Мама полеглого воїна з Нікопольщини Максима Ляха просить усіх небайдужих підписати петицію, аби її сину присвоїли звання Героя України посмертно. Відповідна петиція на сайті Президента з’явилася 11 травня 2023 року. Зареєстрував її брат полеглого бійця – теж Захисник України Іван Лях. Аби петицію було розглянуто, необхідно зібрати 25 000 підписів. Станом на момент цієї публікації вдалося зібрати 5030 голосів. До фінішу залишилося 90 днів, передає Nikopolnews.
Мешканець Нікопольщини Максим Сергійович Лях став на захист Батьківщини, коли йому було 22 роки. Разом з ним на фронт вирушив і молодший брат.
200 годин тримав позицію без сну і їжі
Полеглий воїн з Нікопольщини Максим Лях
Нижче – текст петиції, написаний братом полеглого воїна
“Прошу розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України рядовому Ляху Максиму Сергійовичу (позивний Фрост), 23 грудня 1999 року народження, який загинув при обороні міста Бахмут Донецької області 5 травня 2023 року.
З самого початку повномасштабного вторгнення Максим «Фрост» Лях зайняв активну позицію у підтримці нашої країни. На той момент він був студентом вищого навчального закладу в Польщі і мав вищу освіту в Україні (академвідпустка), проходив навчання в академії ШАГ, за напрямком IT-технологій та не проходив строкової служби (тоді йому було 22 роки). До військкомату Фрост прийшов разом зі своїм 18 річним братом.
Однак ми отримали відмову – буцімто в силу юного віку та недостатньої бойової підготовки. Втім нас це не зупинилося – ми з Максимом без довгих роздумів подали заявку на вступ до Добровольчого Українського Корпусу Правий Сектор. І невдовзі потрапили на навчальну базу Правого Сектору 3-го стрілецького батальйону, відмінно склавши іспити з тактичної медицини і бойової підготовки.
Через 8 днів навчання нас відправили в 4 роту, що базувалась на той момент в Авдіївці, де ми більше чотирьох місяців виконували бойові завдання. А після сформованої 67 ОМБР були найзапекліші точки фронту – Кремінна, і нарешті Бахмут.
Як доброволець, він розумів, що не відмовиться від найтяжчої роботи, і мужньо боронив Україну більше року. Достовірність моїх слів підтвердять всі побратими: в цього хлопця ніколи не було страху, на нього можна покластися. Максим діставав поранених побратимів, займався евакуацією – він був настільки універсальним солдатом, що будь-яку роботу робив якісно незалежно від задачі.
Я і Фрост – оператори ПЗРК, але в Бахмут нас відправили піхотою. Під час тяжких боїв за Бахмут Фрост врятував мене, свого молодшого брата, якого тяжко поранило за два дні до своєї загибелі. Коли мене поранило, я стікав кровʼю. Сили були лише на те, щоб думати: це все, кінець. І після влучання осколків, здавалося що мене декілька хвилин паралізувало. Однак брат не дав загинути: вибіг з будівлі під ворожим вогнем, і відтягнув мене з-під обстрілів, надав професійну медичну допомогу, без якої я б не вижив, не давав втратити свідомість, через велику втрату крові та біль, знеболювальних препаратів в нас не було, витягнув з рота залишки зубів, і передав медикам.
А сам повернувся на позиції і тримав оборону, розуміючи що себе може не вберегти – знав, що там лишилися побратими з меншим досвідом і рівнем підготовки. Він 200 годин оборонявся. Без харчування, води та сну, не випускаючи зброю з рук, знищував ворога. Хоча й міг вийти разом з братом – але лишився, тому що обрав волю або смерть. Він міг евакуюватися, проте віддав життя за нас, українців. Моєму Фросту буде назавжди 23, але ми маємо зробити все, щоб памʼять про нього жила завжди.
Слава гідному Сину України! Прошу підтримати петицію.
Молодший брат, воїн Сил оборони України, Іван Лях”
Мама полеглого воїна з Нікопольщини просить підписати петицію: відео
Мама полеглого воїна з Нікопольщини Лілія Лях записала відео, в якому просить підписати петицію, аби її сину присвоїли почесне звання Героя України посмертно.
Вона говорить також і про те, що хтось раніше зареєстрував аналогічну петицію, але у ній є помилки. Тому рідні зареєстрували ще одну петицію і просять підписати саме її.
Полеглий воїн – син волонтерів з Нікопольщини
Про Лілію Лях, маму полеглого бійця, не раз писали нікопольські і навіть всеукраїнські ЗМІ. Разом з чоловіком Сергієм вони, успішні підприємці з Томаківки, вже на третій день повномасштабної війни взялися допомагати українській армії. Навколо родини створилася команда волонтерів, яка до цього дня активно працює на перемогу, допомагаючи військовим, переселенцям, просто людям, які потребують підтримки у цей важкий час.
“Від перших днів вони пішли на блокпости будувати, понад 600 коктейлів “зварили”. Я щодня просила, хлопці тільки не йдіть, ви ще молоді, ви встигнете, а вони сказали: “Мама, або ти прокинешся і не знатимеш, де ми, або ти по-доброму… Ми йдем куди хочемо”, і пішли…”, – розповідала Лілія Лях про синів в одному з інтерв’ю
Лілія Лях в одному з інтерв’ю розповіла, як сини пішли на фронт. Фото з сайту ТСН
На жаль, війна забрала одного з них – Максима… Другий син – Іван – отримав поранення.
Лілія Лях з синами. Фото з особистої сторінки жінки у Фейсбуці
Підписати петицію, аби полеглому Максиму Ляху присвоїли звання Героя України можна ТУТ
Ще новини Нікопольщини: Фонд, створений на честь полеглого Героя з Нікопольщини, передав книжки гімназії його рідного села
