Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Захисниця з Марганця Ольга Семидьянова 10 липня відзначала б своє 52-річчя, але їй назавжди 49… І сьогодні ми вшановуємо пам’ять Героїні!
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Ольга Семидьянова
Ольга Олександрівна Семидьянова — військовослужбовиця Збройних сил України, бойова медикиня 24 ОШБ «Айдар», а ще багатодітна матір, яка виховувала 12 дітей, загинула у перші дні повномасштабної війни.
Ольга Семидьянова народилася 10 липня 1973 року у місті Запоріжжя. Одружилася в 19-річному віці. У сім’ї народилося п’ятеро дітей. У 2008 році разом з чоловіком переїхали до великого будинку на околиці Марганця, де народилася шоста дитина – молодша донька.
Пара вирішила виховувати прийомних дітей. Тому крім шести своїх дітей (чотири доньки і два сини), до родини взяли також шістьох прийомних хлопців. Всі вони були досить важкими дітьми. Їм було від 11 років, у кожного психологічна травма з минулого. Так родина Семидьянових одержала статус дитячого будинку сімейного типу.
До війни наша мама всю себе присвятила сім’ї, вона жила нею. Народивши 6 дітей, мама з татом вирішили взяти прийомних дітей. На сімейній раді ініціативу батьків ми підтримали і вони взяли з дитячого будинку шістьох хлопчиків, – розповіла донька Ольги
З початком війни на сході України Ольга їздила на передову, рятувала поранених. У 2015 році її чоловік пішов добровольцем в батальйон ДУК «Правий сектор». Наступного року Ольга приєдналася до нього й пішла на фронт разом з донькою Юлією Волковою у батальйон «Айдар».
У 2015 році наш тато пішов добровольцем до батальйону ДУК «Правий сектор», незабаром запропонував мамі приєднатися. За нею поїхала і я, – згадувала Юлія
За мужність, героїзм, професіоналізм Ольга здобула чимало нагород. Остання — орден «Честь і слава». Вона нею дуже пишалася.
Вона була на передовій і рятувала поранених як бойовий медик у третій штурмовій роті. Тільки через два роки в батальйон приїхали фахівці, і таким чином мама отримувала необхідні медичні знання, щоб офіційно займати цю посаду, — розповіла донька
За її словами, Ольга практично не покидала гарячих точок, бо найбільше хотіла допомагати людям.
У 2019 році на день народження мами окупанти обстріляли їхні позиції. На щастя, усіх урятувало те, що разом із побратимами встигли сховатися в інший бліндаж. Але через пожежу в неї згоріли всі документи та речі. Пам’ятаю, як мама набрала мене і попросила, щоб я не злилася, бо серед цих речей був і мій ноутбук. Але я заспокоїла її, адже людські життя дорожчі, ніж якісь речі. Щоразу, коли мама їхала і прощалася, вона повторювала: «Якщо ми не будемо там, вони прийдуть у наші будинки», – згадувала Юлія
3 березня 2022 року на рубежі Донецької та Запорізької областей Ольга Семидьянова зазнала поранення в ділянці живота, яке стало смертельним.
Свою загибель мама передчувала. Оскільки за кілька годин до того відправила через знайомих рюкзак із речами та написала нам, що дуже нас любить та їде у гарячу точку… Більше на зв’язок не виходила… Під час бою наші військові відступали, і комбат дав завдання відправити всіх жінок із передової трохи далі, але мама відмовилася. Мовляв, до останнього залишиться зі своїми побратимами та ротою. Вона до останнього рятувала бійців. Окупанти били із танків, стріляла піхота. Маму вбили зі стрілецької зброї. Вона загинула не відразу, а від втрати крові, отримавши тяжке поранення у живіт, – розповіла донька
Наша мама варта того, щоб її пам’ятали, щоб про неї складали пісні. За безліч справ, які вона зробила, за сльози, які пролила, за подаровані нею посмішки. Вона для нас стала прикладом патріотизму та любові до своєї землі, – сказала дівчина
Вона, а також ще декілька дітей з родини, теж стали на захист України, як їхні мама та батько.
Ольга за життя дочекалася на онуку Софійку, яка народилася восени 2021 року.
Вічна і світла пам’ять Героїні! Щирі співчуття рідним і близьким!
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Ольгу Семидьянову, або про інших полеглих Героїв з Нікопольського району, або ж про вбитих на Нікопольщині цивільних, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Допоможіть зберегти пам’ять!
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!
