Про нову специфіку обстрілів Нікопольщини, ймовірність наступу, евакуацію, світло і прогноз на зиму – розмова з Євгеном Євтушенком

У сумну річницю Nikopolnews поспілкувався з начальником Нікопольської РВА Євгеном Євтушенком. Ми запитали про причини загострення безпекової ситуації останнім часом, про вірогідність наступу росіян на нашому напрямку, про відключення світла, про прогнози на зиму, про евакуацію. І про втрати.

Кількість постраждалих і вбитих росіянами мешканців Нікопольського району та кількість руйнувань

– Пане Євгене, ми бачимо, що останнім часом у районі суттєво побільшало постраждалих від ворожих обстрілів серед цивільного населення. Яка загальна кількість поранених і загиблих за 2 роки обстрілів? Скільки руйнувань?

– За час обстрілів у Нікопольському районі:

• Загинуло – 84 мешканця,
• Поранено – 542,
• Пошкодження багатоквартирних будинків – 10007,
• Понівечено або зруйновано приватних житлових будинків – 6 356,
• Пошкоджено закладів освіти – 157
• Медичних закладів – 59.

 Загострення безпекової ситуації і нова специфіка обстрілів Нікопольщини зараз

– Як особисто ви пояснити загострення ситуації останнім часом? Чому росіяни посилили обстріли? Чи не є це підготовкою до можливого наступу на цьому напрямку?

– Ну, почнемо з того, що у росіян є завдання – руйнувати нам мирне життя по всій країні, в тому числі і на прибережних територіях нашого району. А якщо говорити конкретно про нас, то пригадайте перші обстріли – це були гради, це була арта. По місту гатили жорстко і дуже багато. Було дуже багато руйнувань. Потім обстріли зменьшились, і змінилася їх структура. Якщо раніше домінувала реактивна артилерія, то потім була ствольна артилерія. Це пов’язано з тим, що сили оборони досить ефективно спалювали установки «Град» на тому березі і інфраструктуру, яка їх обслуговувала – паливозаправники, технічки, склади боєприпасів тощо. За 2 роки, я думаю, кожен мешканець прибережних територій Нікополя, зокрема, бачив стовпи чорного диму, які піднімались за Водяним, за Кам’янкою-Дніпровською у посадках – це, власне, горіла російська техніка.

Потім у нас були обстріли зі ствольної артилерії. А потім, коли майже вся арта відтягнулася на Запорізький напрямок, де вони концентрували сили, не полишаючи нас у спокої, вони почали «турботу» про нас за допомогою фпв-камікадзе. І слід сказати, що ці дрони завдали суттєвої шкоди нашому району. Вони призводили та призводять до руйнування інфраструктури – це будинки, автомобілі… І, на жаль, поранені і вбиті мешканці. І я б хотів нагадати читачам принцип роботи цієї зброї. Звернути увагу на те, що оператор, який керує дроном, дивлячись в камеру, бачить, куди він скеровує його. І коли російський дрон влучає, наприклад, в автомобіль або людину, оператор, чудово бачить і чудово розуміє, куди він скеровує свій боєприпас. Ну, тобто це цілком свідомий терор мешканців нашого району.

І от, коли наші оборонці налагодили досить ефективну боротьбу з дронами, коли почали нейтралізувати більшу їх частину, і тільки 30% (а бувають дні, що й 20% чи 10%) стали долітати до населених пунктів і влучати в цілі, і росіяни це зрозуміли, знову стало більше ствольної артилерії. На жаль, це сталося в тому числі і внаслідок більш ефективної боротьби з дронами. Ну, тобто, не маючи успіху у застосуванні безпілотників, вони повернулися до артилерійських обстрілів. Від яких не захистить жоден РЕБ, а перехопити снаряди неможливо.

Ще хотів би звернути увагу на специфіку сьогоднішніх обстрілів. Росіяни знову почали використовувати по нам «Гради», чого давно не було. Але! Якщо ви пам’ятаєте, на початку обстрілів, у 2022 році, випускалося одночасно по 10, 20 і навіть 40 реактивних боєприпасів. А зараз – по три. Чим це пояснюється? Я думаю багато хто з читачів бачили машини, які роблять наші хлопці. Це пікапи, на них ставлять направляючі системи «Град» – по дві, по три направляючих… І ці пікапи є такими пересувними міні-градами. От, швидше за все, по нам працюють зараз такі російські міні-гради. Ну, тобто три і не більше трьох боєприпасів говорить про те, що той автомобіль, який пересувається по протилежному берегу, має всього 3 направляючих. І це не БМ-машина, тому що вона має 40 направляючих.

Про ймовірність наступу на Нікополь

– Отже, про підготовку до наступу з боку росіян, на вашу думку, не йдеться, і все це просто терор?

– Ми є частиною лінії розмежування. І теоретично на лінії розмежування, в будь-якому місці, росіяни можуть почати наступ. Але! Я скажу свою особисту думку, яка базується на інформації з відкритих джерел. Наразі росіяни концентрують свої зусилля на Донецькому, Харківському і Запорізькому напрямках. Саме там їх основна увага, там концентрація сил і засобів, і там вони намагаються досягти військового успіху. Знову ж таки, нагадаю, читачам, що 4 області вони записали в свою конституцію, з порушенням усіх міжнародних норм, по суті анексувавши їх як Крим. Я думаю, що вони будуть цього року концентрувати зусилля на тому, щоб вийти на адміністративні кордони тих територій, які вони позначили своїми. Нас в цьому переліку немає.

Тому, на мій погляд, цього року не буде ніяких наступів на Нікополь чи Марганець. Але, на жаль, буде продовження терору.

Разом з тим, наші військові пропрацьовують питання захисту району. Ми зараз розуміємо, що фактично берегова лінія є тимчасовим державним кордоном. І варіанти, що росіяни можуть спробувати на міцність тимчасовий кордон, існують. Вони не відкидаються нашими військовими і пропрацьовуються. Ми ж, у свою чергу, як адміністрація доносимо до військових занепокоєння людей, їх перестороги, в тому числі, пов’язані з тим, що в нас немає тепер водосховища, і в багатьох місцях є фактично сухопутні шляхи. Досить великі для того, щоб пересуватись.

Єдине, що можу сказати – військові за допомогою дронів обстежували територію вже колишнього Каховського водосховища, і дійшли висновку, що, швидше за все, техніка пересуватися там не зможе. Тобто ці шляхи не є такими, що можуть витримувати великий тиск, велике навантаження. Мова може йти тільки про пересування піхоти – тобто живої сили.

Про найскладніше за 2 роки обстрілів 

– Дякую за таку розгорнуту відповідь. Хочеться ще спитати: що було найскладніше за ці два роки терору?

– Найскладніше для нас, на мій погляд, те, що ми, на жаль, не змогли зберегти єдність. Це дуже боляче. Я часто спілкуюсь з хлопцями, які захищають нас на фронті. Вони перебувають в досить важких умовах. Є багато такого – і морального, і матеріального – що переносити бійцю важко. І при цьому постійні атаки росіян. Тобто найбільший тиск зараз у нашому суспільстві на тих людей, які тримають фронт. І в тилу, навіть коли мова йде про нашу прибережну територію, яка знаходиться поруч з росіянами і постійно під обстрілами, дуже важливо втримати єдність між собою, Як би це банально чи затерто не звучало. Ми маємо утримати єдність попри всі складнощі, і допомагати фронту. Якщо нам цього не вдасться зробити, то вся праця наших Захисників, весь подвиг, всі жертви, будуть марними… Тому що, не буде єдності – не буде країни.

Я би хотів сказати от що. Дуже легко бути людяним, коли в тебе все добре. Коли вдосталь грошей і здоров’я. Коли тебе не обстрілюють. Коли в тебе є робота, в тебе не вимикають світло, в тебе є вода. В таких умовах будь-яка людина буде людяною. І дуже важко залишатися людиною, коли, наприклад, падають доходи, зростають витрати на комуналку. Коли немає світла і води, при цьому тебе обстрілюють. Люди морально виснажуються, підвищується агресивність, з’являється нетерпимість один до одного. В таких умовах людиною залишатися дуже важко…

Але я б згадав тут вислів Кузьми про те, що кожен із нас – і є країна. Якщо ми не будемо підтримувати одне одного, України не стане.

Тобто для мене найважливіше – оця внутрішня єдність і соціальна керованість. Усвідомлення, що ми залишаємося єдиною нацією. Що ми розуміємо, хто наш ворог, куди ми рухаємося, і розуміємо, що нам потрібно робити.

Прогноз на зиму невтішний

Пане Євгене, хотілося б ще дізнатися щодо прогнозів на зиму. Як переживатиме її Нікопольщина в умовах обстрілів і відключень світла?

– Прогнози досить несприятливі.  Я уважно читаю матеріали, які публікують фахівці з теплогенерації, енергетики та гідрогенерації. І, на жаль, прогнози не втішні. Озвучується вже на рівні уряду про те, що буде великий дефіцит генерації. А в обласній адміністрації зараз пропрацьовуються програми когенерації і розподіленої енергетики, задіюються наші підприємства, вже йде певне спілкування з частиною підприємства нашого району. Я не буду вдаватися в подробиці, щоб не допомагати ворогу, але робота ведеться.

Можу сказати, що наша комунальна сфера буде забезпечена генераторами, як і раніше. Але, на жаль, деякі генератори потрапили під обстріл разом з об’єктами комунальної сфери, і були зруйновані. Зараз триває робота над тим, щоб або придбати заміну, або отримати від фондів безкоштовно. Отже, комунальна сфера буде з електрикою.

Я сподіваюсь, що, якщо росіяни не будуть гатити дуже щільно, у нас буде і вода.

Але вкрай важливо, що у нас будуть з електрикою і опаленням комунальні заклади. Мова йде про лікарні, про інші об’єкти, де тисячі людей отримують послуги. На жаль, я думаю, що ми повернемося до пунктів обігріву – пунктів незламності, де ми будемо заряджати гаджети, пити чай і каву.

На жаль, я думаю, що відключення світла взимку будуть досить великими…

Мені, як керівнику району, досить тривожно, коли я бачу, що літом, не маючи такого великого навантаження, не використовуючи електроопалення, ми провалюємося в такі затяжні відключення. Тобто висновок такий, що в енергосистемі все досить погано насправді.

Тому людям, які ще не придбали генератори і які мають можливість придбати, варто це зробити. Теж саме стосується павербанків – про це вже говорили і писали багато разів.

Про евакуацію

– Окремо хотів би сказати за прибережні території. Дуже важко морально, психологічно і фізично жити під обстрілами, а ще при цьому без води і без світла. Тому рекомендував би нашим мешканцям розглянути варіанти тимчасового виїзду – наприклад вглиб району. Знаю, що, зокрема, у Червоногригорівській громаді, де прибережні території обстрілюються, частина людей виїхала в межах громади – подалі від берега. Аналогічні процеси відбулися й у Мирівській громаді. Отже, я пропонував би людям, які мають таку можливість, які мають в родині літніх людей, маленьких дітей, хворих членів сім’ї – розглянути варіант, щоби знайти десь тимчасово житло в межах навіть своєї громади, і виїхати з прибережних територій. Це трошки допоможе перенести більш спокійно випробування…

Чи скасують графіки відключення світла на Нікопольщині

– Наступне пов’язане питання: чи є шанс, що на Нікопольщині застосувати графіки відключення не будуть?

– Ми працюємо над цим. Десь 2 тижні тому я вже розповідав, що зустрічався в обласній адміністрації на заходах, пов’язаних з ветеранською політикою, з віце-прем’єр-міністром Іриною Верещук. Вона опікується цим напрямком – територіями активних бойових дій. Ми з нею довго спілкувалися. Я розповів про обстріли, про те, що у нас після обстрілів часто вимикають електрику, що зникає мобільний зв’язок, що зупиняється водопостачання, не працюють системи оповіщення. Окрім того, Марганець, Нікополь і Покров – це ж території, які на електроопаленні. Ну, тобто для нас дуже важливо, аби світло, особливо взимку, не відключали. Щоб нас вивели з графіків відключень. Я знаю, що аналогічні звернення зробили обласна військова адміністрація, обласна рада… І нам було обіцяно, що питання буде розглянуто на засіданні Кабінету-Міністрів, до якого мене доєднають. Під час цього засідання я зможу розповісти про наш район, про ту ситуацію, яка є зараз, щоб вони почули від, так би мовити, першоджерела про те, що у нас відбувається. І буду просити, щоб такі відключення припинились.

На цьому етапі ми будемо робити все можливе, аби нас вивели графіку або ж, хоча б зробили ці графіки не такими жорсткими.

Побажання мешканцям

– І наостанок: ваші побажання мешканцям району

– Зараз ми всі переживаємо період великих випробувань. І побажання одне: не втрачати єдність. Підтримувати одне одного. Є люди поряд з нами, яким ми можемо допомогти. От наприклад, в моєму селі зараз немає води. І сьогодні я ділюся водою зі своєї криниці з сусідами. Хтось теж так робить. Я знаю, що у Нікополі, коли у когось відключення, мешканці запрошують людей до себе, щоб вони могли зарядити гаджет тощо.

Моє побажання:  щоб люди не втрачали в собі людей і підтримували одне одного. Нам це дуже важливо – особливо в період війни, в період великого економічного тиску, коли руйнується потенціал промислової держави, і ми бачимо, як слабшають державні інституції. Слабшають не тому, що не хочуть працювати, а тому що втрачають певні ресурси. До того ж там теж працюють люди. І вони теж втомлюються.

Суспільству дуже важко, але це не привід втрачати єдність. Зараз не час для з’ясування стосунків, політичних чи особистих чвар…

Принагідно хотів би сказати, що я дуже пишаюся нашим волонтерським рухом.

Я би дуже хотів, щоби наші люди за можливості підтримували наших волонтерів в їх справі допомоги військовим. Адже держава не завжди допомагає хлопцям закривати важливі питання. І не завжди робить це вчасно. Тобто бюрократичні процеси повільні, а треба швидко, бо це питання життя і смерті. Тому ми не повинні припиняти допомагати військовим. Ми не повинні забувати, що, по суті, наше мирне життя оплачується кров’ю і щоденною працею хлопців і дівчат на фронті…

А ще, якщо говорити про побажання, то я закликаю до діалогу. Ми, як органи виконавчої влади, готові вислуховувати людей і допомагати. Попереду у нас важкі часи – осінь, опалювальний сезон, і ми не знаємо, як все складеться з війною. Можливо, буде якесь перемир’я. А, можливо, війна буде продовжуватися, обстріли триватимуть довго. В будь якому випадку, нам потрібно триматися і допомагати одне одному пережити все це.

Ще новини Нікополя: Повернулася до Нікополя з дитиною: викладачка англійської розповіла про життя в Італії і своє повернення додому

Наш Телеграм