Нікопольський феросплавний завод повідомив про втрату Героя, який у мирному житті був металургом. А на фронті став захисником неба у складі Нікопольської зенітної ракетної бригади. Він долучився до лав ЗСУ на початку вторгнення – усього через два місяці після народження первістка.
Про ще одну важку втрату Nikopolnews повідомляє з посиланням на пресслужбу НЗФ.
Знову важка втрата
Загинув Сацута Дмитро Вікторович (01.04.1994 — 30.12.2025) — дробильник ЦВФ, солдат в/ч А0593.
Дмитро Вікторович народився у селі Чистопілля Нікопольського району. Закінчивши місцеву школу вступив до професійно-технічного училища №34, де освоїв професію токаря. Спочатку працював на підприємствах міста, а згодом вирішив випробувати свої сили на закордонних фабриках у Польщі та Німеччині.
Усі плани зруйнувала війна
Переломним у житті Дмитра Сацути став 2018 рік, коли він познайомився з майбутньою дружиною Дар’єю. Відтоді все, що робив було заради коханої: спочатку важкою працею заробив на весілля, яке зіграли через два роки після знайомства, а потім – на власне житло. Коли дізнався що Дар’я при надії – вирішив залишитись в Україні назовсім і влаштувався у 2021 році на Нікопольський завод феросплавів дробильником у цех виробництва феросплавів. 24 січня 2022 року у пари народився син Тимофій, проте мріям про активне виховання первістка не судилось здійснитись – через місяць почалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, а 18 березня Дмитра Вікторовича мобілізували до лав ЗСУ.
Захищав небо у складі Нікопольської зенітної ракетної бригади
У війську був направлений до 301-шої зенітної ракетної Нікопольської бригади, де зайняв посаду навідника зенітно-артилерійського відділення. З перших днів війни неодноразово проявляв хоробрість і самовідданість, адже щосекунди пам’ятав – тільки особисто може захистити найрідніших від агресора. Високі результати бойової роботи не пройшли непоміченими: у 2024 році головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нагородив солдата Дмитра Сацуту нагрудним знаком «Золотий хрест».
«Найцінніше що маю – це моя родина», казав Дмитро Вікторович.
За першої ліпшої нагоди – приїжджав до дружини з сином, навідувався до матері з вітчимом і зустрічався з рідним братом. В ті короткі миттєвості зустрічей насолоджувався кожною секундою перебування з рідними і мріяв, що настане довгоочікуваний день Перемоги, щоб відсвяткувати його у дружньому сімейному колі. На жаль не судилось…
Дмитро Сацута загинув смертю хоробрих 30 грудня 2025 року на Запорізькому напрямку.
Світла пам’ять Герою. Він назавжди залишиться в наших серцях, – йдеться у повідомленні пресслужби НЗФ
Інші загиблі Герої Нікопольщини – інформація про них ТУТ
