Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Захисник з Нікополя Іван Андрєєв 28 серпня відзначав би своє 39-річчя. Але йому назавжди 38. І сьогодні ми вшановуємо пам’ять Героя.
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Іван Андрєєв
Нікополець, старший солдат в/ч А4599 Андрєєв Іван Сергійович, 28.08.1987 р.н., помер під час лікування 3 січня 2026 року.
Іван народився в селищі Волотовки Вітебської області Республіки Білорусь. Разом із батьками переїхав до України. Навчався у Слов’яносербській середній школі № 1 Луганської області.
З дитинства був активним, любив грати з друзями в футбол. Мав особливий хист до техніки – легко керував різними марками мотоциклів, умів самостійно їх ремонтувати, цінував швидкість і свободу, був, мов вітер.
Після закінчення школи, здобув фах у Лисичанському гірничому технікумі та працював гірничим майстром на шахті імені Г. Капустіна в місті Лисичанськ. Колеги й друзі пам’ятають Івана Андреєва, як веселу, щиру людину з добрим почуттям гумору, здатну підтримати словом і ділом. Він був надійним, відповідальним, легким на підйом і завжди говорив: «Все вирішимо!». був справжньою опорою для родини. Піклувався про батьків і з особливою любов’ю ставився до своїх трьох сестер. Іван Андреєв одружився, став батьком.
Коли син тяжко захворів і потребував серйозної операції, Іван не шкодував сил – багато працював, брався за будь-які підробітки, щоб врятувати найдорожче. Він був хазяйновитим, працьовитим, робота горіла в його руках: міг відремонтувати будинок, провести воду, полагодити меблі чи техніку.
У 2021 році Іван переїхав до Нікополя, працював на підприємствах міста.
18 березня 2025 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив старшим стрільцем-оператором штурмового відділення 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина. Мав позивний «Шахтар» – як символ його мирної професії, витривалості, сили характеру та незламності.
Іван отримував контузії й поранення, але після лікування щоразу повертався до побратимів на передову.
3 січня 2026 року Іван помер у лікарні Дніпра.
10 січня рідні, близькі, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь старшого солдата Андрєєва Івана Сергійовича.
У нього залишилися мати, три сестри та син.
Вічна і світла пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним і близьким.
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Івана Андрєєва, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми підготуємо матеріал в рубрику Історії загиблих Захисників з Нікопольщини.
Якщо ви можете і хочете розповісти про інших полеглих Героїв з Нікопольського району, або про вбитих на Нікопольщині цивільних, також пишіть нам. Допоможіть зберегти пам’ять!
Звертаємося також до рідних та близьких полеглих Героїв і вбитих цивільних. Якщо вже наближається дата смерті або народження вашої близької людини і ви б хотіли, аби ми згадали про це публічно в Меморіалі, нагадайте нам, будь ласка, про дату. Напишіть на пошту заздалегідь, аби ми підготували матеріал у потрібний день.
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!
