20 жовтня у Покрові відзначила 85-річний ювілей шанована людина – Іван Тимофійович Лісовий. Про це повідомили у міській раді, передає Nikopolnews.
У свій день народження ювіляр приймав вітання від міського голови Олександра Шаповала.
«Його життя – це історія міста, написана роками невтомної праці, любові до людей та своєї землі», говорять у міській раді.
Справжній патріот своєї землі, життєлюб та оптиміст, Іван Тимофійович Лісовий народився у 1938 році у селищі Перевізькі Хутори.
«Степовий край виплекав в ньому особистість, що найбільш за все у житті цінує людські чесноти — доброту, щедрість, справедливість, відповідальність. 22 роки трудової діяльності присвятив Іван Тимофійович турботі про людей – роботі у профспілковому комітеті гірничо-збагачувального комбінату нашого міста», йдеться у повідомленні
Нелегкий життєвий шлях торувався крізь складні воєнні часи, голодомор 1946-1947 років, часи відбудови.
Він з дитинства знає ціну миру, хлібові на столі. Батько, Тимофій Павлович загинув на війні, у 1944 році.
«Не зміг оговтатися від ран і брат-фронтовик. Тож юному Івану довелося в родині брати на себе роль господаря, помічника. Ще не було й 16-ти років, як почав працювати у автоколоні учнем автоелектрика. Так і стартував до дорослого життя, реалізуючи себе від початківця до начальника автоколони автотранспортного цеху ГЗК», йдеться у повідомленні
Івана Тимофійовича поважали колеги.
Ці якості він підтверджував, продовжуючи трудову біографію на посаді голови профспілкового комітету автобази, заступника голови профспілки комбінату. У клопотах та турботах промайнули 46 років життя в трудовому колективі.
За самовіддану працю отримав багато почесних нагород та відзнак, серед яких «Знак Пошани», медалі «За трудову діяльність» та «Ветеран праці», численні відзнаки від профспілкових організацій. Але головною винагородою була людська повага.
Разом з коханою дружиною, Олею 56 років пройшли разом звивистими дорогами долі, створили міцну родину, у любові зростили двох донечок. Вже декілька років, як відійшла у вічність дорога дружина, але незримо вона поруч… Радують та тішать діти, четверо онуків і найменші, – правнучки Богданка та Мирославка.
«Швидко пролітають роки життя, тяжке було дитинство, тяжка і старість… Гірко, що війна знову на нашій землі, наші діти неймовірними зусиллями виборюють нашу свободу і незалежність. Багато близьких та рідних людей сьогодні на передовій, наближають країну до бажаного миру. На війні і двоє наших зятів. Душа болить за те, що відбувається на рідній землі», говорить ювіляр
Перебуваючи на заслуженому відпочинку, незважаючи на свої поважні роки, Іван Тимофійович активний член громади, ветеранської організації міста, не перестає допомагати й турбуватися про тих, хто потребує підтримки.
- Ще новини Нікопольщини: З Днем захисників і захисниць України: привітання від очільників Нікополя, Марганця та Покрова
- Читайте також: Фото Києва в часи СРСР: ці світлини хотіли знищити КДБ
