Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Захисник з Мирівської громади загинув 14 листопада 2024 року. Тож сьогодні річниця його смерті, і ми вшановуємо пам’ять Героя!
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Георгій Давиденко
Старший сержант Давиденко Георгій Анатолійович 27.03.1972 р.н. на псевдо «Давид» поліг у бою в районі населеного пункту Нижній Клин Суджівського району Курської області 14 листопада 2024 року.
Георгій Давиденко був мешканцем Зорянського старостинського округу Мирівської громади.
Йому було 52 роки.
Народився Георгій Анатолійович в Амурській області рф, у багатодітній родині. Він був улюбленцем чотирьох сестричок. Навчався і Саскальській середній школі (росія), і в Зорянській СШ. Після закінчення профтехучилища в його житті була служба в армії у Криму. Потім Георгій Давиденко працював у Запорізькій області за спеціальністю механізатор.
Разом з дружиною чоловік прожив у шлюбі 31 рік. З них понад 20 років у селі Зоря Мирівської громади.
В мирному житті Георгій Давиденко був майстром на всі руки.
На війну був мобілізований з початку АТО у 2014 році з ГОФу Марганецького гірничо-збагачувального комбінату.
З 13 березня 2022 року продовжив службу в прикордонній бригаді. Був інспектором прикордонної служби 2 категорії, начальником групи переносних зенітно-ракетних комплексів. Служив у зенітно-ракетному відділенні прикордонної зенітно-ракетної застави й був старшим сержантом у прикордонній комендатурі швидкого реагування.
Георгій Давиденко брав участь у боях за Донецький аеропорт, Дебальцеве, Бахмут, звільнення Лиману, воєнних операціях на Курському напрямку.
Георгій Давиденко був тричі контужений. Мав осколкове поранення. Кожен раз після поранення з гідністю ставав і стрій й продовжував боронити українську землю від російських окупантів.
Перед участю в боях на Курщині, чоловік був у відпустці. Тоді він сказав: «Як я можу підвести побратимів, родину, Україну? Я готовий йти і рвати ворогів!!!»
Військовий мав нагороди, грамоти, подяки від вищого керівництва. В тому числі від Державної прикордонної служби за сумісне виконання службових обов’язків, забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч та стримування збройної агресії в районах бойових завдань.
У полеглого Захисника залишилася дружина, 3 доньки, 7 онуків.
Вічна і світла пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним і близьким.
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Георгія Давиденка, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми підготуємо матеріал в рубрику Історії загиблих Захисників з Нікопольщини.
Якщо ви можете і хочете розповісти про інших полеглих Героїв з Нікопольського району, або про вбитих на Нікопольщині цивільних, також пишіть нам. Допоможіть зберегти пам’ять!
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!
