Купити квартиру в Дніпрі

Допомога населенню
2960
2960

Коновальця, Сови, Андріанова: у Нікополі перейменували 23 вулиці і провулки (список)

Коновальця, Сови, Андріанова: у Нікополі перейменували 23 вулиці і провулки (список)
Архівне фото Nikopolnews

У Нікополі перейменували 23 вулиці. Відповідне рішення ухвалили депутати Нікопольської міської ради на сесії 28 квітня, інформує Nikopolnews.

Одну з “партій” вулиць і провулків перейменовано у Нікополі в рамках дерусифікації топонімів.

Коновальця, Сови, Андріанова: у Нікополі перейменували 23 вулиці і провулки (список)

Фото Анатолій Кухарчук/Nikopolnews

У Нікополі перейменували 23 вулиці: список і пояснення нових назв

  • Вулицю Алтайську  на вулицю Володимира Івасюка

Івасюк Володимир Михайлович, український композитор, виконавець, музикант, поет, один із засновників української естрадної музики. Народився у 1949 р. Автор 107 пісень у т.ч. «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» та інші, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Помер за не до кінця з’ясованих обставин у 1979 р. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994 р. – посмертно). Герой України (2009р. – посмертно).

  • Провулок Амурський на провулок Привітний
  • Вулицю Архангельську на вулицю Данила Нечая

Данило Нечай – український військовий діяч. Народився у 1612 р. Козак Базавлуцької Запорозької Січі, учасник визвольних повстань 1637р. та 1638р. Був у загонах Б. Хмельницького під час його повстання у січні 1648 р., активним учасником національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст., полковником Брацлавського полку. Загинув у бою у 1651 р. Його могила є пам’яткою історії та культури України національного значення.

  • Вулицю Астраханську на вулицю Аввакума Зайця

Заєць Аввакум Корнійович, український священик, протоієрей. Народився у 1898 р. на Київщині. З молодих років служив у православній церкві. Делегат Всеукраїнського православного Собору 1921 р., який  організаційно оформив Українську автокефальну православну церкву на чолі з В.Липківським. У 1923 р. висвячений ним у сан священика. У 1928-1932 рр. знаходився у в’язниці на Соловецьких островах. У 1935 р. – у Нікополі. У 1941-1982 рр. – настоятель Церкви Різдва Богородиці, яка з 1963 р. стала пам’яткою культової архітектури республіканського значення. Помер у 1986р.

  • Вулицю Байкальську на вулицю Байди Вишневецького

Дмитро «Байда» Вишневе́цький (р. н. невідомий— 1563/1564, Стамбул) — український магнат на Волині, князь гербу Корибут, Староста канівський і черкаський( з 1551 р.)

Учасник збройних нападів на володіння Османської імперії 1548, 1549 рр. Для захисту південних кордонів на Дніпрі збудував з канівськими, черкаськими та іншими козаками і селянами замок на о. Мала Хортиця у 1556 р.

У цьому ж році Д. Вишневецький здійснив походи на турецькі фортеці у пониззі Дніпра. У 1557 р. турецько-татарське військо взяло в облогу Малохортицький замок Д. Вишневецького та зруйнувало його після відступу козаків. Був на службі Великого Князівства Литовського, московського царства. У 1663 р. під час походу в Молдавію його загін був розгромлений. Д. Вишневецький потрапив у полон і був, за легендою, страчений у Стамбулі.

В українській народній творчості Д.Вишневецький має також образ козака Байди

  • Вулицю Барнаульську на вулицю Героїв Холодного Яру

Холодний Яр – легендарна місцевість – лісове урочище на межі степу та лісостепу України, нині Черкаський район Черкаської області. Тут починалось гайдамацьке повстання у 1768 р., у 1918-1922 рр. було автономне державне утворення Холодноярська республіка під прапором Української Народної Республіки, яка вела героїчну боротьбу проти комуністично-радянської влади.

У 2002р. на базі 93-ї механізованої дивізії була сформована 93-я механізована бригада. На базі бригади формувались військові підрозділи із військовослужбовців ЗСУ для участі у миротворчих місіях ООН в Югославії, Ірані, Сьєра Леоне, Ліберії, Лівану. З 2014 р. 93-я бригада бере участь у захисті України від російської агресії в зоні АТО, ООС. 22 серпня 2018 р. Указом Президента України 93-й бригаді присвячене найменування «Холодний Яр». В боях за незалежність України у 2014-2021 рр. в лавах бригади воюють багато нікопольців, з них частина загинула. 6 травня 2022 р. 93-я бригада «Холодний Яр» отримала почесну відзнаку «За мужність та відвагу».

  • Вулицю Гастелло на вулицю Чарівну
Цій вулиці планувалося надати назву Гостомельську, але було присвоєно іншу назву

 

  • Вулицю Зої Космодем’янської на вулицю Хортицьку
Цю вулицю пропонували перейменувати на вулицю Академіка Сергія Єфремова, але присвоїли іншу назву.

 

  • Вулицю Камську на вулицю Марка Кропивницького

Кропивницький Марко Лукич –українськийписьменник, драматург, театральний  режисер і актор. Народився у 1840 р. Кропивницький М. був засновником українського професійного театру у 1882 р., який отримав широку популярність, автор вистав «Наталка –полтавка», «Дай серцеві волю, заведе в неволю», «Сватання на Гончарівці», «Щира любов» тощо. У 1895 році перебував із театральною трупою в м.Нікополі на гастролях, вистава відбувалася в міському саду.

Протягом 1881-1910р.р.  Кропивницький М. виховав представників українського театрального мистецтва. Помер у 1910 р. у Харкові. Могила  Кропивницького М.Л. є пам’яткою історії та культури національного значення.

  • Вулицю Курську на вулицю Гетьмана Данила Апостола

Військовий, політичний і державний діяч. Народився у 1654 р. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682-1686, 1893-1727). Учасник азовсько-дніпровських походів 1695-1696 р.р. Брав участь у Північній війні на посаді наказного гетьмана. Репресований Петром І.

Гетьман Війська Запорозького у 1727-1734 рр. Провів адміністративну, судову і земельну реформи. Помер у 1734 р. У 2006 р.  Президент України

В. Ющенко відкрив пам’ятник Гетьману у с. Великі Сорочинці.

  • Вулицю Московську на вулицю Євгена Коновальця
Цій вулиці планувалося надати ім’я Степана Бандери, але депутати відмовилися від цієї ідеї і присвоїли іншу назву

 

Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891, с. Зашків, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Жовківський район, Львівська область, Україна — 23 травня 1938,  Роттердам, Нідерланди) — український державний, військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), засновник та перший голова ОУН (з 1929 по 1938), один із ідеологів українського націоналізму. Старший брат Мирона Коновальця.

Відповідно до українського законодавства може бути зарахованим до борців за незалежність України у ХХ столітті

  • Вулицю Мурманську на вулицю Федіра Лутая

Федір Лутай (ФеськоЛутай, Линчай) (Р.н.-р.с.-невідомі)

Український військовий діяч сер.ХVІІ ст..  В1625 р. сотник Биківської козацької сотні, в 1637 р. військовий осавул Війська Запорозького реєстрового, у 1638 р. – сотник Переяславського козацького полку. У 1639 р. брав участь у будівництві міста-фортеці Січ в урочищі Микитин Ріг(нині м. Нікополь), учасник національно-визвольної війни українського народу в середині ХVІІ ст. під проводом Б. Хмельницького, у 1649 році – у Броварській сотні Київського козацького полку Війська Запорозького (Української Козацької Держави). У 1652 р. засновник Чортомлицької Січі – столиці Війська Запорозького Низового.

  • Вулицю Новгородську на вулицю Петра Андріанова

Андріанов Петро Євгенович( 1952-2021 рр.) – відомий діяч культури у м. Нікополі і Нікопольському районі. Організатор Народного ансамблю «Микитин Ріг», яким керував понад 30 років, який завдяки  високому рівню пісенної культури був лауреатом, дипломантом і переможцем фестивалю українських пісень у м. Нікополі, Дніпропетровській області та Україні.

  • Вулицю Костромську на вулицю Владислава Остапенка

Остапенко Владислав Станіславович народився 15.11.1963 року в м. Нікополі. У 1992 році закінчив Дніпропетровський інженерно – будівельний інститут. Працював слюсарем з експлуатації та ремонту газового обладнання в Нікопольському управлінні експлуатації газового господарства. Мобілізований до лав ЗСУ 07.08.2014 року та приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції на сході України. Солдат 93 – ї окремої механізованої бригади. Загинув 17.01.2015 року у бою з російськими військами в районі аеропорту Донецька.

Похований у м. Нікополі на Алеї почесних поховань міського кладовища.

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Указом Президента України № 53/2016 від 17 лютого 2016 року нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Рішенням Нікопольської міської ради від 19.07.2019 року № 21-52/VII присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нікополя» (посмертно).

  • Вулицю Псковську на вулицю Сергія Сови

Сова Сергій Олександрович – нікополець, український спортсмен, старший солдат Збройних Сил України. Народився у 1986 р. у м. Нікополь, кандидат у майстри спорту по боксу,  чемпіон України по боксу серед юніорів. Професійний кінолог.

З 2014 року у складі 93-ої бригади брав участь у бойових діях в зоні АТО і був відзначений за мужність державними нагородами. Учасник російсько-української війни з 24 лютого 2022 р. на Харківщині. Загинув в бою з російськими окупантами під м.  Ізюм. похований на цвинтарі м. Нікополь 23 вересня 2022 р. Указом Президента України від 24 вересня 2022 р. удостоєний звання «Герой України» посмертно.

  • Вулицю Смоленську на вулицю Федора Грогуленка

Грогуленко Федір Іванович (08. 07. 1902, с. Юрківці, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. – 01. 08. 1969, м. Нікополь Дніпроп. обл.) – бандурист. Чоловік Лесі Барвінок. Навчався у Криворізькій майстерні з виготовлення бандур (Дніпроп. обл.). Організував капели бандуристів у Кривому Розі та Нікополі (1932). Пізніше у складі капел Грогуленко Ф. працював при філармоніях: Дніпропетровській (1945–49, 1950–58, 1959– 62), Херсонській (1949–50), Чернівській (1958).

  • Провулок Смоленський на провулок Лесі Барвінок

Барвінок Леся (справжє імя – Сахно-Грогуленко Леся Павлівна; 24. 01. 1908, м-ко Решетилівка, нині смт Полтав. обл. – 16. 06. 2002, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – бандуристка. Дружина Ф. Грогуленка. 1925– 1929 р.р. – солістка народної художньої капели кобзарів «Рух» під кер-вом В. Осядька. Гастролювала в Україні, на Кавказі, в Серед. Азії; 1930–32 р.р. – в окружній Криворізькій капелі кобзарів (кер. В. Андрусенко); 1932 р. разом із чоловіком створили й очолили Нікопольську капелу кобзарів, 1935–36 р.р. виступали по Азовсько-Чорноморському узбережжю. Згодом навчала грі на бандурі. Учні – О. Нирко, М. Топчій, Т. Ясинський. У репертуарі – українські народні пісні, зокрема «Місяць на небі», «Тополя», «Ой дівчино, шумить гай», «Хмелю» та ін.

  • Вулицю Таганрозьку на вулицю Кирила Петренка

Кирило Петренко (р.н. і р.с. невідомі) Керівник антикомуністичного Троїцького народного повстання у м. Нікополі та районі 8-14 червня 1919 р. Був обраний нікопольськими повстанцями, які були під прапорами Української Народної Республіки на посаду голови робітничо-селянського правління –  керівного органу повстання.

  • Провулок Тульський на провулок Андрія Ковальова

Ковальов Андрій Євгенович – народився 17.04.1978 року в м. Нікополь,  військовослужбовець ЗСУ, який брав участь у бойових діях у зоні АТО, загинув 25.09. 2015 р. Похований на цвинтарі м.Нікополя. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь у антитерористичній операції» (посмертно).  Посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин м.Нікополя».

  • Вулицю Тюменську на вулицю Волонтерську
  • Вулицю Уральську на вулицю Гетьмана Павла Полуботка

Полуботок Павло  Леонтійович – український військовий та політичний діяч (р.н. близько 1660-1765), навчався у Києво-Могилянській академії, Чернігівський полковник, служив  у Війську Запорозькому,  наказний гетьман Війська запорозького Лівобережної України(1722-1724), учасник Північної війни(1760-1771), заарештований за наказом царя Петра І за протидію його владі в Україні та ув’язнений у Петропавловській фортеці  Санкт- Петербургу. Після катувань на допитах П. Полуботок помер 24 грудня 1724 р.

  • Вулицю Череповецьку на вулицю Гетьмана Петра Дорошенка

Дорошенко Петро Дорофійович – визначний український військовий, політичний та держаний діяч, полковник, Гетьман Війська запорозького Правобережної України у 1665-1676 р.р. Був учасником повстання Б. Хмельницького у Микитинській Січі у 1648 р., писарем генеральної військової канцелярії,  Прилуцьким, Чигиринським, Канівським та Черкаським полковником, сподвижником Б. Хмельницького. Внаслідок поділу українських земель    Московським царством, 1667 р. уклав військово-політичний союз з Кримським Ханством та Османською імперією з метою об’єднання українських земель, що йому вдалося у 1668-1669 р. У 1675-1676 р. склав гетьманські повноваження, помер у 1698 р.

  • Вулицю Читинську на вулицю Володимира Симиренка

Симиренко Володимир Левкович – видатний український помолог і селекціонер плодових культур в Україні, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. Професор Київського політехнічного інституту, Уманського і Полтавського сільськогосподарських інститутів, доктор біологічних наук. Народився у 1891 р. Засновник і керівник Мліївської садово-городницької дослідної станції та Центрального державного плодового розсадника України у 1921-1930 р.р., Всесоюзного науково-дослідного інституту садівництва у 1930-1933 р.р. У 1933 р. був звинувачений органами НКВС СРСР у антирадянські діяльності і репресований –  у 1938 р. розстріляний. Посмертно реабілітований у 1957 р.

Нагадаємо, громадські обговорення щодо перейменування вказаних 23 вулиць і провулків тривали у Нікополі  з 30 січня 2023 року  до 31 березня 2023 року.

Ще про перейменування вулиць у Нікополі: Руслана Гуріна, Героїв Азову та проспект Степана Бандери: у Нікополі обговорили перейменування вулиць

Читайте також: «Виват чекистам!»: оприлюднено листування корегувальника удару по Яворівському полігону

To Top
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×