Дніпропетровщина стане новим центром української промисловості. Так вважає голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук і пояснює, чому, передає Nikopolnews.
На початку свого допису Лукашук окреслив ситуацію, яка є станом на зараз.
Перше. У розумінні класифікатора ЄС Дніпропетровська область належить до NUTS 2- регіонів. Це означає, що регіон має потенціал для економічного розвитку і є здатним до функціонування як економічна одиниця.
У розумінні воєнного часу область є ключовим опорним регіоном держави.
Сумщина, Харківщина, Запорізька, Херсонська, Чернігівська – це області фронтири.
В яких де-факто розвиток економіки сьогодні неможливий. Жоден інвестор з планами інвестицій на 10-20 років зараз у ці регіони не прийде. Великі компанії, в тому числі транснаціональні, не будують свої плани інвестицій на менші строки.
Війна – це в тому числі економіка. Потужна економіка – це перш за все промисловість.
Сьогодні вітчизняна економіка дедалі очевидніше стає одним з пріоритетних фронтів. Він визначатиме й подальший перебіг військових дій, й спроможність нашої держави успішно відбудовуватись після їх закінчення.
Стан промисловості зараз
Сотні підприємств подали заявки на релокацію. Велика частина з них переїхала до західних областей держави. Переважно до Львівської області, а також до Закарпатської, Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської областей.
В тому числі частина підприємств релокувалась і до Дніпропетровщини.
Ті, що релокувались у західну частину країни, зіштовхнулися з низкою проблем.
Промисловість споживає багато енергоресурсів.
Тому ПЕРША проблема – енергетика. Це загальна для всіх регіонів проблема.
Для розуміння – через дії російських окупаційних військ падіння промислового виробництва досягло майже 45% порівняно з довоєнним, 2021-м роком. Впало й виробництво електроенергії – приблизно на 30%.
Але навіть при такому скороченому форматі промислового споживання електроенергії наша енергосистема працює зараз у режимі «дефіциту». Ми бачимо заяви від Укренерго про те, що є дефіцит в енергосистемі та залучаємо ліміти з Румунії та Польщі.
Але навіть якщо є «ліміти», то у нас є проблеми розподілу та мереж. Побудувати ж за 2 роки необхідну енергетичну інфраструктуру (трансформатори, мережі) дуже складно та витратно.
Якщо до мережі зараз підключити промисловість на довоєнному рівні – постійний дефіцит та віялові відключення гарантовані.
Окрім ядерного шантажу, захоплення Запорізької АЕС було направлено на руйнування нашої промисловості через нестачу енергетики. Ще раз, енергетика один з ключових елементів.
Відмінність Дніпропетровщини від інших регіонів: як промисловий регіон ми маємо належні підстанції та розподільчі мережі. Ще з минулих часів.
Саме на руйнування їх і були направлені масові ракетні удари. Мета ворога – блекаут і, як наслідок, гуманітарна катастрофа та удар по економіці. Щоб ми ще більше залежали від міжнародної допомоги.
Друга проблема. Кадри.
Релоковані підприємства в західні регіони зіштовхнулися з проблемою нестачі кваліфікованих кадрів.
У нас зосереджені великі підприємства, які потребують кваліфікованих робітників та інженерів. Тому так потужно і розвивався освітній кластер в області.
Об ці дві проблеми й розбиваються всі ідеї про нову індустріалізацію в західних регіонах.
Третя проблема – інфраструктура.
Західні області – регіони з обмеженими ресурсами. Тут немає в належній кількості води, сировини, палива, відповідної інфраструктури, які необхідні для промисловості. Так би мовити, «екологічний потенціал» для промисловості вже вичерпаний.
До лютого 2022 року до списку дотаційних регіонів входили Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області. Аналіз держбюджету за 2020-2021 роки вказує, що ці регіони були значно залежні від бюджетних субсидій і трансфертів, що робило їх одними з найбільш дотаційних регіонів України до 2022 року.
Львівська область також належить до регіонів з низьким рівнем економічного розвитку. Однак, Львівська область має ряд переваг, які відрізняють її від інших регіонів з низьким рівнем економічного розвитку. Зокрема, область має промисловість, розвинутий туризм та є освітнім хабом.
Дніпропетровщина має добре розвинену інфраструктуру.
Тут є доступ до всіх необхідних ресурсів для промисловості.
Наприклад, в Ужгороді близько 110 тисяч людей.
Це як населення одного з районів Кривого Рогу або Дніпра. Тобто обласний центр – як один з районів наших міст. У Чернівцях населення як у нашому Камʼянському.
Відповідно, кількість соціальної інфраструктури невелика. Шкіл, садочків, лікарень, промислових майданчиків, тощо в цих обласних місцях значно менше, ніж у містах Дніпропетровської області.
Тож релокованим підприємствам доводиться шукати нових постачальників ресурсів, будувати нові виробничі потужності та створювати соціальну інфраструктуру для співробітників.
Четверта проблема. Демографія. Трудові ресурси.
Західна частина України – регіон з низьким рівнем народжуваності та населенням зрілого віку. Тобто тут ще до війни було важко знайти кваліфікованих працівників для промисловості.
У нас ситуація з демографією не краща. Але за рахунок більшої кількості населення Дніпропетровщина має більше працездатного населення, ніж західні регіони.
За даними Мінекономіки протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці. Війна створила диспропорції на ринку праці. Як тільки покращиться безпекова ситуація, робочих рук буде катастрофічно не хватати.
Велика кількість населення дає нашому регіону перевагу щодо трудових ресурсів.
Плюс 400 тисяч ВПО, серед яких майже 215 тисяч працездатних чоловіків та жінок.
Дніпропетровщина має всі передумови стати ключовою промисловою областю України після Перемоги. У нас в регіоні зосередженні великі металургійні, машинобудівні, хімічні та інші підприємства, які мають потужний потенціал для розвитку.
До речі, металургійна промисловість Дніпропетровської області є одним з основних драйверів економіки України.
Особливо важливим є те, що Дніпропетровщина має всі необхідні умови для розвитку промисловості.
Це стосується, зокрема, доступу до сировини, транспортної інфраструктури, кваліфікованої робочої сили.
Дніпропетровщина вже давно є форпостом України. З 2014 року вона відчуває на собі все навантаження війни. Але навіть у таких складних умовах область продовжує працювати та розвиватися.
Після Перемоги Дніпропетровщина має всі шанси стати новим центром української промисловості.
Так, викликів дуже багато, доведеться багато відбудувати, ще більше модернізувати. Але впевнений, що все буде добре.
Ще новини Дніпропетровщини: Нікополь: життя під прицілом – репортаж латвійського телеканалу Rus.LSM.lv (відео)
