Нікополь без води вже більше тижня станом на 17 червня. Централізоване водопостачання тут зупинилося через декілька днів після підриву Каховської ГЕС, коли вода у Каховському водосховищі відійшла вже так далеко, що місцевий водоканал більше не зміг до неї дотягнутися.
Nikopolnews розповість, як живе місто без водопостачання, які настрої у мешканців, які очікування і як люди вирішують нагальні проблеми, що звалилися на їхню голову на додачу до майже щоденних обстрілів.
Звісно ж, припинення централізованої подачі води стало величезним шоком для населення і серйозним викликом для влади. Побоювання щодо зниження рівня води у водосховищі були ще з зими, але ніхто, мабуть, не очікував, що місто втратить своє «море» зовсім і залишиться без водопостачання. До того ж раніше міська і районна влада запевняли, що Нікополь така доля омине у будь-якому випадку, бо місто бере воду зі старого русла Дніпра.
Але не так сталося, як гадалося. Вже більше тижня мешканцям повідомляють, що тривають роботи з модернізації системи водопостачання. Комунальники виконують їх цілодобово і з ризиком для життя – адже на «тому березі» ворог. І обстріли Нікополя не припиняються.
Влада не називає конкретних термінів відновлення водопостачання. І не обіцяє, що воно відновиться точно. На це всі дуже сподіваються. У водоканалі кажуть: шанси є.
Через невизначеність і відсутність розуміння, що відбувається, моральний стан у багатьох нікопольців залишає бажати кращого. Є панічні настрої, обурення і агресія. Не у всіх, але таке присутнє. Це можна легко побачити у коментарях в соціальних мережах і почути біля пунктів роздачі води.
Нікополь – фото Анатолій Кухарчук/Nikopolnews
Звісно, життя містян без водопостачання кардинально змінилося і ускладнилося в рази. Незважаючи на те, що воду людям привозять, отримати її не завжди легко. Пункти роздачі, яких станом на сьогодні у Нікополі 26, не реально поставити біля кожного будинку. До них більшості треба дійти чи доїхати, а потім ще відстояти чергу. Іноді на це йдуть години. А буває, що води вистачає не всім, і доводиться повертатися додому ні з чим.
Фото Анатолій Кухарчук/Nikopolnews
Дуже важко самотнім літнім або хворим людям, які не в змозі самостійно ходити за водою. Добре, якщо пощастило з сусідами, і ті допомагають.
Фото Анатолій Кухарчук/Nikopolnews
Можна відстояти чергу і повернутися додому ні з чим. Таке іноді буває.
Фото Анатолій Кухарчук/Nikopolnews
На вулицях Нікополя зараз можна побачити багато техніки, що привозить воду, і людей, які ніби мурахи снують туди-сюди – з баклажками, відрами та іншою тарою. Хтось пересувається пішки, хтось на велосипедах, скутерах чи авто. Хтось тягне «здобич» на кравчучках.
16 червня у Нікополі почали видавати бутильовану воду. Але не всім, а тільки тим, хто належить до найменш захищених соціально категорій. Є конкретний перелік. Інші набирають питну воду у водовозках (її треба кип’ятити) або купують. Вартість п’ятилітрової баклажки води коливається від 40 до 50 гривень – в залежності від того, де купувати. Технічну воду теж у місті роздають.
Фото Анатолій Кухарчук/Nikopolnews
За трохи більше ніж тиждень люди добре усвідомили, наскільки важливу роль у їх життя відіграє вода. Економлять кожну краплину, швидко навчилися використовувати невеликий обсяг для того, щоб переробити купу справ: і прийняти душ, і попрати, і вимити підлогу, і змити унітаз.
З каналізацією, до речі, вже намітилися проблеми. Вона не дуже справляється. І у багатьох ОСББ мешканців верхніх поверхів просять за можливості не ходити в туалет «за великим» в унітаз, а збирати тверді екскременти в пакетик і потім викидати у сміттєві баки.
Ось такі оголошення можна побачити у будинках. Повідомлення такого ж характеру мешканці отримують у чатах у Вайбері чи Телеграм.
До речі в сусідньому Покрові, де теж немає водопостачання, вже були випадки, коли мешканці вступали у такі пакетики «з начинням» посеред вулиці. Не робіть так! Не кидайте свої «сюрпризи» де прийдеться.
Звісно, є варіант придбати портативний біотуалет для себе, або встановити у дворі багатоповерхівки, але поки що такі дії не мають особливої популярності серед містян. І якщо води не буде ще довго, можуть виникнути серйозні проблеми із санітарним станом міста.
Улюбленою погодою нікопольців, зрозцміло, стала дощова. Адже вона дає можливість зробити запаси води і рятує городи.
У нас весь двір заставлений різноманітними відерцями, мисочками, баночками, – розповідає мешканка Нікополя Ірина
Вона живе у приватному будинку. Мешканцям приватного сектору трохи легше переживати ці надзвичайно складні часи…
Тим часом, водосховище тане. Його вже і назвати водосховищем не можна. Чи повернеться нікопольське море колись? Можливо. Влада обіцяє полагодити зруйновану дамбу після перемоги. Але наповнювати «тіло» водосховища будуть довго. То ж ця ситуація – вірогідно, на роки. Аби забезпечити водою мешканців територій, що пили з «каховки», побудують новий водогін.
А нікопольці все ж сподіваються, що зможуть найближчим часом брати воду з Дніпра.
І діляться власними лайфхаками, як виживати без води.
Лайфхаки від нікопольців: як вижити без води
Як прати без води
Води в крані немає, а треба прати… Ловіть мій лайфхак!, – пише місцевий журналіст Дмитро Северин у Фейсбуці
Він розповідає, що необхідно: пластикове відро – 1 шт., врізка в бак 3/4″ (або інша з перехідником на 3/4″) пластикова.
У пластиковому відрі треба зробити отвір під розмір врізки, закрутити через зроблений отвір врізку (резинкою всередину). Шланг подачі води в пральну машину викрутити з водопровідної труби попередньо перекривши подачу води (хтозна, може її скоро дадуть). Вкручуємо шланг до відра і наскільки можливо піднімаємо відро догори. Наливаємо у відро воду – вмикаємо прання.
Середній розрахунок кількості води – приблизно 30 л. Тобто за водою у відрі потрібно спостерігати, щоб не було порожнім.
«Мию посуд теплою водою»
Мию посуд теплою водою. За ідею не дякуйте, – пише інша мешканка Сана Шип. – Зверху прорізала дірку для заливу води, кришечку трішки відкрутіть, і водичка біжить тоненькою струйкою, можна щось промити.
Як прийняти душ без водопостачання
Молодий винахідник Дмитро зробив для дружини ось такий «душ» для дружини.
Шикарний нарис від шикарної жінки про «два відра води»
Цілий нарис про «2 відра найкоштовнішої води» написала з притаманним їй гумором відома у місті ветеринарна лікарка Марія Дубінська.
Прочитайте і посміхніться та переймайте досвід
Спогади про 2 відра найкоштовнішої води…
“Йшов 5 й день без води…
Зранку прийшло усвідомлення, що не заважало би прийняти душ. Викликано воно було тим, шо вже чухалась брудна голова, та і не замінюють вологи серветки душ. Ні, я звичайно ж дотримуюсь гігієни, користуюсь вологими серветками, антисептиками. Я в захваті від вологого туалетного паперу! Окрім використання за призначенням, ще і помився. Але душ – це душ!
Я набрала відро дощової води і пішла його гріти. Почався обстріл….
Мої підрахунки показали шо на таку шикарну фігуру, як у мене менше не вистачить, бо шикарна жінка потребує більших витрат, і радісно потягла теплу воду в літній душ! І тут приходить усвідомлення, що ця ж вода просто витиче і все… Знайшла велику каструлю, встала в неї і почала процес.
І ось я чиста, як дитя, та щаслива ще й від думки, що зберегла відро води для господарчих потреб. Але ні – мій допитливий мозок, спогади про мисочки, в які я збирала дощову воду під артобстрілом, про те, як це відро води мені далося, та усвідомлення, шо таку кількість води ще треба буде десь добути, настирно не полишали мене. В мене ціле відро теплої мильної води! Що робити? Звісно ж прати! Попрала все, що змогла ( спочатку біле, потім кольорове світле, потім темне). Полоскання – пішло ще відро води. Розпач від такого транжирства перекрився виглядом та запахом завішаного чистими речами двору.
Але ж тепер у мене є піввідра зовсім брудної мильної води – з нею вже доведеться попрощатися. Її шлях – туалет. Але і тут я не зупинилась у вигадуванні застосування води: пральний порошок в цій воді – це гарний засіб для миття!. Помила унітаз. Блищить, як ну самі знаєте шо. Хоча… в жодного котика такого блиску я не бачила.
Залишилось ще майже відро води після споліскування білизни. Що далі? Розпрощатися з ним я ще не була готова. Не так швидко списати на унітаз таку цінну воду! Тому розпочався наступний етап – прибирання в хаті! Так старанно я, мабуть, ніколи не мила підлогу… Ну а тепер можна воду і на туалет залишити, а завдяки тому, що вона хоч і брудна, але ж трохи мильна – унітаз засяяв ще дужче, аж очі сліпить. Ну а сидіти на троні, вдихаючи улюблені аромати “Lenor” – чи це не насолода?”
А ось так можна збирати дощову воду, живучи у багатоповерхівці.
Все буде добре! З таким гумором і такою винахідливістю не пропадемо!
Ще новини Нікопольщини: «За водою ми ходимо всі: я і два сини» – переселенка з Нікополя у Покрові розповіла, як виживає без водопостачання
