Старий Нікополь: вулиця Микитинська від Херсонської до Музейної – екскурсія в минуле (фото)

Nikopolnews продовжує подорожувати в минуле Нікополя. Екскурсії ми здійснюємо завдяки матеріалам співробітників Нікопольського краєзнавчого музею.

На цей раз пропонуємо пройтися вулицею Микитинською (відрізок від Херсонської до Музейної) і подивитися, як вона виглядала багато років тому. Цікавий і пізнавальний матеріал з фото підготував Павло Фірсов.

Отже, запрошуємо на екскурсію!

Будь ласка, зверніть увагу на цю чудову будівлю №5 по Херсонській вулиці. Вона виконана в стилі еклектики та відрізняється мальовничою композицією фасаду з легким рослинним орнаментом. Перед вами колишній прибутковий будинок купця Дмитра Іларіоновича Гусєва, побудований в 1907 році. На першому поверсі знаходились Нікопольське агентство Російського для зовнішньої торгівлі банку, одного з трьох найбільших банків імперії, та відділення Першого російського страхового товариства, а другий поверх займала приватна жіноча прогімназія Марії Олександрівни Стіфель.

Зруйнована будівля Держбанку та раймагу. Лютий 1944 р.

У 1930-і роки на першому поверсі будинку розташовувався універмаг, а на другому — відділення Держбанку СРСР. Під час радянсько-німецької війни будівля згоріла, було знищено дах та зруйновано балкон-башточку. Після війни приміщення було відремонтовано та частково перебудовано і тут відкрився Нікопольський металургійний технікум. У 1955 році стараннями його директора Федора Семеновича Рудобашти до технікуму з боку Микитинської вулиці було добудовано ще півсотні метрів будівлі. Знизу зробили чудовий спортзал, другий в місті після «Спартака», заглиблений в землю на чотири метри, а на другому поверсі — актовий зал. У 1956 році з’явилося Каховське водосховище, і спортзал став поступово підтоплюватися. Свою справу зробили недосконала дренажна система дамби та будівництво багатоповерхівок. В результаті спортзал давно не працює. У 1974 році будинок передали Нікопольському медучилищу. Згодом воно було перетворене на Нікопольський медичний коледж, який готує фахівців медичної справи. Більшість з них, працюючи потім в медичних закладах міста, рятують життя та зберігають здоров’я тисячам нікопольців.

Колишній будинок купця Дмитра Гусєва. Державний банк та раймаг (зараз – Нікопольський медичний коледж). 1930-і роки

Перехрестя Катеринославської (Микитинської) та Херсонської вулиць. 1914 р.

 

Будівля Металургійного технікуму (вул. Антипова/Херсонська, 5). 1960-і роки

З протилежної сторони, за будинком Михайла Цепелинського знаходиться прибутковий будинок, теж виконаний у стилі еклектики, з красивою ліпниною на фасаді. Він відмінно влився в гармонійний архітектурний ансамбль, що обрамляє головну вулицю старовинного містечка. Цей будинок цікавий тим, що складається з трьох окремих будівель з різною конфігурацією вікон та стилістикою декорування, але під єдиним спільним карнизом. На першому поверсі колись знаходився магазин посуду Подольського, а на другому — меблевий магазин Фукса. Під час Другої світової війни будинок, як і його сусіди, отримав пошкодження. Зруйнувалися деякі конструкції, були втрачені фронтони.

Зруйнована будівля Держбанку та раймагу. Лютий 1944 р.

У 1947 році його разом з колишнім прибутковим будинком Дмитра Гусєва передали на баланс Нікопольського металургійного технікуму. А у 1974 році, коли цей навчальний заклад переїхав у нові корпуси, будинок став другим корпусом медичного училища. Більше тридцяти років він жив під крилом білих халатів, не знаючи бід. В середині 2000-х років кількість студентів значно зменшилася. Всі вони тепер поміщалися в основному корпусі по Херсонській вулиці, тому з 2009 року другий корпус був фактично не діючий. Почалося його активне розграбування, а після викрадення несучих опор будівля стала швидко руйнуватися. В минулому році в будинку, нарешті, розпочався довгоочікуваний ремонт. До теперішнього часу вже відновлено міжповерхові перекриття, металеві сходи та дах. Будемо сподіватися, що з приходом тепла роботи в цьому році продовжаться.

Катеринославська (Микитинська) вулиця. 1914 рік

Друзі, йдемо далі. На розі Катеринославської та Купецької (зараз – Микитинської та Музейної) вулиць стояв двоповерховий будинок, який особливо полюбляли відвідувати нікопольці. Це був найбільший у містечку гастроном селянина Василя Івановича Желєзнякова, який можна порівняти з сучасним супермаркетом. Багата реклама, внутрішній інтер’єр, надзвичайно широкий асортимент вітчизняних та закордонних продуктів (ковбаси, балики, ікра, маслини, сардини, шоколадні цукерки, халва, колекція прекрасних вин), вкупі з вишуканою люб’язністю прикажчиків викликали у нікопольців бажання відвідати саме магазин Желєзнякова. Особливо їх приваблювало те, що хазяїн гастроному давав продукти в борг. За радянські часи будинок позбувся другого поверху. У 2015 році в рамках проекту «Нікополь культурний» на фасаді колишнього гастроному з’явився мурал на козацьку тематику. Розпис стіни виконали київський художник Володимир Пастушак та його нікопольський колега Станіслав Краєв.

А ось на цьому пустирі за Нікопольським медичним коледжем фотограф Семен Абрамович Аптович відкрив у 1904 році найкраще фотоательє нашого міста. У дореволюційному Нікополі їх було близько десяти: Мальта, Блохіна, Рогачевського, Бєлікова, Кубацького, Літвіненко, Рідного та Руденко, але найбільша кількість світлин, що збереглися дотепер, зроблена саме Аптовичем. Відвідування фотографа тоді було справжнім святом. В ательє можна було сфотографуватися на тлі мальовничих задників з фруктовими садами та лісами, в плетених кріслах та поряд з декоративними вазами для створення мізансцени. Серед нікопольців популярними були візитні та кабінетні формати світлин. Дюжина візитних фотокарток (6х10 см) коштувала 3 рублі, а кабінетних (11х16 см) — вдвічі більше. Світлини були високої якості, бо містили велику кількість срібла. Незважаючи на те, що пройшло більше ста років, вони й досі не втратили своєї чіткості.

Катеринославська (Микитинська) вулиця. Вид на Свято-Покровський собор. 1917 рік

 

Катеринославська вулиця. Вдалині по центру – гастроном Желєзнякова, за ним – Свято-Покровський собор. 1914 рік

До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:

Старий Нікополь: вулиця Микитинська від Отаманської до Херсонської

 

To Top