Як живе село на Нікопольщині без води понад 8 місяців, розповіли журналісти програми «Подробиці». Повідомляє Nikopolnews.
Село Вищетарасівка одне з сіл Нікопольщини, де не відновили подачу води після підриву окупантами Каховської ГЕС. Для повернення води в оселі людей, потрібно прокласти нову гілку водогону. Зробити ці роботи не дає ворожа артилерія.
Пані Тетяна показує як ворог гатить по прибережних вулицях – хати тут на самому березі Каховського водосховища. Родина під щоденним обстрілом. У жінки 6 дітей. В їх будинку дах перекритий плівкою, а частину пошкодженої стіни вже відновили.
«Прильот, пошкодило хату. Діти були вдома. Ми встигнули в погріб, слава Богу, забігти», говорить жінка.
Її родина ховається у погріб кожного разі, коли починає працювати ворожа артилерія. Але їхати з рідного села поки не наважуються, зізнається жінка. До того ж вони тримають кроликів. Породи метелик
Староста Олександр Сівак розповідає, що саме домашнє господарство, а ще рідні стіни не готові залишати односельці. За це, каже, на жаль, місцеві платять велику ціну – російська артилерія вбила одну людину, ще 10 було поранено, серед них – двоє дітей.
«До нас прилітало майже все, “Урагани” прилітали. Тому безпекова ситуація залишається такою. У будь-який момент. Не хочу каркати, але ми з вами пишемо інтерв’ю, але в будь-який момент може щось прилетіти», каже староста Олександр Сівак
Ворог гатить по Вищетарасівці вже понад 1, 5 року. До того ж понад 8 місяців у селі немає води.
Як живе село на Нікопольщині без води
У районі Косівка, де досі немає водопостачання стоять ось такі бочки із питною водою. Багатодітна мати Тетяна щодня набирає до двохсот літрів води.
«Стараємося економити, бо може бути таке, що може і не бути у нас води, через обстріли до нас воду можуть і не привезти. Ми стараємося економити», говорить жінка.
Через щільні обстріли не можуть відновити подачу води.
«У нас насосна станція стоїть на берегу, де немає води, і 300 метрів от води у нас водопровід. Хлопці іноді працюють навіть під обстрілами. Важко, але працюємо. Труби, бувало таке, що точне попадання, труби розбивають, ями по до 2 метрів. Насосні станції стоять без вікон, без дверей. Але люди працюють», розповів Михайло Орлов, директор КП «Дніпро» Мирівської громади.
Для вирішення проблеми із водою треба прокласти більше чотирьох кілометрів труб – від одного краю села до іншого. А це, нині вкрай небезпечно.
«Зараз коли трактор буде рити траншею, ніхто ж не подумає, що ми тягнемо воду. На тому березі побачать, і вони просто обстріляють цей трактор – це 99%», говорить староста села.
Поки безпекова ситуація унеможливила будівельні роботи, комунальники намагаються вирішити проблему з матеріалами.
«Ми шукаємо спонсорів. Нам треба матеріал. Екскаватори є, люди, які не повтікали, є. І ми стараємося провести туди воду», додав Михайло Орлов.
Роботи з відновлення водопостачання розпочнуть, як покращиться безпекова ситуація. Тим часом меценати надали громаді вже 8 кілометрів труб.
