[:ru]Фото пригорода Никополя в ноябре: Червоногригорьевка[:ua]Фото передмістя Нікополя у листопаді: Червоногригорівка [:]

В воскресенье 7 ноября был ясный солнечный, достаточно теплый день. И мы посетили поселок Червоногригорьевку. А точнее его окрестности.

Это место находится на полуострове суши между рекой Ревун, которая образует здесь дугу, и Каховским водохранилищем. В этом уютном закоулке есть сосновый бор (он так и обозначен на Гугл-карте), а также березовая роща. Совсем рядом – вода. Место идеально подходит для пикников с семьей, друзьями или в одиночестве.

Интерактивная карта:

Уже по дороге к Червоногигорьевке из Никополя можно увидеть интересности. Например вот такие приметные деревья. Они словно нарядные дамы – только после парикмахерской. Кажется, что их аккуратные “прически” – плод работы искусного мастера.

Мост перед Червоногригорьевкой

Добраться до места, о котором идет речь в материале, можно на собственном автомобиле или на пригородном автобусе Никополь-Червоногригорьевка. Чтобы его найти, следует свернуть с Червоногригорьевской дамбы почти в самом ее начале налево и немного пройти или проехать вглубь.

Здесь вы увидите сосны, которые, кажется, достигают неба. Под «ногами» у стройных красавиц – шишки и мягкая травяная одеяло. Дышится в сосновом бору легко. И возникает особое чувство спокойствия, умиротворения. Тишины.

А за соснами – ближе к реке – березки. Сейчас листва с них уже облетела, но они не утратили своей нежной красоты.

На берегу можно разбить пикник, развести костер, а можно просто посидеть у реки…Наслаждаясь осенью. Всматриваясь в тихую воду.

Можно устроить фотосессию возле речки или в лесу. Вот например, такую фотосессию под названием “Два павших великаны” устроили мы. Когда-то эти деревья, лежащие теперь беспомощно на земле, были хрупкими зелеными ростками. Много лет они набирали мощь. Дарили зелень, тень и кислород. Но ничто в этом мире не вечно. То ли ветер свалил великанов, то ли он упали сами, уже не имея силы держаться корнями за землю. А возможно, “помогли” люди, которые теперь потихоньку кромсают стволы… Этого мы не знаем. А фото получились интересные.

Ничто в этом мире не вечно

Корни великана

Странствуйте, ибо движение – это жизнь. Познавайте родной край – он этого стоит. Приятных путешествий и хороших эмоций в любое время года!

Фото Никополя пасмурным субботним днем: «Как себя чувствуешь, Город?»

Идея для маленькой путешествия – Верхнеднепровск глазами туристов из Никополя (фото)

 [:ua]Осінь добігає кінця, але навіть на фініші вона прекрасна. Щоб насолодитися її красотами, побути наодинці з природою, подихати свіжим повітрям і зробити безліч цікавих фото, не обов’язково їздити кудись далеко. Можна відвідати передмістя Нікополя і отримати масу позитивних емоцій. Що і зробив сьогодні Nikopolnews.

У неділю 7 листопада був ясний сонячний, досить теплий день. І ми відвідали селище Червоногригорівку. А точніше його околиці.

Це місце розташована на півострівці суші між річкою Ревун, що утворює тут дугу, і Каховським водосховищем. У цьому затишному закутку є сосновий бір (він так і позначений на Гугл-мапі), а також березовий гай. Зовсім поруч – вода. Місце ідеально підходить для пікників з родиною, друзями чи на самоті.

Інтерактивна мапа:

Вже дорогою до Червоногригорівки з Нікополя можна побачити цікавинки. Наприклад ось такі яскраві дерева. Вони немов ошатні пані – щойно після перукарні. Здається, що їх охайні «зачіски» – плід роботи вправного майстра.

Міст перед Червоногригорівкою

Дістатися місця, про яке йдеться у матеріалі, можна на власному авто або приміському автобусі Нікополь-Червоногригорівка. Щоб його знайти, слід звернути з Червоногригорівської дамби майже на самому її початку ліворуч і трохи пройти або проїхати вглиб.

Тут ви побачите сосни, які, здається, сягають неба. Під «ногами» у струнких красунь – шишки і м’яка трав’яна ковдра. Дихається у сосновому бору легко. І огортає особливе почуття спокою, умиротворення. Тиші.

А за соснами – ближче до річки – берізки. Зараз листячко з них вже облетіло, але вони не втратили своєї ніжної краси.

На березі можна розбити пікнік, розвести вогнище, а можна просто посидіти біля річки…Насолоджуючись осінню. Вдивляючись у тиху воду.

Можна влаштувати фотосесію біля річки або у лісі. Ось наприклад, таку фотосесію під назвою “Два полеглих велетні” влаштували ми. Колись ці дерева, що лежать тепер безпорадно на землі, були тендітними зеленими паростками. Багато років вони набирали міць. Дарували зелень, тінь і кисень. Але ніщо в цьому світі не вічне. Чи то вітер звалив велетнів, чи вони впали самі, вже не маючи сили триматися корінням за землю. А можливо, “допомогли” люди, які тепер потроху шматують стовбури… Цього ми не знаємо. А фото вийшли чудернацькі.

Ніщо в цьому світі не вічне

Коріння велетня

Мандруйте, бо рух – то життя. Пізнавайте рідний край, бо він того вартий. Приємних подорожей і гарних емоцій у будь-яку пору року!

Фото Нікополя похмурим суботнім днем: «Як почуваєшся, Місто?»

Ідея для маленької подорожі – Верхньодніпровськ очима туристів із Нікополя (фото)

 [:]