Як виживає Нікопольщина, де вже понад три тижні немає централізованого водопостачання, розповіли у своєму сюжеті журналісти ДніпроNews, передає Nikopolnews.
Сьогоднішні реалії Нікопольщини – це режим суворої економії води. Вже майже три тижні мешканці, які отримували воду з Каховського водосховища, вимушено живуть без централізованого водопостачання. Людям тепер привозять воду, на яку діє ліміт. Намагаються підтримати мешканців і різні волонтерські організації.
Любов Василівна з Томаківки розповідає: ситуація з питною водою в регіоні складна, але її часто привозять різні служби, тож є невеликі запаси.
Привозять, не знаю, хто привозить. Із Запоріжжя машини приїжджають, технічну привозять. Соціальний захист дає мінеральну воду. Таку чисту, що можна використовувати. Я заощаджую. Поки що ми виживаємо, живемо, нічого жалітися. Привозять водичку, – розповіла жінка
Мешканці села Приміське, що біля самого Нікополя, кажуть, що води тут найближчим часом не буде. Навіть коли відновлять водогін на Нікополь.
Село взагалі без води. З 8 червня ми без води, і в принципі нам нескоро її ще повернуть сюди. Якщо місто Нікополь запустять, можливо, через тиждень-два у них буде повністю у всьому місті вода, то в нас поки що не буде цієї води, – розповіла місцева жителька Алла
У Приміському людям в одні руки видають по шість літрів води. Місцеві намагаються запасатися водою.
Ми відновили дві свердловини. Також нам дали благодійники насос гарний, потужний, і ми зараз качаємо воду для технічних потреб, – розповіла Алла
Для волонтерів поїздки в цей регіон регулярні. Кажуть, перешкод немає, тож намагаються частіше приїжджати.
Ми планували виїзд на Нікополь, привезти воду — близько 7 тонн. Поїздки часті, на Нікополь вже 5 ходка, і одразу ж їдемо до Херсона — допомагати привезти воду військовим, евакуювати якісь речі вже непотрібні, й забрати човен, – розповів Дмитро Дімов, волонтер БФ “Не словом, а ділом”
Микола Степанович з Нікополя, каже: в місті, в деяких районах, почали відновлювати водопостачання, але в його квартирі поки що вода відсутня. Тож запасається й завдяки привезеній волонтерами допомозі. Чоловік каже: такого запасу вистачить на два тижні. Чекає відновлення водогону.
Вже почали потроху містом, частинами, але в нашому секторі ще немає, – каже він
Від житла пана Миколи до ЗАЕС по прямій близько чотирьох кілометрів. До відсутності води додався страх підриву електростанції.
Готуємось потрошку, збираємо речі, які необхідні. Але будемо сподіватися, що нічого не станеться. А там — Бог знає, – поділився пан Микола переживаннями з журналістами
Детальніше – у відео нижче.
Як виживає Нікопольщина без води: відео
Ще новини Нікопольщини: «За водою ми ходимо всі: я і два сини» – переселенка з Нікополя у Покрові розповіла, як виживає без водопостачання
