бранець, як і я, обійме свою родину.
Полонені відчувають, коли їх найближчим людям на волі важко. Але так само вони відчувають, коли ви маєте надію і вірите в них. Це неможливо передати словами, але коли зараз говоримо з дружиною і розповідаємо один одному про наші 333 дні, мої найгірші дні – це коли їй було найважче за все.
Я вдячний кожному, хто доклав зусиль для мого звільнення з російського полону та за можливість обійняти дружину, дітей та онуків. Дякую за життя!»
Ще новини Енергодара:
