Після підриву Каховської ГЕС серед українців не вщухають дискусії щодо потреби відновлення Каховського водосховища. Про це пише сайт SEED, передає Nikopolnews.
За словами науковців, , без Каховського водосховища кількість Дніпровської води не зменшиться, натомість з’явилося 2 тис. км² земель, які можуть приносити користь. Для сполучення правого і лівого берегів Дніпра потрібні мости, а не відновлення водосховища. Навпаки, над природним руслом Дніпра можна збудувати нові мости, що є неможливим при відновленні водосховища.
Як стверджують науковці, при річній кількості опадів близько 400 мм пустеля не утвориться. Територія колишнього водосховища у перші роки заросте бур’янами. Але краще, щоб люди допомогли цьому процесу: засіяли/засадили ці землі рослинністю… У майбутньому, на частині цих земель можна вирощувати, наприклад, енергетичну вербу, зважаючи на близьке залягання підґрунтових вод.
«Без Каховського водосховища кількість Дніпровської води не зменшиться. З Каховського водосховища середньорічні втрати на випаровування складали 1,81 км³, тобто річний стік Дніпра збільшиться на цей об’єм води. Сезонні коливання стоку регулюють 5 дніпровських водосховищ», – сказала Кандидатка географічних наук, доцентка кафедри географії та геоекології ЦДПУ ім.В.Винниченка Ольга Гелевера.
Щодо проблеми зрошення у регіоні, на її думку, це питання вирішується не складно. До того ж, завдяки сучасним технологіям, місцеві фермери зможуть покращити розвиток сільського господарства.
Що допоможе вирішити проблему зрошення після підриву Каховської ГЕС
«Проблема полягає у піднятті води з природного русла Дніпра на висоту близько 10-20 метрів до висоти існуючих зараз каналів та водогонів (у тому числі, Північно-Кримського). Потрібно розробити сучасні насосні системи, можливо, мережу невеликих гідротехнічних споруд (ставків) тощо. Сонячні електростанції на землях колишнього водосховища можуть виробляти необхідну електроенергію. Ріки води, які текли по степу (канали) призводили до заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Сучасні технології зрошення (краплинний полив) потребують меншої кількості води і дають змогу розвивати інтенсивне землеробство (овочівництво, садівництво), яке є більш прибутковим, ніж вирощування зернових культур», – говорить фахівець.
На думку Ольги Гелевери, після катастрофи в регіоні з’явилося 2 тис. км² земель, які можуть приносити користь.
«Тут можна будувати, розміщувати сонячні електростанції, вирощували певні культури, відновлювати природні ландшафти тощо. Покращилися умови для видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейні. Відновлення навігації по Дніпру можна вирішити шляхом днопоглиблення, будівництва шлюзів, у крайньому випадку, обхідних каналів. Більшість порогів затоплено Дніпровським водосховищем. Треба вивчати досвід країн ЄС, де схожі річки є судноплавними без створення водосховищ», – вважає Ольга Гелевера.
Для тих, хто відстоює необхідність відновлення греблі, фахівець пропонує розглянути варіант спорудження дамб вздовж Дніпра, які дозволять підняти воду на греблі без затоплення земель.
«Також існують руслові ГЕС, для яких не потрібно створювати греблі. На жаль, мала гідроенергетика, яка нищить наші річки, віднесена до «зеленого» тарифу, що дає змогу їм отримувати значні прибутки за рахунок наших кишень. На початок 2022 року частка ГЕС та ГАЕС у структурі виробництва електроенергії України становила лише 6,7%. Сподіваюсь на мудрі рішення українців, які будуть керуватися сучасними підходами у природокористуванні, а не відновлювати «радянські монстри». У США і ЄС вже демонтовано тисячі гребель, вони мають значний позитивний досвід спуску водосховищ», – зазначає Ольга Гелевера.
- Ще новини України: «Сказав, що у рф все погано»: звільнено командувача російської армії, який керував окупантами на Запоріжжі
