Ветеран з Білорусі поділився спогадами про нікопольця – Віктора Усова

Ветеран Другої Світової війни Григорій Обелевський розповів про подвиг нікопольця – лейтенанта Віктора Усова. Його спогади опубліковані на сайті Гродзенская прауда, передає Nikopolnews і пропонує вашій увазі матеріал про нашого земляка.

До числа тих, хто першим вступив у бій з супротивником, була 3-я прикордонна застава Серпневого прикордонного загону під командуванням лейтенанта Віктора Михайловича Усова.

О 3 годині 20 хвилин 22 червня 1941 року заставу потряс сильний вибух, посипалися шибки. Навколо застави і першої траншеї піднімалися фонтани землі від розривів снарядів і мін. По команді начальника застави прикордонники зайняли місця в траншеях і приготувалися до оборони. Безсмертний військовий подвиг здійснив особовий склад 3-ї застави під керівництвом лейтенанта Віктора Усова. І понині про трагедію нагадують відмітини куль і осколків на поблекших від часу цеглинах старої стайні, де колись стояв бойовий кінь лейтенанта Усова. Майже зникла під новими посадками головна траншея, понівечена в ту останню, тяжку годину гусеницями німецьких танків.

За результатами розкопок і опитувань місцевих жителів, проведених за ініціативою письменника Павла Федорова, була створена комісія, яка склала акт. В ньому зазначалося, що особовий склад прикордонної застави під командуванням лейтенанта Усова та політрука Шаріпова о 4 годині 22 червня 1941 року вступив у бій з батальйоном німецько-фашистської піхоти, посилених танками і мінометами. Оборона застави була круговою, організованою і стійкою. Підтвердженням цьому служить наявність навколо застави окопів і траншей, з яких прикордонники вели бій. При розкопках траншей і осередків було виявлено велику кількість порожніх дерев’яних ящиків з-під патронів і гранат, довкола лежало безліч стріляних гільз.

За свідченнями місцевих жителів і дочки політрука застави Ольги Шаріпової, бій прикордонників з німецько-фашистськими загарбниками тривав з 4 години ранку до 12 години дня 22 червня 1941 року.

Бій був запеклим. Фашисти, незважаючи на велику чисельну перевагу, не змогли сходу зламати запеклий опір прикордонників і змушені були застосувати міномети, артилерію і танки.

Прикордонники билися до останнього. Підступи до застави були вистелені ворожими тілами. Командування прикордонної застави керувало боєм до останніх хвилин. Начальник застави лейтенант Усов був на командному пункті в 10-15 метрах від казарми, де і були знайдені останки його тіла зі снайперською гвинтівкою в руках. В момент перезарядження гвинтівки він був убитий кулею ворога.

Отримані при розкопках траншей останки полеглих у бою при захисті державного кордону прикордонників, у тому числі начальника застави лейтенанта Усова, 28 липня 1952 року поховані в братській могилі на території застави з відданням всіх військових почестей.

Відзначаючи факт героїчної боротьби особового складу застави з німецькими окупантами, комісія звернулася з клопотанням про присвоєння заставі гродненського прикордонного загону імені лейтенанта Віктора Усова.

В 1958 році радянський уряд присвоїв 1-й прикордонній заставі Гродненського прикордонного загону ім’я лейтенанта Віктора Усова і 22 червня 1958 року під залпи військового салюту відбулося урочисте відкриття іменної застави.

У травні 1965 року на честь 20-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною Указом Президії Верховної Ради СРСР лейтенанту Віктору Михайловичу Усову присвоєно посмертно звання Героя Радянського Союзу.

Рішенням місцевих органів влади ім’ям Віктора Усова названі вулиці в містах Гродно, Нікополі (Україна) – Батьківщині героя, село поблизу застави, середня школа №3 Гродно, де створено музей, присвячений героїчному подвигу воїнів прикордонної застави і її начальнику Віктору Усову.

Щорічно в Гродно проводяться міжнародні змагання з боксу пам’яті Віктора Усова.

Слід відзначити сміливий, патріотичний вчинок жителів селища міського типу Сопоцкин Франтішка і Осипа Августиновичей, які в умовах фашистської окупації, ризикуючи своїм життям, врятували дочку політрука застави – Ольгу Шаріпову. Уряд високо оцінив їх подвиг, нагородивши медаллю «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР».

Час невблаганно рухається вперед, але ніколи не зітруться подвиги героїв – їм судилося вічно жити в серцях вдячних нащадків.

Мені пощастило зустрічатися зі старшим братом Віктора, Миколою Усовим, учасником Великої Вітчизняної війни і письменником Павлом Федоровим, автором книги «В Серпневих лісах», який описав подвиг застави під командуванням Віктора Усова, – підсумував свою розповідь білоруський ветеран.

До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:

Старий Нікополь: вулиці Микитинська і Отаманська – екскурсія в минуле (фото)

 

To Top