Починаючи з лютого 2022 року, нікопольчанка Світлана Струс активно допомагає Захисникам України й очолює компанію «Домком-Нікополь».
В рамках рубрики «Професії прифронтового Нікополя», Nikopolnews поспілкувався з жінкою й розпитав про основні її робочі виклики під час війни.
За освітою Світлана Струс бухгалтер-аудитор. Її загальний стаж роботи 33 роки. З 2014 рокужінка працює у ТОВ «Керуюча Компанія «Домком-Нікополь». Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україні, у лютому 2022 року, директор підприємства Михайло Донець пішов на фронт. Відтоді Світлана Струс стала керівником компанії. З того часу жінка лише на тиждень виїжджала з міста у відпустку.
«Наше підприємство управляє багатоквартирними будинками. Тобто за кошти мешканців, ми прибираємо прибудинкові території, надаємо послуги аварійних служб. Здійснюємо освітлення місць загального користування. Перевіряємо димовентканали, щоб у людей був газ у квартирах. Допомагаємо мешканцям будинків, які обслуговуємо, ліквідовувати наслідки російських обстрілів», – розповідає Світлана Струс.
«Залишити роботу не можу, бо людям і так важко»
– Світлано, що Вас мотивує залишатися і працювати у прифронтовому Нікополі?
-Я кожен ранок встаю і розумію, що за мною мешканці нашого незламного міста Нікополя. Кожному з них щось потрібно…. Залишити роботу не можу, бо зараз і так важко людям під час війни.
– Чи вдається Вам планувати роботу під час війни?
– Планувати роботу у мене не виходить. Завжди є якісь непередбачувані ситуації. Їх треба вирішувати. Кожен працівник «Домком-Нікополь» розуміє, що директор на фронті – а в нас свій фронт.
-Як вплинули війна та обстріли на Вашу роботу?
-Спеціалістів стає менше. Ми виконуємо багато такої роботи, яку раніше думали, що не доведеться робити. Наприклад, коли в Нікополі не було води, я, як керівник благодійного фонду, звернулася по допомогу до інших фондів з проханням надати нам допомогу. Тоді у Нікополь фурами привозили воду. Чоловіки нашої компанії її розвантажували, а потім розвозили по будинках.
Після обстрілів будинків, які обслуговує наша компанія, ми завжди виїжджаємо на місце й допомагаємо людям ліквідовувати наслідки атак. Мені хочеться подякувати КП МЖТІ й Гуманітарній місії «Проліска» за постійну допомогу клієнтам «Домком-Нікополь» в наданні USB, банерів та багато іншого.
Професії прифронтового Нікополя: Світлана Струс
«В ЗСУ забрали слюсарів-професіоналів»
– Як Ви пережили зиму 2025-2026 року?
Ця зима була дуже важкою. Хоч ми і готувались до неї, але коли у Нікополі при -20 померзла внутрішня система водопостачання, нам довелося розморожувати її. Так, з малою кількістю людей, розморозили понад 45 будинків за два тижні. Це був жах! Багато людей виїхали з міста, залишивши відкритими вікна. Коли на вулиці був сильний мороз, в квартирах замерзли труби.
З самого ранку до пізньої години вечора наша компанія займалася розігрівом труб, щоб дати людям воду. В кожному будинку це різні були ситуації і по різному це виконували. Хлопці за день переодягалися по 3-4 рази. Іноді розігріта вода з труб виливалася на працівників… Взимку після розморозки труб ми робили і чистку каналізації. Бо той же лід потрапляв в каналізацію. А наші люди звикли ще й кидати все в каналізацію, начебто це мусорні бачки. Ми і оголошення вивішували, щоб люди не кидали нічого в каналізацію, але діставали і серветки вологі, і пакетики, і засоби жіночої гігієни.
У нашому місті залишилося 3 слюсарі-професіонали. Здавалося б – просто слюсар, а на жаль без них нікуди… За таких умов нам не давали і не дають можливості бронювання наших працівників. Водоканалам, горгазам, ДТЕКам дали бронь. Чомусь КМУ вирішили, що без нас можуть обійтися. В Києві управителі вже показали, як без нас…
Ще однією великою проблемою у Нікополі є індивідуальне опалення. Як я вже говорила, багато людей виїхало з міста, залишивши вікна на провітрюванні. При цьому не залишили ключі сусідам. Взимку, окрім каналізації, замерзала і система опалення в квартирах. Ми прожили два тижні комунального жаху, але вистояли.
Навіть двірники збирають горіхи для захисників…
-Світлано, з початку повномасштабної війни Ви активно займаєтеся волонтерською діяльністю. Розкажіть, будь ласка, про неї..
– Так як наш директор на фронті, ми з лютого 2022 року допомагаємо захисникам України. У травні того ж року я відкрила Благодійний Фонд «Берегині Нікополя». Наш фонд має спільноту у соцмережі «Фейсбук». Там я розміщую запити та звіти з придбання обладнання захисникам. Працівники нашого підприємства також допомагають українським захисникам, хто чим може… Навіть двірники збирають горіхи, липу, м’яту хлопцям для чаю. Нас вже знають нікопольці, як волонтерів і несуть допомогу для військових. Допомагають і освітяни. Дівчатка печуть, смажать, консервують, готують різні страви, плетуть маскувальні сітки, роблять сухі борщі. До речі, його заснували Ольга Свитка, Наталка Копоть і Анна Клим.
Також печемо, варимо, смажимо, консервуємо та готуємо різні смаколики, робимо окопні свічки для Захисників.
Підтримати команду Світлани Струс можна, зробивши донат на рахунок її благодійного фонду.
Реквізити БО БФ БЕРЕГИНІ НІКОПОЛЯ:
- Код ЄДРПОУ – 44684138,
- картка фонду 4323407004530126
- або на рахунок UA833077700000026000411211095
- в АТ КБ “А БАНК”,
- UA763052990000026001050573244 в АТ Приватбанку.
«Ніколи не думала, що буду малювати…»
– Чи є у Вас хобі?
– Мені подобаються в’язані гачком серветки. До великої війни думала, що, коли буде вільний час, то буду їх робити. Але завдяки Ользі Іванівні Пастушок та її Центру освіти дорослих та тренерці з малювання Катерині Яценко, почала малювати, і це мене дуже заспокоює. Ніколи не думала, що я буду малювати… А ще займаюсь йогою – це такий кайф і розвантаження після робочого дня.
– Що б Ви побажали мешканцям Нікополя?
– Мешканцям Нікополя хочеться побажати міцного здоров’я й сили духу. Давайте спільно будемо допомагати українським військовим. Адже, саме вони зараз стоять на захисті нашої Батьківщини.
Тільки всі разом ми зможемо перемогти. Дочекаємось нашої Перемоги, відсвяткуємо цей день і будемо відбудовувати найкраще місто – місто герой Нікополь!
Ще новини Нікополя: «Поруч є Люди, які допомагають». Професії прифронтового Нікополя: Марина Пушинська, керівниця ОСББ
