Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Мирний житель Володимир Устюжанін загинув у Нікополі внаслідок ворожого обстрілу 21 листопада 2025 року. Тож сьогодні перша річниця його смерті, і ми вшановуємо пам’ять.
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Володимир Устюжанін

21 листопада 2025 року на вулиці у Нікополі армія РФ вбила чоловіка, якого багато хто бачив, але мало хто знав. Він поводився і виглядав дещо дивно. Багато років поспіль збирав картон та іншу вторинну сировину. Майже щодня ходив по одному й тому ж маршруту….
Коли чоловік загинув, не одразу стало відомо його ім’я. Офіційних повідомлень від влади не було. Але, завдяки небайдужості нікопольців, інформацію вдалося знайти.
Зокрема, про Володимира розповів його однокласник Сергій Крашевській, який написав листа до нашої редакції.
Отже, 21 листопада 2025 року на 67-му році життя росіяни вбили на вулиці Нікополя Володимира Борисовича Устюжаніна.
Володимир Устюжанін навчався у нікопольській школі №8, яку закінчив у 1976-му році.

Був душею колективу: добре грав на гітарі, співав, займався фотографією. Під час навчання у школі ще й працював кіномеханіком у Палаці культури заводу імені Леніна.
Там же, в кінотеатрі, Володимир іноді грав на гітарі на танцях узимку в складі ВІА „Спектр”. Його друзі часто дивилися фільми з апаратної, коли він „крутив кіно”. У нього була мрія вивчитися на кінооператора. Після закінчення школи хлопець навіть подавав документи в інститут у Карпенка-Карого у Києві.
Але не судилося….

Потім була радянська армія. Володимир служив у залізничних військах десь на Далекому Сході.
Після армії Володимир дуже змінився. Однокласники розповіли, що він ніби не впізнавав їх при зустрічі і не хотів спілкуватися.
Пізніше друзі юності дізналися, що в армії з Володимиром щось трапилось. Що саме – так достеменно і невідомо…
Через деякий час Володимир закінчив технікум по фаху кіномеханіка і почав працювати у кінотеатрі ім. О. Довженка. Але армійське минуле наздогнало. Він поводив себе дуже дивно: не підписував ніяких паперів, ні з ким не спілкувався, почалися конфлікти у колективі. Володимиру довелося звільнитися.
За словами однокласників, Володимир з дитинства жив з мамою на розі нинішніх Микитинської та Прикордонників (колишня Усова).
Після зносу цієї хати мамі дали квартиру в районі кінотеатру ім. О. Довженка.
Мама для Володі була Всесвітом. І коли вона померла, то з ним сталося те, що побачив весь Нікополь, – сказав однокласник Володимира Сергій Крашевській
Пан Сергій наголосив: так, Володимир збирав картон і жив на це, але не був безхатько чи злиднем. Був дуже порядним, сором’язливим. Кожен раз, як його зустрічали однокласники, то пропонували допомогу одежею, їжею, навіть грошима. Запрошували до себе в гості, щоб скупався, поїв. Але Володя постійно відмовлявся, нічого не брав.
Тільки один раз я його примусив взяти якийсь смаколик з продуктів, що купив для нього. Від іншого категорично відмовився,– пригадує пан Сергій
Отже, Володимир пройшов шлях самотньої, хворої людини, яка через свою проблему зі здоров’ям, відмовилася від спілкування з друзями, однокласниками.
Але ми всі разом глибоко сумуємо за нашим товаришем Володею Устюжаніним, світла пам’ять світлій людині… Поки б’ються наші серця… Відпочивай з миром, друже. На превеликий жаль не змогли провести в останній шлях, але обов’язково зберемося разом і відвідаємо його. Це треба не мертвим, це треба живим! – написали однокласники Володимира, дізнавшись про його загибель від ворожого снаряду на вулиці рідного міста…
Вічна і світла пам’ять! Щирі співчуття рідним і близьким!
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Володимира Устюжаніна або про інших вбитих на Нікопольщині цивільних, або ж про полеглих Героїв з Нікопольського району, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Допоможіть зберегти пам’ять!
Звертаємося також до рідних та близьких полеглих Героїв і вбитих цивільних. Якщо вже наближається дата смерті або народження вашої близької людини і ви б хотіли, аби ми згадали про це публічно в Меморіалі, нагадайте нам, будь ласка, про дату. Напишіть на пошту заздалегідь, аби ми підготували матеріал у потрібний день.
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!




