[:ru]Историк из Никополя: об Украине, о Зеленском и о своем интересном проекте[:ua]Історик з Нікополя Богдан Стратейчук: про Україну, про Зеленського і про свій цікавий проект[:]

Мы объявили сбор средств, нас поддержали другие СМИ, в результате никопольчане не остались в стороне, средства были собраны, книга издана и распространена по школам города. Ее презентация состоялась в Никополе в сентябре 2019-го.

И вот, прошло два года. Вроде и не много, но очень многое изменилось и в Украине, и в мире за это время. Едва оправившись от тяжелых президентских и парламентских выборов-2019, мы с головой окунулись в коронакризис. Локдауны, безденежье, туманные перспективы, беспокойные мысли…

Однако, жизнь продолжается. И тот, кто даже сегодня, в очень непростой период, старается не просто «держаться на плаву», а еще и развивается, трудится на благо общества, реализует культурные и социальные инициативы – настоящий молодец

Как вот, например, Богдан.

Nikopolnews пообщался с автором «Нікополезнавства» и узнал, что за два года у нашего земляка созрел новый – очень интересный проект. Он готовит к печати 5 книг по истории Украины от древнейших времен до современности. Книги будут иметь интересный формат – очень удобный для тех, кто хочет узнать основное и получить общее представление о событиях прошлого. Чтобы издать их хотя бы минимальным тиражом, нужны большие средства. Большие для Богдана, как и для каждого рядового украинца. Но если взяться за дело вместе – все получится.

Мы поговорили с Богданом Стратейчуком о его книге, о жизни, об Украине, о политической ситуации сегодня и о перспективах…

– Богдан, напомни немного о себе читателям, а тем, кто о тебе еще не слышал, расскажи – буквально пару слов…

– Меня зовут Богдан Стратейчук. Более 12 лет преподаю историю. Начинал никопольским учителем в 2004 году. В 2017 издал свою первую книгу «Никопольский край в дневниках и воспоминаниях» – первый в городе современный краеведческий сборник на украинском языке. В 2019 году издал 1 часть из 4 планируемых учебников по истории Никополя «Нікополезнавство». Но обстоятельства вынудили завершить этот проект.

– Знаю, что после выхода «Нікополезнавства» ты оставил Никополь. Чем занимаешься сейчас, не планируешь возвращаться?

– Сейчас я живу в Киеве. Стараюсь сотрудничать с online-школами – надиктовываю zoom-уроки на заказ. Разработал собственную программу по истории Украины, по которой также занимаюсь с учениками.
Знаешь, Никополь всегда будет мне родным Родиной. Кто знает – жизнь может вернуть меня домой. Но пока планирую быть киевлянином. Большой город – это мое.

– Расскажи про свою новую работу, ее особенности, изюминки

– Вот к самому интересному, пожалуй, и подошли. Дело в том, что моя программа по Истории Украины – это и есть сборник новых книг.
Да, я не оговорился. Более 1200 страниц информации я планирую «разбить» на 5 книг – так называемых Коротких Историй. Это будут Древняя, Средневековая, Новая, Новейшая и Современная истории. В них действительно есть свои нюансы.
Во-первых, книги будут в альбомном формате. Почему так? Потому что они задумывались и делались в виде презентаций для ВНО. Однако, я был бы не я, если бы просто начал «апгрейдить» уже существующие госпрограммы и объявлять это новыми книгами. Нет – с самого начала я стал создавать новый, насколько возможно, объективный вариант Истории.
Во-вторых, все Короткие Истории будут максимально проиллюстрированы, со ссылками на источники везде, где возможно. Каждая страница будет иметь минимум одно фото, или изображение. И изображения эти не просто понадерганные из сети, а соотносятся по максимуму с фигурой или явлением, которые описываются. Если это князь Константин Острожский, то тогда идет древнейший известный портрет. Если это Святослав, то указано его изображение с фамилией автора. Если нет достоверных изображений людей – скажем, Михаила Ханенко, или Семена Палия – тогда выступают их печати, монеты и тому подобное.
Главное же, по моему мнению, что впервые подается в моих Коротких Историях – это полное соответствие между названиями, датами и их носителями. Украина в середине 17 века – это пограничная полоса, а не страна в современном понимании. Именно так ее воспринимали русины – наши предки, которых почему-то всех записывают в украинцы уже с 16 и даже 15 веков. Никакой Западной Украины к концу ХІХ – начале ХХ веков не существовало – была Галичина, или Галицкая Русь. То же самое касается и письменной речи. И Котляревский и Шевченко писали ярижкой – украинские слова русскими буквами. И да – и Малороссия, и Новороссия действительно существовали. Но эти российские политические проекты в финале проиграли Украине. И об этом я тоже подробно вспоминаю.
Кстати, в-четвертых – Краткая Новейшая и особенно Современная История – будут впервые представлены почти в развернутом варианте. То есть – с основными подробностями и новыми иллюстрациями. Все процессы – и славные и болезненные – получат освещение.
Я намеренно буду подавать адаптированный вариант Историй. Есть у меня и неадаптированный. По-простому – так как есть. Но за него могут посадить в тюрьму или даже убить. Поэтому пока адаптированные версии.

– Ок. Давай о конкретике. Цена вопроса? Где будешь распространять книги?

Планирую постепенно выпускать 5 книг по Истории Украины. Это будут короткие истории. Соответственно сначала Короткая древняя История (89 с.), затем Средневековая Короткая (284 с.) Далее Короткая Новая (487 с.), Краткая Новейшая (504 с.) и Короткая Современная (188 с.) Расчеты по страницам – плюс/минус 5 страниц.
Что касается цены вопроса, то днепровская типография «Лира» – одно из недорогих и качественных издательств (именно там я издавал «Нікополезнавство») оценило книги следующим образом (по 100 экземпляров каждая Короткая История, цветной офсет с супер обложками на всю серию из 5 книг):

• Краткая Древняя История (89 страниц ) – 26 000 грн
• Краткая Средневековая История (284 страницы) – 51 400 грн
• Короткая Новая История (488 страниц) – 98100 грн
• Краткая Новейшая История (504 страницы) – 93000 грн
• Краткая Современная История (188 страниц) – 38200 грн.

Каждая из никопольских школ получит по бесплатному экземпляру. Это уже традиция.

– Как историк, дай оценку сегодняшних событий в Украине, пожалуйста. То, что происходит после смены власти в 2019 году, это на пользу государству или наоборот? Какие лично у тебя прогнозы дальнейшего развития событий?

– Сложно ответить кратко. Внешнеполитически, после изменения в США команды Трампа на людей Байдена украинские позиции значительно усилились. Внутреннеполитически, по моему мнению, Президент Зеленский выстраивает собственный авторитарный механизм правления, в частности, опираясь на поддержку МВД во главе с Арсеном Аваковым и СНБОУ с Алексеем Даниловым. Он хитро продумывает конкретные и очень правильные шаги, которые привлекают на его сторону избирателей: запрет медведчуковских каналов, отстранение главы КСУ Тупицкого, обновления конкурсов на государственные должности и тому подобное. Но в главной для страны реформе – полной «перезагрузке» Высшего Совета Правосудия – Зеленский не заинтересован почему-то. Главный вопрос – насколько далеко позволит ему «зайти» гражданское общество.
Насколько я понимаю, к 30-летию Независимости Украина получит от США очень ценный подарок – статус основного союзника вне НАТО. Посмотрите в Википедии, кто обладает этим статусом. Такие изменения фактически превратят нашу страну в восточный форпост Западного Мира и откроют каналы поставки самых современных военных разработок, включая размещением атомного оружия по «необходимости неотложного выживания», как например Израиль.
Но наше общество “болеет”, оно взаимно враждебно и разбито на сетевые и жизненные пузырьки собственных мировоззренческих мифов. Мы отравлены коррупцией, ложью и завистью. Когда говорю «мы» – имею в виду и себя, потому что я – часть моего общества. Слабым местом украинцев всегда оставалась наднациональная неспособность подняться над собственными противоречиями для объединения ради какой-то высшей и необходимой для процветания цели. Очень боюсь, что необходимого количества людей, способных обеспечить такую возможность, может не хватить…

– Не хочется на такой пессимистический ноте завершать. Давай все же надеяться, что хватит у нас и силы, и мудрости, патриотизма. А еще на то, что найдется достаточное количество людей, которые тебя поддержат, и Краткая История увидит свет.

Мы снова объявляем сбор и очень надеемся на успех.
Поддержать Богдана можно, перечислив посильные средства на карту: 5375411501302462 (Монобанк).

Отчеты гарантируем. Спасибо.

Ниже на скринах пример, как будет выглядеть книга:

[:ua]Рівно два роки тому нікопольський історик Богдан Стратейчук звернувся до редакції Nikopolnews з проханням про інформаційну підтримку. Тоді у нього зріла ідея видати перший підручник з історії Нікополя «Нікополезнавство».

Ми оголосили збір коштів, нас підтримали інші ЗМІ, в результаті нікопольці не залишилися осторонь, кошти були зібрані, книга видана і розповсюджена по школах міста. Її презентація відбулася у Нікополі у вересні 2019-го.

І от, пройшло два роки. Ніби й не багато, але дуже багато чого змінилося і в Україні, і в світі за цей час. Ледве оговтавшись від важких президентських та парламентських виборів-2019, ми з головою поринули у коронакризу. Локдауни, безгрошів’я, туманні перспективи, бентежні думки…

Проте, життя триває. І той, хто навіть сьогодні, у дуже непростий період, намагається не просто «триматися на плаву», а ще й розвивається, працює на благо суспільства, реалізує культурні та соціальні ініціативи – справжній молодець

Як от, наприклад, Богдан.

Nikopolnews поспілкувався з автором «Нікополезнавства» і дізнався, що за два роки у нашого земляка визрів новий – дуже цікавий проект. Він готує до друку 5 книжок з історії України – від найдавніших часів до сучасності. Книжки матимуть цікавий формат – дуже зручний для тих, хто хоче дізнатися основне і отримати загальне уявлення про події минулого. Щоб видати їх хоча б мінімальним накладом, потрібні великі кошти. Великі для Богдана, як і для кожного пересічного українця. Але якщо взятися до справи гуртом – все вийде.

Ми поговорили з Богданом Стратейчуком про його книжку, про життя, про Україну, про політичну ситуацію сьогодні і про перспективи…

– Богдане, нагадай трохи про себе читачам, а тим, хто про тебе ще не чув, розкажи – буквально пару слів…

– Мне звати Богдан Стратейчук. Понад 12 років викладаю історію. Починав нікопольським вчителем в 2004 році. В 2017 видав свою першу книгу «Нікопольський край в щоденниках і спогадах» – першу в місті сучасну краєзнавчу збірку українською мовою. В 2019 році видав 1 частину з 4 планованих підручників по історії Нікополя «Нікополезнавство». Але обставини змусили завершити цей проект.

– Знаю, що після виходу «Нікополезнавства» ти залишив Нікополь. Чим займаєшся зараз, не плануєш повертатися?

– Зараз я живу в Києві. Намагаюсь співпрацювати з online-школами – надиктовую zoom-уроки на замовлення. Розробив власну програму з Історії Украіни, за якою також займаюсь з учнями.
Знаєш, Нікополь завжди залишатиметься мені рідною Батьківщиною. Хто зна – життя може повернути мене додому. Але поки планую бути киянином. Велике місто – то моє.

– Розкажи про свою нову роботу, її особливості, цікавинки.

– От до самого цікавого, мабуть, і підійшли. Річ в тому, що моя програма з Історії Украіни – то і є збірка нових книг.
Так, я не обмовився. Понад 1200 сторінок інформації я планую «розбити» на 5 книг – так званих Коротких Історій. Це будуть Давня, Середньовічна, Нова, Новітня і Сучасна історії.  В них дійсно ж є свої нюанси.
По-перше книги будуть в альбомному форматі. Чому так? Тому що вони задумувались і робились у вигляді презентацій для ЗНО. Однак, я був би не я, якщо б просто почав «апгрейдити» вже існуючі держпрограми і оголошувати це новими книгами. Ні – з самісінького початку я почав створювати новий, наскільки можливо, об‘єктивний варіант Історії.
По-друге, всі Короткі Історії будуть максимально проілюстровані з посиланнями на джерела всюди, де можливо. Кожна сторінка буде мати мінімум одне фото, або зображення. І зображення ці не просто понасмикані з мережі, а співвідносяться по максимуму з описуваною постаттю чи явищем. Якщо це князь Костянтин Острозький, то тоді йде найдавніший відомий портрет. Якщо це Святослав, то вказано його уявне зображення з прізвищем автора. Якщо немає достовірних зображень людей – скажімо, як Михайла Ханенка, чи Семена Палія – тоді виступають їх печатки, монети тощо.
Головне ж, на мою думку, що вперше подається в моїх Коротких Історіях – це повна відповідність між назвами, датами і їх носіями. Україна до середини 17 століття – це прикордонна смуга, а не країна в сучасному розумінні. Саме так її сприймали русини – наші пращури, яких чомусь всіх записують в українці вже з 16 і навіть 15 століть. Ніякої Західної Украіни до кінця ХІХ – початку ХХ століть не існувало – була Галичина чи Галицька Русь. Те ж саме стосується і писемної мови. І Котляревський, і Шевченко писали ярижкою – українські слова російськими літерами. І так – і Малоросія, і Новоросія дійсно існували. Але ці російські політичні проекти в фіналі програли Україні. І про це я теж детально згадую.
До речі, по-четверте – Коротка Новітня і особливо Сучасна Історія – будуть вперше презентовані майже в розгорнутому варіанті. Тобто – з основними подробицями і новими ілюстраціями. Всі процеси – і славні і болючі – отримають висвітлення.
Я навмисно видаватиму адаптований варіант Історій. Є в мене і неадаптований. По-простому – так як є. Але за нього можуть посадити у в’язницю чи навіть вбити. Тому поки адаптовані версії.

– Ок. Давай про конкретику. Ціна питання? Де будеш розповсюджувати книжки?

Планую поступово випускати 5 книг з Історії України. Це будуть короткі історії. Відповідно спочатку Коротка давня Історія (89 с.), потім Коротка Середньовічна (284 с.)  Далі Коротка Нова (487 с.), Коротка Новітня (504 с.) і Коротка Сучасна (188 с.) Обрахунки по сторінкам – плюс/мінус 5 сторінок.
Що до ціни питання, то дніпровська типографія «Ліра» – одне з недорогих і якісних видавництв (саме там я видавав «Нікополезнавство») оцінило книги наступним чином (по 100 примірників кожна Коротка Історія, кольоровий офсет із супер обкладинками на всю серію з 5 книг):

• Коротка Давня Історія (89 сторінок ) – 26 000 грн
• Коротка Середньовічна Історія (284 сторінки) – 51 400 грн
• Коротка Нова Історія (488 сторінок) – 98100 грн
• Коротка Новітня Історія (504 сторінки) – 93000 грн
• Коротка Сучасна Історія (188 сторінок) – 38200 грн.

Кожна з нікопольських шкіл отримає по безкоштовному екземпляру. Це вже традиція.

– Як історик, дай оцінку сьогоднішніх подій в Україні, будь ласка. Те, що відбувається після зміни влади у 2019 році, це на користь державі чи навпаки? Які особисто у тебе прогнози подальшого розвитку подій?

– Складно відповісти коротко. Зовнішньополітично, після зміни в США команди Трампа на людей Байдена, українські позиції значно посилились. Внутрішньополітично, на мою думку, Президент Зеленський вибудовує власний авторитарний механізм правління, зокрема, спираючись на підтримку МВС на чолі з Арсеном Аваковим та РНБОУ із Олексієм Даниловим. Він хитро продумує конкретні і дуже правильні кроки, які привертають на його бік виборців: заборона медведчуківських каналів, відсторонення голови КСУ Тупицького, поновлення конкурсів на державні посади тощо. Але в головній для країни реформі – повному «перезавантаженні» Вищої Ради Правосуддя – Зеленський не зацікавлений чомусь. Головне питання – наскільки далеко йому дозволить «зайти» громадянське суспільство.
Наскільки я розумію, на річницю 30 років Незалежності Україна отримає від США дуже цінний подарунок – статус основного союзника поза NATO. Подивіться у Вікіпедії, хто володіє цим статусом. Такі зміни фактично перетворять нашу державу на східний форпост Західного Світу і відкриють канали постачання найсучасніших військових розробок, включно із розміщенням атомної зброї за «потреби нагального виживання», як наприклад Ізраїль.
Але наше суспільство дуже хворе, взаємно вороже і розбите на мережеві і життєві бульбашки власних світоглядних міфів. Ми отруєні корупцією, брехнею і заздрістю. Коли кажу «ми» – маю на увазі й себе, бо я – частина мого суспільства. Слабким місцем українців завжди залишалась наднаціональна неспроможність піднятись над власними протиріччями для об‘єднання заради якійсь вищіої і необхідної для процвітання меті. Дуже побоююсь, що необхідної кількості людей, спроможних забезпечити таку можливість, може не вистачити…

– Не хочеться на такій песимістичний ноті завершувати. Давай все ж сподіватися, що вистачить у нас і сили, і мудрості, патріотизму. А ще на те, що знайдеться достатня кількість людей, які тебе підтримають, і Коротка Історія побачить світ.

Ми знову оголошуємо збір і дуже сподіваємось на успіх.
Підтримати Богдана можна, перерахувавши посильні кошти на його карту: 5375411501302462 (Монобанк).

Звіти гарантуємо. Дякуємо.

Нижче на скрінах – приклад, як буде виглядати книжка:

[:]