Календар війни на Нікопольщині: 4 вересня (оновлюється)

2022 рік

Обстріли

У ніч на 4 вересня 2022 року російські війська тричі обстріляли Нікопольський район із РСЗВ «Град» та важкої артилерії. Під вогнем опинилися Нікополь, Марганець та Іллінка.

У Нікополі було пошкоджено 5 приватних житлових будинків, господарські споруди та лінію електропередач. Через обстріл виникла пожежа, яку ліквідували рятувальники.

У Марганці пошкоджено приватні об’єкти, транспорт, житловий будинок, будівлі та автівки харчового підприємства.

В Іллінці руйнувань не зафіксували. Загиблих і постраждалих внаслідок нічних обстрілів Нікопольщини не було.

Вдень 4 вересня, за повідомленнями міської та районної влади, обстрілів Нікополя та Нікопольського району не зафіксували. Комунальні підприємства та інфраструктура працювали, тривала ліквідація наслідків попередніх атак.

Ситуація на фронті біля Нікополя

4 вересня 2022 року ознаменувалося гарною новиною. Повідомлялося, що було звільнено селище Високопілля, яке знаходиться на кордоні Дніпропетровщини і Херсонщини.

Довгий час тут точилися жорстокі бої. Окупанти трималися за селище «зубами» ні в яку не бажаючи відходити від Зеленодольського водосховища. Але ЗСУ таки вдалося звільнити цей стратегічно важливий шматочок української землі.

У мережі з’явилося відео, як мешканці звільненого Високопілля вітають бійців ЗСУ.

На відео ми бачимо людей, які їдуть на велосипедах і кричать бійцям «Слава Україні».

Втрати Захисників

Помер Захисник з Нікополя

4 вересня 2022 р. пішов з життя ветеран війни, старший лейтенант 25–ї бригади транспортної авіації Родімкін Дмитро Вікторович, 02.06.1994 року народження.

Прощальна церемонія відбулася 9 вересня.

Увага! Якщо ви маєте фото Захисника і готові поділитися, напишіть, будь ласка, нам у редакцію.

Інформаційна війна

Мінцифри попередило про можливу ІПСО навколо Нікополя. 4 вересня Міністерство цифрової трансформації заявило, що поширення повідомлень із тезою «Забули про Нікополь» може бути ворожою інформаційною операцією. У відомстві закликали не піддаватися на подібні маніпуляції та перевіряти інформацію.

2023 рік

Обстріли

Ворог протягом дня 4 вересня 2022 року атакував Нікопольщину дронами та артилерією.

Вранці російські війська атакували Нікополь безпілотником. Про атаку повідомили начальник Нікопольської РВА Євген Євтушенко та міський голова Олександр Саюк. На момент ранкового повідомлення наслідки ще уточнювалися.

Удень атаки продовжилися. Марганецьку громаду ворог обстріляв артилерією — було пошкоджено два приватні будинки та об’єкт інфраструктури, обірвано лінію електропередач.

Нікополь атакували дроном-камікадзе, а також російські військові скинули на місто з безпілотника боєприпас. Було пошкоджено легковий автомобіль. За даними ОВА, загиблих і поранених не було.

Втрати Захисників

Загинули троє Захисників з Нікополя

Одразу три чорні звістки з фронту прилетіли у Нікополь. 4 вересня загинули Захисники Носенко Олександр, Крашевський Роман і Бехтер Ігор. Всі вони підірвалися на ворожих мінах.

Олександр Носенко і Роман Крашевський загинули разом, підірвавшись на міні біля села Новоселівка, Пологівського району, Запорізької області. Бехтер Ігор теж підрвався на міні на Запоріжжі.

8 вересня 2023 року у Нікополі провели в останню путь двох загиблих героїв Носенка Олександра і Крашевського Романа. Попрощатися із Захисниками тоді прийшло багато людей: рідні, друзі, бойові побратими, колеги по роботі, представники міської влади та вдячні жителі міста.

Нікополець, солдат в/ч А 7223 Носенко Олександр Олександрович, 21.09.1968 р.н. загинув 4 вересня 2023 року, захищаючи Україну від російських окупантів, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку.

Носенко Олександр

Олександр Олександрович Носенко був професійним водієм. 25 лютого 2022 року його мобілізували до лав ЗСУ. Ставши солдатом в/ч А 7223, він разом із побратимами стійко і мужньо боронив незалежність та територіальну цілісність нашої країни.

Олександр був одружений, мав двох синів, які на момент його загибелі воювали на фронті у лавах ЗСУ.

28 лютого 2024 року Олександру Носенку було присвоєно статус «Почесний громадянин Нікополя».

4 вересня 2023 року в бою за Україну  загинув старший солдат в/ч 7223 Крашевський Роман Михайлович, 1981 року народження. Він мешкав у Придніпровському, а працював на Нікопольському заводі феросплавів.

Крашевський Роман

Розпочав свою трудову діяльність на підприємстві у 2010 році. Працював черговим бригади №2 із обслуговування сантехнічного та вентиляційного обладнання ЦВФ. З колегами по роботі мав гарні професійні та товариські стосунки.

«Роман був справжнім віртуозом у своїй справі, – згадують колеги. Одним із найкращих спеціалістів по укладанню поліпропіленових труб, встановленню та ремонту котлів і водонагрівачів. Він завжди приходив на допомогу, не відмовляв нікому, хто потребував його професійної компетентності»

«Роман був чуйним і доброзичливим, веселим та дотепним, – розповів Сергій Крашевський, дядько загиблого. Племінник мав міцну родину, в якій панували мир та злагода. Він любив і поважав дружину, займався вихованням своїх двох синів. Гарний чоловік та батько, він завжди був зразком для наслідування і беззаперечним авторитетом у всьому, що стосується манери поведінки, роботи або хобі. Його пристрастю була риболовля, він мав хист до цієї справи і, зазвичай, отримував великі улови».

Колеги кажуть, що взагалі все, за що брався, Роман робив самовіддано, завзято.

Він був мобілізований 24.02.2022 року, тож одним із перших встав на захист Батьківщини. Служив стрільцем – помічником гранатометника стрілецької роти. Свої життєві принципи переніс із цивільного життя до військової служби, пишався місією Захисника і виконував її з честю і гідністю.

Роман Михайлович був вірним сином своєї країни, разом із побратимами стійко і мужньо боронив її незалежність та територіальну цілісність.

В липні 2023 року Романові надали службову відпустку з правом виїзду за кордон. Тож чоловік зміг побачитись зі своєю родиною, яка виїхала в евакуацію. Він повернувся до війська окрилений, сповнений теплих вражень і сподівань.

А 4 вересня військовослужбовець Роман Крашевський загинув під час виконання бойового завдання, підірвавшись на ворожій міні. Йому було 42 роки.

У Захисника залишились двоє синів, дружина, батьки та брат.

Мешканець Нікополя Ігор Станіславович Бехтер 25.07.1976 р.н. теж загинув 4 вересня.

Бехтер Ігор

У мирному житті він працював електрогазозварником на одному з підприємств ПТЗ. Був одружений, мав дітей.

Його мобілізували до лав ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення. Він був старшим солдатом в/ч А7223.

Ігор Бехтер загинув 4 вересня 2023 року на Запорізькому напрямку, під час виконання бойового завдання, підірвавшись на ворожій міні.

9 вересня 2022 року віддати шану мужньому Захиснику та провести його в останню путь прийшли рідні, друзі, бойові побратими, колеги по роботі, представники міської влади та вдячні жителі міста.

Вшанування пам’яті

Молебень

У Нікополі керуючий Дніпровською єпархією архієпископ Симеон очолив молебень за Україну.

4 вересня у місті Нікополі відбулась знакова подія у храмі св. прав. Петра Калнишевського з нагоди соборного молебню, який очолив Високопреосвященнійший Симеон Архієпископ Дніпровський та Січеславський. На службі молились священники з Дніпра, Камʼянського, Новомосковська, Синельниково, Покрова, Марганцю та Нікополя.

На молитві була присутня ігуменія Свято-Благовіщенського Дніпровського жіночого монастиря матушка-настоятельниця Єлизавета Уска. По завершенні богослужіння з повчальним словом до присутніх звернувся архієпископ Симеон. У своїй промові Архіпастир закликав  свято берегти пам’ять усіх українських героїв і пам’ятати про їх величний подвиг заради нас і майбутніх поколінь. Крім того Владика Симеон нагородив орденами і благословенними грамотами керівництво міста та району, а також меценатів храму.

Серед нагороджених були:

• Евгений Романченко
• Олег Брехін
• Максим Жовнин
• Володимир Євтушенко
• Катерина Жовніна
• Олександр Саюк
• Євген Євтушенко
• Олена Балагуш
• Неллі Сергієнко
• Ольга Мирошниченко
• Сергій Коблюк
• Валентина Талько
• Євген Екзархо
• Олександр Лось

Після Молебню разом з місцевою владою, командуванням військової частини, меценатами та парафіянами архіпастир підніс заупокійні молитви на подвір’ї храму біля пам’ятника «Борцям за волю і свободу України», поклавши квіти до меморіалу.

Варто зазначити що два роки тому цей памʼятник був побудований за власні кошти Президента Міжнародного Благодійного Фонду «Солідарність» Олександра Володимировича Петровського

Боротьба за воду

Важливою подією для району залишалося поступове відновлення водопостачання, втраченого після знищення росіянами Каховської ГЕС.

До цього воду вже отримали Нікополь, Покров та Червоногригорівська громада. Тепер водопостачання почали відновлювати й для частини Марганецької, Томаківської та Мирівської громад.

Поки що людям подавали технічну воду. Питну воду планували забезпечити після завершення державного проєкту будівництва магістрального водогону із Запоріжжя.

Для мешканців Марганця повернення води стало особливо важливим: люди залишалися без централізованого водопостачання понад два місяці — з 7 червня. Під час зневоднення воду їм регулярно підвозили.

Станом на 4 вересня  водопостачання у Марганці було відновлене приблизно на 80%, однак у місті ще залишалися точки розливу технічної води. Водночас комунальникам доводилося щодня ліквідовувати понад десяток поривів.

ДСНС продовжувала забезпечувати водою населені пункти Нікопольського району, які залишилися без централізованого водопостачання через обміління Каховського водосховища.

За попередній тиждень рятувальники підвезли понад 800 тонн технічної та майже 200 тонн питної води мешканцям Нікопольщини та Криворіжжя.

Від початку робіт підрозділи ДСНС доставили понад 45 тисяч тонн технічної та понад 7 тисяч тонн питної води. До забезпечення населення також долучалися комунальні служби та громадські організації.

ЗАЕС і Енергодар

Російські окупанти не пропустили до Енергодара гуманітарний вантаж, організований для мешканців міста. У ньому були продукти, ліки, памперси для дітей та лежачих дорослих, гігієнічні набори для багатодітних сімей і людей з інвалідністю, а також матеріали для тимчасового ремонту пошкоджених вікон.

Життя під час війни

Гуманітарна допомога

У Марганці тривала гуманітарна підтримка населення. Родинам загиблих Героїв передали 32 гігієнічні пакунки від UNICEF, багатодітним родинам — 105 наборів, а дітям до року та лежачим людям з інвалідністю — 81 набір підгузків від Norwegian Refugee Council.

У Червоногригорівській громаді на 5 вересня готували видачу гуманітарної допомоги від World Central Kitchen для мешканців Придніпровського, Мусіївки та Кам’янського, зокрема для ліквідаторів аварії на ЧАЕС і людей, чиє майно було пошкоджене внаслідок війни.

Також на 5 вересня планувалася видача дитячого харчування від Всесвітньої продовольчої програми ООН дітям від 0 до 5 років, які проживають у Червоногригорівській громаді.

Асоціація ОСББ Нікополя звернулася до ОСББ Дніпра із проханням допомогти у відновленні житла, пошкодженого російськими обстрілами. Просили передати плівку, ДСП та скло для закриття пошкоджених вікон і дверей, оскільки резервні кошти ОСББ закінчувалися, а попереду була осінь.

Суспільство

Цього дня було оприлюднено результати чотиримісячного моніторингу забезпечення прав людини в Нікополі, проведеного в рамках проєкту «Права людини в дії» за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини та USAID. Дослідження охоплювало безпеку громади, рівень життя, здоров’я, довкілля, освіту й культуру, працю, врядування та дотримання прав людини під час повномасштабної війни.

Безпека

4 вересня нікопольські рятувальники проводили роз’яснювальну роботу серед мешканців щодо пожежної безпеки в екосистемах.

Людей попереджали про небезпеку розведення вогнищ та підпалів сухої рослинності, нагадували про адміністративну відповідальність за такі порушення. Окремо наголошували, що під час воєнного стану ліси відвідувати заборонено.

Церква і рятувальники

4 вересня на території пожежно-рятувальної частини Нікополя освятили новозбудовану каплицю ПЦУ на честь ікони Божої Матері «Неопалима Купина».

В обряді взяли участь рятувальники, волонтери та представники Православної церкви України. Після освячення рятувальникам, які безпосередньо брали участь у будівництві каплиці, вручили благословенні грамоти.

За інформацією ДСНС, будівництво та облаштування каплиці тривало кілька місяців. Її поява мала не лише релігійне, а й морально-психологічне значення для вогнеборців, які працювали під час постійних атак.

Освіта

У Нікополі перевірили укриття в дитячих садочках міста. Особливу увагу приділяли їхній готовності забезпечити безпеку дітей та працівників під час повітряних тривог. В укриттях виконували комплекс ремонтних та інженерних робіт: облаштовували освітлення, вентиляцію, санітарні комунікації, місця для сидіння, пожежні куточки, ремонтували підлогу та стіни. У тих приміщеннях, де не було другого евакуаційного виходу, його добудовували.

Талановиті діти і молодь

Юна піаністка з Нікополя здобула гран-прі міжнародного конкурсу.

Учениця фортепіанного відділу Нікопольської міської школи мистецтв Діана Сотник перемогла на Україно-Хорватському міжнародному двотуровому багатожанровому конкурсі «Stars of Groatia» у Загребі. До конкурсу її підготувала викладачка Ганна Жернових.

Також спортсменка з Червоногригорівки Софія Курнікова виборола срібло на чемпіонаті України U-21 з пляжного волейболу. Вона виступала за Запоріжжя у парі з Тетяною Лазаренко. За результатами виступу Софія також отримала звання кандидата в майстри спорту України.

2024 рік

Обстріли

Нікопольщину продовжували обстрілювати 4 вересня 2024 року… Протягом дня атакували близько десяти разів. Основний удар припав на Покровську громаду, також ворог атакував Нікополь та Марганецьку громаду.

За інформацією обласної влади, було пошкоджено три приватні будинки та газогін.

Нікополь протягом дня двічі атакували дронами-камікадзе. Внаслідок однієї з атак пошкоджено приватний житловий будинок. Загиблих та поранених не було.

Уночі російські війська атакували Марганецьку громаду дронами-камікадзе. На момент ранкового повідомлення рятувальники встановлювали наслідки, інформації про постраждалих не було.

Втрати Захисників

Загинули Захисники з Нікополя

Нікополь цього дня втратив Захисника Романа Штокала. Але про його смерть стало відомо набагато пізніше. 15 місяців військовий вважався зниклим безвісти. Загинув на Херсонщині. Проводжали Героя у останній путь в Тернополі, де жила його мама.

Роман Штокало

Йому було 46 років.

Тернопільські журналісти розповіли, що Роман Штокало добровільно став на захист України в 2022 році, а з часом доєднався до морської піхоти.

Служив командиром бойової машини 18-го окремого батальйону морської піхоти. Життя захисника обірвалося 4 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині.

Він мав дуже велике серце. Він ніколи нікого не залишав в біді. Він завжди всім допомагав. Він пішов захищати Україну. Він сказав: “Мамо, а як не я, то хто?” Дуже був слухняним хлопчиком, гарно вчився, виховав прекрасного сина, якого залишив тепер одного, – розповіла згорьована мама Захисника

Один із побратимів, який теж був на церемонії прощання, розповів, що Роман завжди був усміхнений, завжди жартував. Навіть перед самим виходом в останній свій бій, він не припиняв жартувати. В останні дні свої свого життя героїчно тримав оборону. Навіть відбили позиції у противника. Хлопцям ніде було на островах уже заховатися, – розповів побратим…

Захисник з Нікополя Владислав Клімчук загинув 4 вересня 2024 року. Йому бу 21 рік.

Владислав Олександрович Клімчук народився 10 квітня 2003 року. Він зовсім юним став на захист Батьківщини.

Був активним, веселим хлопцем, займався футболом, дуже любив ходити на рибалку разом з батьком. Ніколи не сидів без діла, будь-яка домашня справа «горіла» в його руках. Він був хазяйновитим та доброзичливим, люблячим, дбайливим сином та братом. Влад мріяв стати військовим, але спочатку вирішив отримати мирну спеціальність машиніста крана металургійного виробництва в Нікопольському центрі професійної освіти.

Після закінчення цього навчального закладу Влад проходив практику в ТЦ-6 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ». Хлопцю сподобалася робота та дружній колектив і він залишився там працювати.

Владислав дуже відповідально відносився до роботи, завжди цікавився у старших колег тонкощами професії. У 2021 році Владислава призвали на строкову службу до лав ЗСУ. Після проходження строкової служби він мав плани повернутись до роботи. Але почалася повномасштабна віна. І хлопець залишився на службі, щоб захищати Батьківщину, підписавши контракт.

Сміливо бив ворога, був стрільцем-помічником гранатометника, старшим солдатом 5-ої окремої штурмової бригади.

Побратими згадують Влада як надійного, з гарним почуттям гумору хлопця, який міг і допомогти, і розважити в скрутну годину.

Владислав часто телефонував рідним, заспокоював: «Нічого страшного тут немає, я скоро повернуся і буде все добре».

Але життя 21-річного хлопця обірвалося 4 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новогродівка Донецькій області.

З юним Захисником у Нікополі прощалися 11 вересня 2024 року…

У Владислава залишилися батьки та молодша сестричка.

Прощання з Героєм

4 вересня у Марганці проводжали в останню путь Захисника, молодшого сержанта Володимира Миколайовича Рубаністого, 1970 р.н.

27 серпня він помер від серцевого нападу.

На кладовищі Максимівки зібралися рідні та близькі, друзі,  побратими для того, щоб віддати останню шану Герою за те, що захищав Україну і всім серцем вболівав за свободу та незалежність рідної землі.

Життя під час війни

Відновлення і благоустрій

У Покрові комунальники продовжували щоденну роботу з благоустрою міста: прибирали пішохідні зони, дороги, парки та сквери, займалися прибудинковими територіями й готувалися до сезонних робіт. Влада Покрова наголошувала що в умовах війни доглянуте місто — це також можливість для людей триматися за звичне життя.

Водопостачання, світло і гуманітарна допомога

Для Марганецької громади питання води залишалося одним із найболючіших після знищення Каховської ГЕС.

У серпні міжнародна організація GEM передала мешканцям Марганецької громади 252 072 літри очищеної бутильованої води. З них 21 924 літри отримали мешканці прибережної території. Також у серпні продуктові набори від GEM отримали 2880 марганчан, ще 398 наборів — мешканці прибережної території.

А Нікополю передали 10 генераторів для закладів соціальної сфери.

Ініціативу реалізували міська влада, обласна військова адміністрація та благодійний фонд «Відновлення України». Генератори мали забезпечити безперебійну роботу соціальних установ під час можливих відключень електроенергії та блекаутів.

Допомога військовим

Нікопольська РВА продовжувала забезпечувати військових району необхідними речами.

З початку повномасштабного вторгнення РВА разом із волонтерами передала військовослужбовцям понад 70 автомобілів, а також аналізатори частот, засоби радіоелектронної розвідки, квадрокоптери, Starlink, тактичні біноклі, тепловізори, генератори, бронежилети, спальні мішки, одяг, взуття, медикаменти, турнікети та інше спорядження.

Цього разу гуманітарний штаб РВА отримав від благодійників натільну білизну, майки, шкарпетки та засоби гігієни для військових.

Діти

Ще 15 дітей з Нікополя пільгових категорій відпочили у таборах «Артек» — у Пущі-Водиці та Сваляві.

Серед них були діти-сироти, діти учасників бойових дій та внутрішньо переміщені діти. Відпочинок тривав три тижні за рахунок державного бюджету.

Діти купалися в озері, плавали на каяках, займалися туризмом, брали участь у спортивних естафетах та командних іграх, малювали, співали й танцювали, їздили на екскурсії. Оздоровча кампанія для нікопольських дітей продовжувалася — ще 11 дітей мали невдовзі поїхати до «Артеку».

А 42 дитини з Нікопольщини 4 вересня повернулися з двотижневого відпочинку у Північній Македонії. Діти купалися, засмагали, ходили на екскурсії та на певний час змогли забути про сирени й вибухи. Там вони також взяли участь у святкуванні Дня прапора України.

Досягнення молоді

Юна піаністка з Нікополя Діана Сотник здобула гран-прі на Україно-Хорватському міжнародному двотуровому багатожанровому конкурсі «Stars of Groatia» у Загребі. Дівчина навчається у Нікопольській міській школі мистецтв.

А вихованка Червоногригорівської КДЮСШ Софія Курнікова виборола срібло на чемпіонаті України U-21 з пляжного волейболу та отримала звання кандидата в майстри спорту України.

2025 рік

Обстріли

Нікопольщина 4 вересня 2025 року знову була під інтенсивними атаками російських військ. У Нікополі було пошкоджено приватний житловий будинок, паркан, гараж, легковий автомобіль, будівлю, що не експлуатується.

Нікопольський район був атакований 51 раз дронами-камікадзе російської армії та окупанти здійснили 1 скид боєприпасу з БпЛА:

• 14 дронів-камікадзе атакували м. Нікополь
• 2 дрони-камікадзе атакували м. Нікополь. Марганець
• 1 дрон-камікадзе атакував у напрямку м. Марганець. Покров
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Іллінка та окупанти здійснили 1 скид боєприпасу з БпЛА на село
• 3 дрони-камікадзе атакували с. Вищетарасівка
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Василеве
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Покровське

Артилерія

• м. Нікополь, 2 обстріли
• сел. Червоногригорівка
• с. Мар’ївка, 1 артобстріл та обстріл з РСЗВ
• с. Вищетарасівка

Втрати Захисників

Прощання з Героєм

4 вересня Томаківська громада провела в останню путь земляка, Героя, що загинув, захищаючи Україну — Михайла Сергійовича Мішаріна.

Мешканець Томаківщини, солдат, водій 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А4594, Мішарін Михайло Сергійович 27.11.1986 року народження загинув 22.01.2025 року в районі населеного пункту Петропавлівка, Волноваського району, Донецької області.

Довгий час вважався зниклим безвісти. І тільки у вересні 2025 року повернувся додому «на щиті».

​Схиляючи голови у невимовній скорботі, жителі Томаківки гідно вшанували пам’ять Захисника. На церемонію прощання біля його будинку зібралися рідні, друзі, односельчани, бойові побратими та усі небайдужі, щоб віддати останню шану військовослужбовцю.

Так прощалися із Захисником 04.09.2025 року у Томаківці.

Життя під час війни

Відновлення і благоутрій

У Нікополі комунальники продовжували ліквідовувати наслідки російських обстрілів. За інформацією міської ради, від початку тижня в місті було пошкоджено 20 житлових будинків.

До екстрених ремонтів долучалися волонтери гуманітарної місії «Проліска» за підтримки UNHCR. Роботи для постраждалих мешканців проводилися безкоштовно. Щодня також прибирали уламки.

Паралельно комунальні служби займалися звичайним благоустроєм: ремонтували внутрішньоквартальні дороги, заливали тріщини в асфальті, фарбували ліхтарі та дорожні огорожі, очищали бордюри, косили траву, прибирали сміття та аварійні дерева.

Гуманітарна допомога і підтримка

Мешканцям Нікопольщини нагадали, що якщо житло пошкоджене або зруйноване внаслідок війни, можна домогтися призупинення нарахувань за розподіл природного газу. Для цього необхідно звернутися до Центру обслуговування клієнтів та повідомити про пошкодження газової мережі за номером 104. Після складання відповідного акта нарахування припиняються до відновлення будівлі та газопостачання.

Першокласники Нікопольщини отримали 1288 рюкзаків від ЮНІСЕФ.

Дітям, які цього року пішли до першого класу, передали сучасні рюкзаки з навчальним приладдям. У комплектах також були портативні зарядні пристрої, набори для навчання та світловідбиваючі безпекові жилети.

У Нікопольській РВА підкреслили, що така допомога особливо важлива для дітей громад, які постійно потерпають від російських обстрілів.

Лікарня Нікополя отримала спеціальне медичне харчування  від БФ «Крила надії» для 288 важкохворих пацієнтів.

У територіальному центрі Нікополя відбувся захід «Відновлення власних ресурсів», який провела психологиня гуманітарної місії «Проліска».

Учасники говорили про внутрішні ресурси, втрати та невизначеність, виконували практичні вправи для відновлення психоемоційного стану та розвитку стресостійкості. Під час творчої частини вони малювали свої уявлення про мир і перемогу.

Волонтери Загону швидкого реагування Червоного Хреста напередодні, 3 вересня, допомагали постраждалим на Нікопольщині.

В Олексіївці після влучання російського дрона в будинок вони надали першу допомогу пораненій жінці та передали її медикам. У Нікополі після удару дроном по приватному будинку, який загорівся, волонтери надали постраждалим психологічну допомогу, а господарів зруйнованої оселі доправили у безпечніше місце та допомогли організувати ночівлю.

Нагородження Захисника

Також 3 вересня 2025 року почесною нагрудною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» нагородили мешканця Олексіївки Івана Оникієнка — учасника бойових дій за сумлінне виконання військового обов’язку.

Благодійність

У музеї Покрова відбулася благодійна акція «Валіза добра і тепла», присвячена Дню пам’яті Захисників України.

Люди збирали для військових продукти, засоби гігієни, дитячі малюнки, листи та поробки. У результаті до 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» передали 22 кг калорійних перекусів, напоїв та засобів гігієни

Календар війни на Нікопольщині доповнюється

Якщо вам відомі події, пов’язані з війною на Нікопольщині, які сталися саме 4 вересня (2014–дотепер), або ви помітили неточність, повідомте редакції на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми перевіримо інформацію і, за наявності підтвердження, доповнимо хронологію.

Зараз трвиає робота над наповненням календаря. Ми почали з першого дня обстрілів Нікопольщини і зробили календар майже за весь липень, за весь серпень. Розпочали вересень.

Тут розповідали, як з’явилася ідея: «Колись настане день, який ми помітимо СОНЕЧКОМ…» Створюємо Календар війни на Нікопольщині: що це таке, де дивитися, як долучитися

Раніше ми писали: Календар війни на Нікопольщині: 3 вересня (оновлюється)

Наш телеграм:тут найоперативніше про події на Нікопольщині сьогодення, максимальне охоплення новин про життя міста Нікополь і району.