Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Захисник з Нікополя Ігор Матвєєв загинув 17 вересня 2025 року. Тож сьогодні перші роковини його смерті, і ми вшановуємо пам’ять Героя!
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Ігор Матвєєв
Нікополець, сержант, головний сержант-командир 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 7 стрілецької роти 3 батальйону військової частини А7036 Збройних сил України Матвєєв Ігор Михайлович, 22.07.1970 р.н. героїчно загинув 17 вересня 2025 року, в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Матвєєв Ігор Михайлович народився 22 липня 1970 року в місті Нікополі Дніпропетровської області.
З дитинства був живим, допитливим хлопчиком – бешкетником, але якого щиро любили й вчителі, і сусіди. Шкільні роки Ігоря пройшли в Нікопольській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступеню № 7. Після 9 класу вступив до Нікопольського металургійного технікуму, де здобув спеціальність «вальцювальник стана холодного прокату труб».
Захоплювався стрільбою – займався у тирі, неодноразово виборював призові місця на змаганнях. Службу в армії проходив у ракетних військах, керував машиною для транспортування балістичних ракет, отримав звання «водій-професіонал».
Після служби повернувся до рідного міста, 25 років працював в АТ «Нікопольський завод феросплавів», у цеху виробництва феросплавів – слюсарем-ремонтником. Був активним членом незалежної профспілки підприємства, завжди відстоював права трудового колективу, брав участь у спортивному житті підприємства. Колеги запам’ятали його як надзвичайно добру, порядну, надійну та справедливу людину.
Ігор мав «золоті руки»: самостійно робив ремонти, створював меблі, поєднуючи практичність із художнім смаком. Захоплювався автомобілями, свою першу машину – «Жигулі» – зібрав сам, любов до автівок передав синові. Після продажу “Жигулів”, його новий власник взяв участь у змаганнях автораллі.
Якщо хотів відпочити, то виїжджав на риболовлю, навчав секретам риболовства сина, а потім і онука. Для Ігоря родина була найбільшою цінністю. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і дідусем, який безмежно любив свого онука. Ігор дуже любив куховарити для всієї родини, його фірмовою стравою був плов. Також Ігор активно допомагав волонтерам здійснювати евакуацію безпритульних тварин із зон активних бойових дій.
З початком повномасштабного вторгнення Ігор не вагаючись пішов добровольцем до лав ЗСУ. З 3 березня 2022 року – у складі стрілецького батальйону, де був головним сержантом, командиром стрілецького відділення. Мав позивний «Матвій» – на честь улюбленого онука. Але побратими найчастіше називали його просто «Ігорьочик», бо він завжди був поруч, завжди допомагав, завжди стояв горою за кожного. Вірив у перемогу і прагнув, щоб його родина і всі українці жили під мирним українським небом.
Його поважали всі – і командири, і бойові побратими. Він був людиною порядку, ініціативи та сили духу. Одного разу під час штурму він отримав поранення та контузію, але відмовився від евакуації й залишився на позиції один, щоб не залишити побратимів без прикриття. Лише наступного дня його евакуювали, та після лікування він знову повернувся на фронт.
17 вересня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Гуляйпільське Запорізької області.
22 вересня 2025 року рідні, близькі, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь полеглого Захисника.
У Ігоря Матвеєва залишилися дружина, син, онук, батько та рідний брат.
За час служби був нагороджений :
- відзнакою Президента України “За оборону України”.
- відзнакою міністра оборони України «Хрестом сил територіальної оборони»
- відзнакою міністра оборони України «За поранення»
- памʼятним знаком Захисник Гуляйполя
Нагороджений посмертно нагрудним знаком командира 108 кадетської окремої бригади «ХРЕСТ ВОЇНА »
Рішенням Нікопольської міської ради від 28.04.2026 № 3-70/VIII Матвєєву Ігорю Михайловичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Нікополя” (посмертно).
Вічна і світла пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним і близьким!
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Ігоря Матвєєва, або про інших полеглих Героїв з Нікопольського району, або ж про вбитих на Нікопольщині цивільних, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Допоможіть зберегти пам’ять!
Звертаємося також до рідних та близьких полеглих Героїв і вбитих цивільних. Якщо вже наближається дата смерті або народження вашої близької людини і ви б хотіли, аби ми згадали про це публічно в Меморіалі, нагадайте нам, будь ласка, про дату. Напишіть на пошту заздалегідь, аби ми підготували матеріал у потрібний день.
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!
