Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Захисник з Марганця Максим Плотник загинув 5 серпня 2023 року. Тож сьогодні треті роковини його смерті, і ми вшановуємо пам’ять Героя.
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Максим Плотник
Марганчанин, солдат Максим Сергійович Плотник 02.12.1991 р.н. героїчно загинув 5 серпня 2023 року на Харківщині, боронячи Україну від російських окупантів.
Довгий час вважався зниклим безвісти. Тільки у січні 2025 року полеглого Захисника провели в останню путь у рідному місті.
Народився Максим Плотник 2 грудня 1991 року у місті Марганець в сім’ї гірника та вихователя дитячого садочка. В 1998 році пішов до школи №3. По дорозі до школи в маленького Максима часто люди запитували: «Ти циган»? Бо хлопчик був чорнявий та засмаглий. На що він з гідністю відповідав: «Я українець!» Однокласники пам’ятають його як веселого, енергійного, гарного друга.
По закінченні дев’яти класів в 2007 році вступив до Марганецького коледжу ДВНЗ Національний гірничий університет. За період навчання брав активну участь в регіональних олімпіадах та займав призові місця та подяки. Закінчив навчання в 2011 році, отримавши диплом молодшого спеціаліста за напрямком технологія підземної розробки корисних копалин, гірничий технік технолог. Ще перебуваючи на переддипломній практиці, Максим працевлаштувався підземним гірником очисного забою 5-го розряду на шахту 9-10 Марганецького гірничо-збагачувального комбінату, де пропрацював до мобілізації.
Працюючи, вступив на заочну форму навчання в ДВНЗ Національний гірничий університет, отримав диплом бакалавра та кваліфікацію фахівця в галузі ” Гірництво”. У 2016 році закінчив ДВНЗ Національний гірничий університет і здобув освітньо- кваліфікаційний рівень спеціаліста за спеціальністю “Розробка родовищ та видобування корисних копалин” за кваліфікацією гірничий інженер.
Максим завжди вів здоровий, активний спосіб життя, приймав активну участь у спартакіадах з гирьового спорту та займав призові місця. Любив їзду на мотоциклі та машині.
В 2019 році одружився на дівчині своєї мрії. Разом з дружиною будували плани на майбутнє своєї сім’ї.
З початку повномасштабного вторгнення на територію України, його батько Сергій, 25 лютого 2022 року добровільно пішов захищати рідне місто , зі зверненням до сина: “Я йду, щоб ви жили. На тобі мати, дружина, бабуся”.
Відповідальний Максим, отримавши повістку з військомату, сказав: “Прийшла моя черга вас захищати все буде добре, все буде Україна!”
29.03.2023 року чоловік склав присягу на вірність українському народові. Пройшов відбір та потрапив до лав 1 окремого штурмового батальйону Да Вінчі. Солдат “Бджола”, навідник 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини А4848.
5 серпня 2023 року Плотник Максим разом з побратимами виконували бойове завдання — не допущення прориву позицій ворогом, поблизу населеного пункту Вільшана Куп’янського р-ну Харківської області. Хлопці потрапили в засідку , з якої з трьох сторін ворог вів стрілецький та мінометний обстріл. В той день Максим встиг відправити рідним повідомлення, останнє своє повідомлення. Ніхто не повернувся з бойового завдання… Рідним повідомили страшне “зниклий безвісти”. Але була надія, що в полоні, що живий. Довгі місяці вели пошуки батьки, дружина, рідні, друзі…
Всі вірили і сподівалися, що Максим живий в полоні. Але надію обірвала страшна звістка. Батькам повідомили про збіг ДНК з репатрійованим тілом яке було повернуте окупантами в Україну навесні 2024 року. Втім родина Максима ще трималася за надію – можливо, помилка… Але ні. Повторне порівняльне ДНК підтвердило походження від дитини до біологічних батьків становить не менше ніж 99, 99999999 відсотків.
Тільки 8 січня 2025 року Максима Сергійовича Плотника поховали на другій Алеї Слави Миколаївського кладовища міста Марганця.
В той день зібралися всі, хто вірив і сподівався, всі, хто знав і пам’ятає воїна Максима Плотника. Приїхали провести в останню путь та віддати шану полеглому Герою побратими батальйону «Да Вінчі».
Вічна і світла пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним і близьким!
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Максима Плотника, або про інших полеглих Героїв з Нікопольського району, або про вбитих на Нікопольщині цивільних, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Допоможіть зберегти пам’ять!
Звертаємося також до рідних та близьких полеглих Героїв і вбитих цивільних. Якщо вже наближається дата смерті або народження вашої близької людини і ви б хотіли, аби ми згадали про це публічно в Меморіалі, нагадайте нам, будь ласка, про дату. Напишіть на пошту заздалегідь, аби ми підготували матеріал у потрібний день.
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!
