Рідкісну лисицю корсак помітили у Марганецькій громаді

Про це повідомляє і публікує фото тварини місцева Фейсбук-спільнота Типовий Марганець, передає Nikopolnews.

Рідкісну лисицю Корсак помітили у Марганецькій громаді

Корсаки є рідкісними представниками дикої природи нашого регіону та занесені з 2009 року до Червоної книги України, що свідчить про необхідність охорони та збереження цього рідкісного виду. Чисельність корсаків кожен рік постійно варіюється.

Корсаки мешкають у степах, напівпустелях та пустелях Євразії, від України та Казахстану до Монголії, Китаю та Індії. В Україні цей вид відмічений у кількох східних областях, зокрема в Луганській та Дніпропетровській (включно у Марганецькій громаді), що є свідченням збереження цього виду у нашому регіоні.

Лисиця корсак – що про неї відомо

Корсак менший за звичайну лисицю, в основному має сіро-жовте забарвлення. Дуже соціальні тварини. Незважаючи на свій розмір, можуть набирати таку ж швидкість як і вовки, але швидше втомлюються.

Характерною відмінністю Корсака є світле піщано-вохристе забарвлення хутра.

Лисиця корсак

Корсаки можуть користуватися різними звуками. В основному вони використовують звуки високого діапазону, але при обороні значно занижують його.

Як і всі псові, корсак є всеїдною твариною, проте при потребі полює на інших тварин, які за розмірами не більше звичайного зайця та бабака. Влітку постійно полює на плазунів, комах, іноді на птахів. Полівки, пеструхи, ховрахи, тушканчики — є основними представниками гризунів, які найчастіше ловить степовий лис. Потреба у воді незначна. Може доволі довго бути голодним (до 2 тижнів) і при цьому нормально підтримувати фізичний стан.

Взимку часто емігрує від своїх схованок, оскільки їжі стає доволі мало і це змушує корсака на тривалі пошуки. Іноді лисиці можуть навіть забігати в невеличкі міста. Особливо пошуки їжі довгі в районах, де випадає багато снігу, тому доволі часто лисиці так і гинуть в зимовий період, не змігши знайти собі харчів. Після важких холодних зим популяція корсаків сильно зменшується, часом навіть катастрофічно (в 10, іноді навіть в 100 разів).

Лисиця корсак

Полює корсак поодинці, переважно в сутінках, але в неволі демонструє і денну активність. Володіє гарним нюхом, зором і слухом. Полюючи, він повільно йде або підкрадається проти вітру, зачувши плазуна чи гризуна. Може доволі довго переслідувати свою здобич.

До людей не надто боязкий і часто підпускає їх до себе. Але зачувши небезпеку, швидко ховається, а якщо схованок поблизу не трапляється — може прикинутись мертвим.

Корсаки живуть в норах. Частіше схованками їм служать покинуті нори бабаків, борсуків, інших лисиць. Можуть також розширювати покинуті домівки ховрахів. Власні нори риють доволі рідко, але часто перероблюють чужі під свій лад.

Часто можуть робити групові нори, хоча мешкати лише в одній із них. У своїх схованках відсиджуються у сильні морози та в спеку. Під час важких зимових днів можуть залишатися в норі протягом 2-3 днів. Перш ніж вийти із нори, корсак обережно визирає з неї, потім потроху вилазить і сідає біля неї, озираючись по сторонах, і лише потім повністю її покидає. У степових лисиць чудовий нюх і слух.

Корсак може розвивати швидкість до 40-50 км/год, а за день може пробігти до 15 км.

Часто роблять собі корсачі міста, оскільки вони є родинними моногамними ссавцями. Взимку вони формують невеликі мисливські загони, які найчастіше складаються із сімейних пар та підрісших лисенят. Зазвичай мисливська територія однієї пари може досягати 35-40 км², іноді навіть до 100 км².

Основні вороги степової лисиці — це вовки та інші лисиці. Хоча корсак здатний бігати майже так само швидко, як і вовк, однак на відміну від вовка він недовго витримує такий бурхливий темп. Вже через чверть години він зменшує швидкість — і саме тоді вовк може його наздогнати. Лисиця — більш сильний і спритний опонент, що харчується тим же, чим і корсак, тому становить конкуренцію.

Корсаки моногамні. Пари зберігаються на все життя, але якщо одна із лисиць гине, то інша знаходить собі нового партнера. За самицю можуть проходити доволі серйозні бої. Вступають у контакт із протилежною статтю лише у своїх схованках, в період січня-лютого. Вагітність триває близько 52 днів. В березні-квітні народжуються від 2 до 6 лисенят, хоча були випадки коли корсаки народжували і по 15 дитинчат.

За дитинчатами доглядають і виховують обоє батьків, хоча батько живе окремо від лисенят.

Ростуть дитинчата швидко: у віці 4–5 місяців досягають розмірів батьків. Рано відселяються, але біля матері знаходяться до осені. Взимку часто родина збирається в одній спільній норі, щоб разом підтримувати один одного як у теплі, так і у харчах.

Лисиця корсак

Ще новини Нікопольщини: Був старшим служителем будинку реабілітації: у Марганецькій громаді росіяни вбили Романа Григурка