Брати-ресторатори Олександр та Михайло Скрильнікови виїхали з Нікополя через обстріли і почали бізнес на новому місці. Їх історію розповіла журналіст Ірина Ситник у матеріалі на сайті Петропавлівка Сity, передає Nikopolnews.
Автор розповідає, що чоловіки родом з села Новопавлівка, яке знаходиться у Межівській громаді Дніпропетровської області. Але багато років вони прожили у Нікополі, який став для них рідним. Тут одружилися, тут відкрили сімейний бізнес – ресторан «Скай».
Справа процвітала, і життя було щасливим у Нікополі. Але розпочалася повномасштабна війна. І все змінилося в одну мить.
– У Нікополі маємо свій ресторан «Скай», знаходиться він у центральному парку поблизу міської ради. Це спільний бізнес з братом. «Скай» був популярним та успішним закладом, багато людей приходили до нас святкувати особливі дати, на обід чи вечерю. Дуже велика посадка людей: понад 200 осіб одночасно могли відпочивати в нашому ресторані. Приваблювала велика літня тераса,– розповів Олександр Скрильніков журналістці
Олександр Скрильніков, Фото Ірина Ситник
24 лютого 2022 року брати одразу зачинили ресторан. Три дні заклад не працював зовсім, а потім знову відкрився, але вже з трохи іншою метою.
– Усі були налякані, персонал розійшовся по домівках. Три дні побули вдома, а 27 лютого вийшли на роботу усім персоналом закладу. Сам ресторан був зачинений. Ми займалися волонтерською діяльністю: готували маленькі піци, картоплю, кашки, салати для тероборони Нікополя, – розповів Олександр
За його словами, це були часи, які дуже сильно усіх згуртували. У ресторані волонтерили брати з дружинами та працівниками ресторану, які лишалися в місті. Готували близько 100-150 порцій на день. Люди, які ходили на роботу, працювали фактично безкоштовно. Щоденно брати давали по 100-150 гривень працівникам, це була більше символічна плата для підтримки. А містяни приносили до ресторану продукти, і у такий спосіб долучалися до волонтерства та оборони Нікополя.
Виїхали з Нікополя через обстріли
І ось настав липень 2022 року. Перші обстріли Нікополя, які стали регулярними і ще більше змінили життя усіх містян. І братів Скрильнікових теж.
Заклад знову довелося зачинити. Тиждень ми не працювали, щойно вщухали обстріли – відкрилися знову. Спробували працювати. Зрозуміло, що людей у місті майже не лишилося, усі покидали місто через небезпеку. Ще два місяці ми лишалися в місті. З будинку ми перемістилися в підвал, там облаштували укриття. А потім вже стало прохолодно, сиро та неможливо жити в підвалі, умови стали нестерпними, – із сумом пригадує Олександр
Тоді і було прийнято рішення виїхати з Нікополя. Сім’ї Олександра та Михайла оселилися в будинку батьків у Новопавлівці. Нині проживають великою родиною разом із батьками.
Коли приїхали в Новопавлівку, потрібно було за щось жити далі. Тож брати вирішили спробувати відкрити на новому місці кафе з фастфудом. І 21 вересня 2022 року запрацював заклад «DraftBeer» в селищі Межова.
– Був у нас автомобіль, ми його продали, і це був наш капітал у новий бізнес. Привезли деяке обладнання та меблі з Нікополя. Знайшли приміщення і починали працювати. Це вже не ресторан, це кафе, де можна взяти їжу з собою. Фастфуд – все дуже просто, – каже Олександр
Починали з кімнатки два на чотири метри. Перший час працювали в закладі самі, залучені були всі рідні. Зараз кафе вже має затишну простору залу: тут є столики та стільчики для відвідувачів, яскраві банери з меню закладу, у холодильниках – прохолодні напої.
Фото Ірина Ситник
– Працювали з братом та дружинами. Усі вміють готувати. Потім одного працівника найняли, згодом іншого. Так наша родина «DraftBeer» почала поповнюватися, – говорить власник кафе
Невеличкий бізнес братів вдало стартував: заклад одразу знайшов своїх відвідувачів, як серед місцнвих людей, так і гостей селища.
Зараз у «DraftBeer» працює 10 найманих працівників: кухарі, адміністратори, помічники кухарів, прибиральниця та доставник замовлень на дім. Улаштовані на роботу й вимушено переміщені люди.
Кафе «DraftBeer» – це їжа з собою. Але кафе має також затишне місце, де можна смачно перекусити.
Фото Ірина Ситник
– Часом буває дуже великий наплив людей, черга аж на вулицю. Наші кухарі дуже швидко готують. Ми розуміємо, що ніхто не чекатиме багато часу на замовлення. Клієнти швидко приїхали, швидко поїли і швидко поїхали. Замовлення готове протягом 10-15 хвилин. Головне, що у нас найсмачніше! – говорить адміністратор Віталій
Фото Ірина Ситник
– Ми ще маємо кафе з їжею на виніс у місті Першотравенську (це маленький павільйончик у 60 квадратних метрів). Плануємо ще розвиватися. Узяли це приміщення в оренду. Колись тут був заклад харчування, ми наводимо лад. Хочемо створити ресторан з басейном і літньою терасою. У воєнний час, звісно, складніше відкрити бізнес. Але все можливо, головне трішки більше зусиль прикласти, – говорить Олександр
Фото Ірина Ситник
А яка доля ресторану «Скай» у Нікополі?
За словами Олександра, у Нікополі лишилися співробітники, з якими працювали багато років. Вони і далі працюють в ресторані, але зараз заклад більше у режимі харчевні для місцевих та гостей міста. Меню змінилося: вишуканих дороговартісних страв не готують, кількість страв набагато спростили.
Повертатися до Нікополя брати поки що не планують. Періодично навідуються в місто, адже там лишилися будинки та ресторан. Проте майже щодня місто під обстрілами. Крім того півтора місяці не було водопостачання. Лише нещодавно воно повернулося. Багато людей виїхали і розвивати бізнес у таких умовах складно.
Брати Скрильнікови мріють про перемогу. Планують і надалі годувати людей смачною їжею.
Ще новини Нікополя: Трималася рік, але все ж виїхала: переселенка з Нікополя розповіла, як їй живеться у Тернополі
