Лікарі з Нікополя видали книгу «Підсвідомість в нас чи ми в підсвідомості»

Вже 1500 років існує східно-філософське вчення Дзен (Японія, Китай, В’єтнам), в основі якого лежить змінення свідомості і підсвідомості, зокрема з допомогою фраз-коанів, котрі дозволяють перемогти психо-емоційно-соціальні проблеми. Лікарів зацікавило,  як вони впливають на стан здоров’я і на які саме системи організму.

«Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити». «Коли піднімається вода, риби їдять мурах, а коли вода йде – мурахи їдять риб». «Якщо довго дивитися в безодню, безодня починає дивитися на тебе»

Мабуть, всі чули ці крилаті фрази. А чи знаєте ви, що їх також називають «коанами», або «зворотними фразами»? І  що вони здатні впливати на наш психоемоційний, а також фізичний стан. Зціляти, лікувати, підтримувати у важкий момент. І таких фраз дуже багато. Вони «народжувалися» у різні часи і в різних куточках нашої планети…  Належать філософам, мудрецям, митцям, політикам. Або записані у священних книгах – таких, як Біблія. Ще за довго до часів формування Дзен.

Цікаво?

Кандидат медичних наук, завідувач невропатологічним відділенням Нікопольської лікарні №4 Олександр Бредихін присвятив цій темі книгу, яка написана у співавторстві ще з двома нікопольськими медиками – лікарями вищої категорії Олегом Чеха та Костянтином Бредихіним.

Книга вийшла друком нещодавно. На думку авторів, кожен читач зможе знайти у ній щось корисне для себе.

Nikopolnews зацікавився цією роботою. Ми поспілкувалися з Олександром Бредихіним і дізналися більше про книгу та про її автора.

Олександр Бредихін

Передусім зазначимо, що Олександр Бредихін – лікар з величезним досвідом роботи. Він працює невропатологом з 1979 року. З 1980 року – у Нікополі. За цей час він допоміг тисячам пацієнтів. А ще за його плечима десятки наукових винаходів.  Якщо бути точними, то аж 23 медичних патенти зареєстровано на ім’я нікопольського лікаря Олександра Бредихіна у соавторстві з провідними профессорами України та світу (такими як, зокрема, Мачерет Є. Л. Зозуля І. С. Самосюк І. З.) і, відповідно, Національної (Київської) академії післядипломної освіти та Київським інститутом нейрохірургії.

Що означає патент? Це означає – вперше винайдені нові підходи до діагностики і лікування під егідою ведучих інститутів України. Але про винаходи детальніше трохи нижче. А зараз поговоримо про книгу, яка нещодавно побачила світ.

– Пане Олександре, як довго ви працювали над книгою?

– Скажімо так… Виношував я її приблизно 10 років. Я ж у своїй професійній діяльності спеціалізуюся на акупунктурі (голкотерапія – від ред.). А акупунктура неможлива без розуміння східної філософії. Тут не вийде пройти повз філософію «дзен». От і почали заглиблюватися в цю сферу знань 10 років тому. Потроху приходило розуміння певних речей, відбувалося осмислення. Зацікавився коанами і їх впливом на підсвідомість людини. Накопичення нових цікавих фактів привело до створення книги.  А якщо говорити про конкретну мету, то це відбулося приблизно 1,5 року тому. Тобто цілеспрямована робота над написанням книги тривала саме стільки.

– Розкажіть, будь ласка, про що ваша книга і кому вона може бути цікавою. І, якщо можна, поясніть конкретніше, що таке коани? Звідки вони беруться? Як їх розрізнити серед інших фраз?

– Людина живе, вона відчуває різноманітні емоції, часто має ментальні проблеми. І занурюється в них «з головою». В результаті опиняється ніби в середині вигаданого соціуму, матриці, за межі якої не може вийти. Перестає помічати багато речей, а її шлях починає нагадувати такий собі коридор. Створюється враження, що за стінами коридору нічого немає. Але це не так. Просто рамки, встановлені нашими емоціями, думками, життєвим досвідом, не дозволяють нам побачити світ навколо нашої особистої «тюрми».

Так було у всі часи, скільки себе пам’ятає людство, ми сьогоднішні – не виключення. Саме з цієї причини і з’явилася півтори тисячі років тому на Сході філософія «Дзен».

Суть її полягає у тому, щоб за допомогою певних фраз, коанів, виходити за рамки самого себе. Підніматися над особистими емоційно-ментальними конфліктами, стереотипами, і досягати стану просвітлення. Відключати емоції і «прориватися» до підсвідомості. А врешті отримувати відповіді на важливі питання: «Куди я йду прямо зараз? Чим займаюся? Чи потрібно це мені і для чого саме?». Тобто людина припиняє рухатися «на автоматі», і отримує можливість діяти усвідомлено. Що дає їй відчуття гармонії і сприяє оздоровленню.

– Ці «чарівні» фрази є саме у східних вченнях?

– Їх там справді багато, але не тільки там! Вивчаючи тему, я зрозумів, що такими фразами користуються не тільки на Сході. Вони скрізь навколо нас. З’являлися ще до нашої ери і продовжують «народжуватися» сьогодні.

Ну, наприклад. Ще за 1800 років до Ісуса Христа існувала фраза: «Сильні хай упустять камінь, а слабкі піднімуть його». «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити» – Сократ, Давня Греція. «Коли піднімається вода, риби їдять мурах, коли вода йде – мурахи їдять риб» – християнський богослов Августин Аврелій, 4-5 століття нашої ери. «Незабаром ти забудеш про все, і все своє чергу забуде про тебе» – Марк Аврелій, 2 століття нашої ери.

А ось такий цікавий індійський вислів: «Не йди позаду мене – можливо, я не поведу тебе, не йди попереду мене – можливо, я не піду за тобою, йди поряд – і ми будемо одним цілим». А це висловлювання Джалаладдіна Румі: «Якщо ти одного разу потрапиш у велике лихо, не звертайся до Всевишнього зі словами: О Всевишній, у мене велика біда, скажи біді – у мене Великий Всевишній».

А це вже з Біблії: «І хто підносить себе, вихваляючись, той буде принижений, а хто принижує себе, того буде піднесено» (Євангеліє від Луки, 14,1-11). До речі, в Біблії часто можна зустріти коани. Ось ще приклад: «Багато хто буде першим останнім, а останнім першим» (Євангеліє від Марка, 13, 31).

Крім того, нерідко письменники, політики та просто відомі особистості є авторами фраз, які згодом стають крилатими. Наприклад: «Якщо довго дивитися в безодню, безодня починає дивитися на тебе» – Ніцше. «Неможливо потиснути стиснуту в кулак руку» – це сказала в свій час Індіра Ганді. «Краще говорити один з одним, ніж один про одного» – Ангела Меркель. «Не ми закриваємо очі мертвим, а мертві закривають очі нам» – Кашпіровський.

Отже, такі фрази і сьогодні використовують політики, психологи, аби здійснювати певний влив на окрему людину чи аудиторію.

В нашій книзі зібрано близько 400 таких фраз. Ми поставили собі за мету у своєму дослідженні, з’ясувати, як вони впливають на психоемоційнофізичний стан людини.

– Можете поділитися висновками?

– У процесі досліджень з’ясувалося, що за умови концентрації уваги на таких фразах покращується стан нервової системи, здійснюється позитивний вплив на серцевий ритм. Людина фіксує певні відчуття, повторюючи коани декілька разів.

Наприклад, фраза Ніцше «Якщо довго дивитися в безодню, безодня починає дивитися на тебе» викликає просвітлення в очах. Фраза Соломона «Все виникає з праху, і все перетвориться на прах» викликає просвітлення в центрі голови. Фраза «Багато хто буде першим останнім, а останнім першим» викликає тепло в центрі голови. А фраза зі «Смарагдової скрижалі» «Народження людини є початком вмирання, а вмирання людини є початком народження» – викликає «потепління в області серця», покращення функцій синусового вузла при брадикардії, тобто при зменшенні впливу тонусу симпатичної нервової системи, коли тільки з’являються перші ознаки дисфункції синусового вузла (але не при тахікардії!), що у майбутньому може привести до слабкості синусового вузла.

Ми дізналися про це, коли просили своїх пацієнтів повторювати подумки ті чи інші фрази. А потім поділися своїми відчуттями.

Під час своїх досліджень, до речі, ми виявили центри любові в серці. Один з них знаходиться в ділянці синусового вузла, завдяки якому скорочується серце. Звідси любов «розтікається» в обидва боки – в райони сосків. І от це, до речі, дає привід вважати материнську любов найбільш наближеною до божественної. А тепер давайте подумаємо, що відбувається з людиною, якщо у цьому центрі у неї не любов, а ненависть? Наслідки таких емоцій неважко передбачити – ненависть руйнує людину.

– Що конкретно треба робити людині, аби відчути вплив коани?

– Для того, щоб коани мали необхідну дію на організм людини, їх потрібно повторювати протягом трьох-п’яти хвилин, концентруючись на їх багаторазовій вимові. Тобто це свого роду медитація. Як я вже говорив, у другій частині книги зібрано 400 коан, які можна використовувати. Кожен зможе знайти щось цінне для себе.

У книзі також розглядається питання впливу картин, фотографій та поезії на свідомість людини. Наприклад, існує Дзен-живопис – певні картини мають таку властивість. Як і певні вірші. Тобто під час концентрації на якійсь картині чи на віршах відбувається покращення вегетативної системи. Мабуть, ви чули, що, вагітним раніше рекомендували відвідувати музеї? Тому що мистецтво має цілющі властивості. Наприклад, картини Сальвадора Далі мають такі властивості.

В своїй книзі ми наводимо конкретні приклади.

Основна суть книги – познайомити людей з культурою Сходу і Заходу, які між собою взаємопов’язані. І застосовувати ці знання з цілющою метою.

На мій погляд, саме сьогодні це дуже важлива і актуальна інформація. Адже всі ми переживаємо важкі часи. Рівень стресу у суспільстві дуже високий. Через це у людей загострюються хронічні хвороби і з’являються нові. Наша книга здатна допомогти.

Вона, до речі, написана українською мовою, що для даної тематики – велика рідкість. Але, звісно ж, робота може бути цікавою не тільки українцям.

– Олександре Володимировичу, розкажіть трохи про свої відкриття. Напевно, багато хто з нікопольців навіть не здогадуються, з людиною якого масштабу вони живуть в одному місті. Ми от теж мало про вас знали.

– Ну, так щоб себе сильно не перехвалити… Тільки факти.

На моє ім’я станом на сьогодні зареєстровано 23 медичні патенти, мною опубліковано кілька десятків наукових статей, у тому числі й у Міжнародному американському журналі з акупунктури. Це видання вважається журналом номер один у світі з акупунктури. Його очолює також визнаний у всьому світі професор І. Омура, можна сказати перший в світі. Моя стаття, робота над матеріалами для якої тривала 20 років, там була опублікована протягом трьох тижнів після її отримання журналом.

Про що це говорить? Про те, що ця моя робота мала велике значення в області світової акупунктури. Журнал поширюється також у Китаї, Індонезії та Японії, Франції, Англії та багатьох інших країнах. І це означає, що мій досвід, описаний на сторінках видання, отримує застосування у всьому світі. І дуже показовим для нашого міста є те, що в журналі вказується місце написання – муніципальний госпіталь, №4, Нікополь, Україна. Уявляєте, на який рівень піднесено нашу лікарню? Після цієї публікації мені, до речі, прийшло запрошення з Китаю та Америки увійти до редколегії їхніх журналів.

Щодо винаходів можна згадати один із випадків, коли до нас звернулася пацієнтка з невритом лицьового нерву. Лікувати її препаратами було неможливо – у неї був анафілактичний шок через алергію на ліки. Масаж ускладнився стафілодермією, отже ні масаж, ні голкотерапію не представлялось можливим застосувати. У співпраці з професором Мачерет Є. Л., завідуючою кафедрою неврології і голкотерапії Київської академії післядипломної освіти, Віце-президентом лазер-терапії світу, була розроблена методика пригнічення стафілококу за допомогою лазер-терапії і потім, після пригнічення, проводилася акупунктура. Цей метод був нами запатентований під керівництвом професора Мачерет Є. Л., і хвора була вилікувана за даною методикою вперше у світі.

А нещодавно під моїм авторством англійською мовою вийшов кольоровий «Атлас з корпоральної спіральної акупунктури». Це один із напрямків акупунктури, який заклав корейський професор Пак Дже Ву. Мною ж уперше у світі була докладно описана спіральна енергетична система людини та можливість впливати на неї шляхом голкотерапії, що дозволяє отримати лікувальний ефект у найскладніших випадках.

Наприклад, у моїй практиці був випадок, коли з Франції приїхала наша нікопольчанка, яка перехворіла на ковід-19. Хвороба дала ускладнення, виник так званий постковідний синдром, а за кордоном жінці  так і не змогли допомогти. Мені знадобилося лише кілька сеансів, щоб її вилікувати. Найцікавіше в цій ситуації те, що французька медична компанія оплатила цій пацієнтці медичну страховку та дорогу.

Також можна згадати ще одну книгу, видану за моєї участі. Вона має суто медичний напрямок – це навчально-методичний посібник «Діагностика, комплексне лікування, реабілітація, профілактика та організаційні заходи з питань церебрального інсульту». Книга вийшла у співавторстві у 2005 році під керівництвом Національної академії післямедичної освіти ім. П. Л. Шупика. Автори посібника – професори цієї академії І. С. Зозуля, В. І. Боброва, А. І. Зозуля і я. Наш досвід і практичні напрацювання, спостереження  увійшли до методичного посібника для лікарів усіх категорій (подумайте, ведучий заклад медицини №1 КМАПО і наша лікарня – одна з тисячі ). Це свідчить про те, що сучасне лікування можна було отримати у нас у Нікополі, а не лише у київських лікарнях.

Якщо коротко, у чому полягав один із підходів лікування. Кожен 6-7-й пацієнт з ішемічним  інсультом помирав від ускладнення у вигляді геморагічного інфаркту. Ми звернули увагу на цю проблему та застосували відповідну терапію, а саме звернули увагу на превентивне лікування  цього ускладнення. В результаті такі ускладнення скоротилися до поодиноких випадків. Це означає, що пацієнти могли піти додому на своїх ногах. Правда ж це важливий результат?

– Звісно, це важливо! Дуже дякую вам за таку цікаву і змістовну бесіду! Вже хочеться прочитати вашу книгу про коани. До речі, як можна її придбати бажаючим?

– Книжка поки що вийшла накладом у 100 екземплярів. Ймовірно, половину передамо в бібліотеки. Ще частину вже «предзамовили» знайомі, друзі. Якщо буде запит від аудиторії, то можна подумати про додатковий наклад.

Ми домовилися з Олександром Бредихіним про те, що у випадку, якщо у когось із читачів даної статті виникне бажання придбати книгу, можна написати на електронну пошту Nikopolnews про це. І ми допоможемо зв’язатися з автором.

А ще домовилися про нові інтерв’ю у майбутньому. Зокрема, про інші відкриття, зроблені на базі нікопольської лікарні №4. Адже однієї години замало для бесіди з людиною такого масштабу. І в одному матеріалі точно не вмістиш усе цікаве, про що міг би ще нам розказати Олександр Бредихін.

Ще новини Нікополя: Залишився. Поїхала. Повернулися. Три історії нікопольців під час війни

Читайте також: Волонтерить будуть всі діти – нова освітня програма