Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Захисник з Покрова Іван Дячук загинув 16 березня 2022 року. Тож сьогодні четверті роковини його смерті, і ми вшановуємо пам’ять Героя!
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Іван Дячук
Покровчанин, старший матрос, стрілець-зенітник 1-ї окремої бригади морської піхоти, 501 батальйону імені Костянтина Ольшанського військової частини А-1965 Іван Геннадійович Дячук 10.05.95 року народження загинув 16 березня 2022 року під Гуляйполем на Запоріжжі.
Іван Дячук народився 10 травня 1995 року у місті Орджонікідзе (нині Покров) в сім’ї робітників. Тато, Дячук Геннадій Анатолійович працював в АТ «ПГЗК» в ЕРЦ електрослюсарем. Мама, Дячук Лариса Іванівна, працювала на тому ж підприємстві в службі охорони. В Івана є старша сестра Тетяна.
У 2001 році пішов навчатися до першого класу середньої загальноосвітньої школи №5 тоді ще м. Орджонікідзе. Учився добре. Завжди був комунікабельним та доброзичливим хлопцем, мав багато друзів серед однокласників. Займався тайським боксом, любив читати та разом з татом ремонтувати техніку.
Після закінчення 9 класу в 2010 році вступив до Запорізького металургійного коледжу, який успішно закінчив у 2014 році, отримавши спеціальність – фахівець із виплавки сталі. За розподілом працював у Запоріжжі на заводі «Запоріжсталь».
У цьому ж році вступив до Запорізького державного університету на заочну форму навчання за цією ж спеціальністю. У 2018 році успішно закінчив заклад вищої освіти.
Спочатку працював біля мартена в гарячому цеху. Через рік став працювати на цьому ж заводі машиністом тепловоза. На підприємстві його поважали за щиру вдачу та вміння завжди підтримати колег, прийти на допомогу.
У 2019 році одружився та за сімейними обставинами виїхав жити до м. Бердянськ, де 01.12.2019 р. народився син Артем. Саме там пішов служити за контрактом до лав Збройних Сил України морським піхотинцем (окрема 36 бригада морських піхотинців, 501 батальйон імені Костянтина Ольшанського, частина А-1965).
Після закінчення школи морських піхотинців у листопаді 2020 року перебував у зоні АТО. Його батальйон базувався поблизу Маріуполя у Широкіному та Лебединському. Іван виконував бойові завдання по обороні рубежів. Там же отримав звання «Старший солдат» та відзнаку «За відвагу».
Був удостоєний права носити берет морського піхотинця.
З квітня по листопад 2021 р. охороняв Бердянський військовий аеродром. А з жовтня 2021 р. по 2 лютого 2022 р. навчався в Миколаєві у школі сержантів. Саме там його застала велика війна.
З початком повномасштабного вторгнення всі курсанти школи достроково отримали документи про закінчення та були направлені до своїх частин. Але у зв’язку з активними бойовими діями до місця призначення не доїхав, тому змушений був приєднатися до батальйону в м. Гуляйполе Запорізької області. Тут він зустрівся з лейтенантом розвід взводу Миколою Хорішко. Продовжив службу під його керівництвом.
Ситуація була надзвичайно складна, через що відразу приступив до виконання бойових завдань фахівцем ПЗРК.
Борючись з ворогом на Запорізькому напрямку (Василівка-Кам’янське), відстоюючи свободу і незалежність рідної Батьківщини, 16.03.2022 року загинув український воїн – Дячук Іван Геннадійович.
Герою назавжди залишилося 26 років.
23 березня 2022 року з Іваном Дячуком навіки прощалися у Покрові. Аби віддати останню шану загиблому та висловити скорботу рідним, на бульвар Шевченка в той день прийшли численні покровчани. Прощалися з героєм із усіма військовими почестями. Побратими несли в похоронній процесії синьо-жовті стяги. Люди не стримували сліз і живим коридором ставали перед героєм на коліна.
Воїна поховано у Покрові на Центральному кладовищі.
30 березня 2022 року Івану Дячуку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом».
28 травня 2025 року на території ліцею№5, де навчався Герой і на його рідному будинку у Покрові, відкрито меморіальні дошки.
В той день словами безмежної вдячності, хвилиною мовчання та покладанням квітів вшановували Захисника, який віддав життя за рідну землю. Щирими спогадами ділилися побратими, викладачі школи.
Вічна і світла пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним і близьким.
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Івана Дячука, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми підготуємо матеріал в рубрику Історії загиблих Захисників з Нікопольщини.
Якщо ви можете і хочете розповісти про інших полеглих Героїв з Нікопольського району, або про вбитих на Нікопольщині цивільних, також пишіть нам. Допоможіть зберегти пам’ять!
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!
