[:ru]Вечерний Никополь, как правило, безлюден и пустынен. Местами выглядит мрачно и пугающе. Но это если поздно – ближе к полуночи. А вот в пять-шесть-семь часов пополудни впечатление он производит совсем иное.
В это время город оживает. Суетится и мельтешит. Становится пестрым, ярким, разношерстным.
В это время его жители возвращаются с работы – кто пешком, кто на автомобиле, или автобусе, или велосипеде. Забегают за покупками к ужину в супермаркеты и маленькие магазинчики. Кто-то «оседает» с друзьями в кафешках. А кто-то торопится поскорее попасть в свой уютный мирок, где ждут близкие. Или любимый кот. Или преданный пес/попугай/рыбки. Или просто – родные стены.
Волшебное время – вечер. Город словно сбрасывает напряжение, расправляет плечи, начинает легче дышать в предвкушении отдыха. Весело подмигивает огнями рекламных вывесок, обволакивает теплым светом фонарей. Разгоняет темноту фарами многочисленные авто.
А сегодня, после дождя, вечерний Никополь выглядел особенно завораживающе. С ним не хотелось расставаться. Его, отраженного в лужах на мокром асфальте, хотелось фотографировать еще и еще. Чтобы потом превратить в открытки-воспоминания.
Nikopolnews делится красивыми фото Никополя, сделанными вечером 2 ноября. Это наш любимый город – он бывает и таким.
Кстати: присоединяйтесь к группе Красивый Никополь в Фейсбуке, где всегда можно найти красивые фото города.
Кстати, недавно “NikopolNews” писал:
Фото Нікополя похмурим суботнім днем: «Як почуваєшся, Місто?»
ФОТО: Парк Металлургов в Никополе – волнительный привет из прошлого
[:ua]Вечірній Нікополь, як правило, безлюдний і порожній. Місцями виглядає похмуро й моторошно. Але це якщо пізно – ближче до півночі. А ось у п’ять-шість-сім годин пополудні враження він справляє зовсім інше.
В цей час місто оживає. Метушиться і поспішає. Стає барвистим, яскравим, різношерстим.
В цей час його мешканці повертаються з роботи – хто пішки, хто на автомобілі або автобусі, чи велосипеді. Забігають за покупками до вечері в супермаркети і крамнички. Хтось «осідає» з друзями в кафе. А хтось поспішає скоріше потрапити в свій затишний світ, де чекають близькі. Або улюблений кіт. Або відданий пес/папуга/рибки. Або просто – рідні стіни.
Чарівний час – вечір. Місто немов скидає напругу, розправляє плечі, починає легше дихати в передчутті відпочинку. Весело підморгує вогнями рекламних вивісок, обволікає теплим світлом ліхтарів. Розганяє темряву фарами численних авто.
А сьогодні, після дощу, вечірній Нікополь виглядав особливо заворожуюче. З ним не хотілося розлучатися. Його, відбитого в калюжах на мокрому асфальті, хотілося фотографувати ще і ще. Щоб потім перетворити у листівки-спогади.
Nikopolnews ділиться красивими фото Нікополя, зробленими ввечері 2 листопада. Це наше улюблене місто – він буває і таким.
До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:
Фото Нікополя похмурим суботнім днем: «Як почуваєшся, Місто?»
ФОТО: Парк Металлургов в Никополе – волнительный привет из прошлого
[:]